Ухвала

від 24.07.2013 по справі 2а-12762/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12762/12/0170/11

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-12762/12/0170/11 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 23.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер-М" (вул. М.Залки, буд.7 В кв.13,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу,визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер-М" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним і скасування наказу №2178 від 19.09.2012р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юпітер-М", визнання протиправними дій щодо проведення такої перевірки, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0008222204 від 30.10.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 231799,50 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 189994,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 41805,50 грн., та №0008232204 від 30.10.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 309906,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 258540,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51366,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.13 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.10.2012 року № 0008222204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 231799,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189994 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41805,50 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.10.2012 року №0008232204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 309906,50 грн., у тому числі за основним платежем - 258540 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 51366,50 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер-М" (ідентифікаційний код 33849021) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (95053, АРК, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 1/9, код СДР 36822070).

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що перевіркою позивача було встановлено порушення: п.5.1. ст.5, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР та п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 258540 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року на суму 46646 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 23612 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 6959 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 11552 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 14883 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 101810 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 3069 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 23089 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 13104 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 13816 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями, далі - Закон №168) та п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 210260 грн., у т.ч.: за липень 2009 року на суму 4698 грн., за серпень 2009 року на суму 15568 грн., за вересень 2009 року на суму 17051 грн., за жовтень 2009 року на суму 10570 грн., за грудень 2009 року на суму 8319 грн., за січень 2010 року на суму 4421 грн., за березень 2010 року на суму 1146 грн., за травень 2010 року на суму 1381 грн., за червень 2010 року на суму 7861 грн., за липень 2010 року на суму 1554 грн., за серпень 2010 року на суму 8089 грн., за вересень 2010 року на суму 2263 грн., за жовтень 2010 року на суму 60448 грн., за листопад 2010 року на суму 21000 грн., за лютий 2011 року на суму 2455 грн., за квітень 2011 року на суму 8218 грн., за травень 2011 року на суму 2217 грн., за червень 2011 року на суму 9886 грн., за липень 2011 року на суму 604 грн., за серпень 2011 року на суму 5882 грн., за вересень 2011 року на суму 4887 грн., за жовтень 2011 року на суму 1842 грн., за листопад 2011 року на суму 9100 грн., за грудень 2011 року на суму 800 грн.

На думку апелянта, позивачем не підтверджено документально виникнення податкових зобов'язань з податку по операціям з контрагентами. На думку апелянта, господарські операції позивача з контрагентами є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у справі є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (ідентифікаційний код 33849021), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (а. с. 12,20, т.1), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 17.11.2005 року (а. с. 21, т.1).

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість за взаємовідносинами з ПП "Укрторгпартнер", ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс", за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, про що складено акт перевірки від 05.10.2012 року № 6964/22-1/33849021 (а.с.30-64, т.1, надалі - акт перевірки).

Перевіркою було встановлено наступні порушення:

- п.5.1. ст.5, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР та п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 258540 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року на суму 46646 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 23612 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 6959 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 11552 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 14883 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 101810 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 3069 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 23089 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 13104 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 13816 грн.;

- п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.2, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями, далі - Закон №168) та п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 210260 грн., у т.ч.: за липень 2009 року на суму 4698 грн., за серпень 2009 року на суму 15568 грн., за вересень 2009 року на суму 17051 грн., за жовтень 2009 року на суму 10570 грн., за грудень 2009 року на суму 8319 грн., за січень 2010 року на суму 4421 грн., за березень 2010 року на суму 1146 грн., за травень 2010 року на суму 1381 грн., за червень 2010 року на суму 7861 грн., за липень 2010 року на суму 1554 грн., за серпень 2010 року на суму 8089 грн., за вересень 2010 року на суму 2263 грн., за жовтень 2010 року на суму 60448 грн., за листопад 2010 року на суму 21000 грн., за лютий 2011 року на суму 2455 грн., за квітень 2011 року на суму 8218 грн., за травень 2011 року на суму 2217 грн., за червень 2011 року на суму 9886 грн., за липень 2011 року на суму 604 грн., за серпень 2011 року на суму 5882 грн., за вересень 2011 року на суму 4887 грн., за жовтень 2011 року на суму 1842 грн., за листопад 2011 року на суму 9100 грн., за грудень 2011 року на суму 800 грн.

В акті перевірки зазначено, що у періоді який перевірявся ТОВ "Юпітер-М" було сформовано сумнівний податковий кредит, отриманий від ПП "Укрторгпартнер" ,ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс", який не було використано у власній господарські діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання, а тому сформований від сумнівних постачальників кредит підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Сумнівність фінансово-господарських операцій позивача із ПП "Укрторгпартнер" ,ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс" обґрунтовується неможливістю проведення зустрічної звірки зазначених контрагентів та даними досудового слідства.

На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача прийняті податкові повідомлення рішення від 30.10.2012 року №0008222204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 231799,50 грн., у тому числі за основним платежем - 189994 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41805,50 грн. (а.с.73), від 30.10.2012 року №0008232204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 309906,50 грн., у тому числі за основним платежем - 258540 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51366,50 грн. (а.с.74).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що віднесення позивачем до податкового кредиту сум з ПДВ за господарськими угодами із ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс" в розмірі 210259,95 грн. є повністю правомірним, а висновки акту перевірки безпідставними та не підтверджені фактичними обставинами.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР (далі Закон №168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні підстави та порядок виникнення у платника податку права на податковий кредит за Податковим кодексом України.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи оспорюваний завищений позивачем податковий кредит з ПДВ був визначений на підставі податкових накладних, складених ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ"Бренд Строй", КП "Альянс" в загальній сумі 210 259,95 грн. у тому числі: на підставі податкових накладних, складених ПП "Укрторгпартнер", на загальну суму 25 964,01 грн.; на підставі податкових накладних, складених БВП "Строитель-Плюс", на загальну суму 62 818,84 грн.; на підставі податкових накладних, складених ПП "Ротонда Торг", на загальну суму 1854,76 грн.; на підставі податкових накладних, складених ТОВ "ВТК "Окнополь", на загальну суму 28 970,79 грн.; на підставі податкових накладних, складених ПП "Кримторг", на загальну суму 3281,44 грн.; на підставі податкових накладних, складених ПП "Габарит Груп", на загальну суму 2642,84 грн.; на підставі податкових накладних, складених ТОВ "Бренд Строй", на загальну суму 19164,74 грн.; на підставі податкових накладних, складених КП "Альянс", на загальну суму 65562,53 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що вищевказані податкові накладні, які є в матеріалах справи, відповідають вимогам п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону №168, ст. 201 ПК України, що не заперечується відповідачем, оскільки виявлені порушення відповідач обґрунтовує виключно відсутністю у платника податку права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс", оскільки не підтверджено проведеними зустрічними звірками фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від зазначених контрагентів.

Окрім того, судова колегія зазначає, що висновком експерта № 3/2013 від 03.04.2013 року встановлено, що здійснення господарських операцій з постачання товарів (робіт, послуг), зазначених у податкових накладних, складених ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс", а також підстави для здійснення цих операцій, документально підтверджуються наданими рахунками, рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, договорами субпідряду, договірними цінами до договорів субпідряду, довідками про вартість виконаних підрядних та будівельних робіт (форма № КБ-3), актами приймання виконаних підрядних та будівельних робіт (форма № КБ-2в) (реквізити та місцезнаходження зазначених податкових накладних у томах адміністративної справи та у томах копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Юпітер-М" вказані у додатках №№ 1, 2, 3 до Висновку).

Відповідно до наданих виписок з рахунків ТОВ "Юпітер-М" №26007301002207 у Кримській філії ВАТ "ВТБ Банк" м. Сімферополь, -13007013006590 у відділені "Кримська регіональна дирекція" ВАТ "ВТБ Банк", платіжних доручень та фіскальних чеків за період липень 2009 року - грудень 2011 року позивач перерахував (сплатив) за товари (роботи, послуги), отримані від постачальників (ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс") у періоді липень 2009 року - грудень 2011року, грошові кошти в загальній сумі 1 277 546,33 грн., у тому числі ПДВ 212 924,39 грн. (реквізити та місцезнаходження зазначених документів у томах адміністративної справи, у томах копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Юпітер-М" вказані у Додатку № 2 до Висновку).

Зі змісту пп.7.4. ст.7 Закону №168 та ст.198 ПК України слідує, що платник податку має право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту з ПДВ лише у разі, якщо товари, роботи, послуги придбаваються з метою використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку.

Щодо використання отриманого позивачем товару у господарській діяльності позивача судовим експертом встановлено, що відповідно до наданих накладних на передачу матеріалів у виробництво, актів виконаних підрядних та будівельних робіт (форма № КБ-2в), підсумкових відомостей ресурсів, журналів-ордерів і відомостей по рахунку 205 "Будівельні матеріали" за період липень 2009 року - грудень 2011 року, відомостей виконаних робіт позивачем робіт у 2009-2011 роках товари (роботи, послуги), отримані за період липень 2009 року - грудень 2011 року від постачальників (ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс") на загальну суму 1 348 943,87 грн., у тому числі ПДВ у сумі 224 823,94 грн., були використані позивачем для будівельних робіт у періоді липень 2009 року - грудень 2011 року (реквізити знаходження зазначених документів у томах адміністративної справи та у томах копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Юпітер-М" вказані у Додатку № 3 до Висновку).

Отримані товари (роботи, послуги) за період липень 2009 року - грудень 2011 року від постачальників (ПП "Укрторгпартнер", БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Кримторг", ПП "Габарит Груп", ТОВ "Бренд Строй", КП "Альянс") на суму 1 348 943,87 грн., у т.ч. на суму ПДВ у розмірі 224 823,94 грн. для виконання будівельних робіт відповідає меті та видам діяльності, що встановлені у Статуті ТОВ "Юпітер-М, діяльності ТОВ "Юпітер-М", внесеним до ЄДРПОУ, а також видам господарської діяльності, зазначеним у ліцензіях, виданим ТОВ "Юпітер-М", які діяли у період липень 2009 року - грудень 2011 року.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.13 у справі № 2а-12762/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко