Постанова

від 29.07.2013 по справі 5019/2088/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 5019/2088/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русичі" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі№ 5019/2088/11 господарського судуРівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "НАДРА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Русичі" простягнення 534 265,76 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Рівненської області 08.12.2011р. у справі № 5019/2088/11 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "НАДРА" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русичі" (Відповідач) на користь ПАТ "НАДРА" 336 837,99 грн заборгованості за кредитом, 132 496,70 грн -відсотків за користування кредитними коштами, 5 172,05 грн - пені, 40 891,93 грн - інфляційних втрат, 5 342,66 грн - державного мита та 236 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.12.2011р. на виконання вказаного рішення Господарським судом Рівненської області видано наказ.

10.12.2012р. Відділом державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5019/2088/11.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русичі" 11.02.2013р. звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області 08.12.2011р. у справі № 5019/2088/11.

Заява мотивована відсутністю коштів та тимчасовою збитковістю у господарській діяльності підприємства. При виконанні рішення суду роботу підприємство буде повністю паралізовано та буде змушене звільнити своїх працівників, сума боргу для ТОВ "Русичі" є значною.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.04.2013 р. у справі № 5019/2088/11, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р., відмовлено у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 08.12.2011р.

Суди попередніх інстанцій вказують на те, що несвоєчасне виконання рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та впливає на його фінансовий стан, що може призвести до негативних наслідків господарської діяльності останнього, а негативні фінансово-економічні наслідки кризи стосуються всіх господарюючих суб`єктів, в тому числі і стягувача.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.04.2013 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі № 5019/2088/11 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відповідач посилається на укладені зовнішньоекономічні контракти, на можливість протягом 2012 -2013 року виконати рішення суду та зазначає про світову фінансову кризу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, цією нормою процесуального права не вимагається і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тобто, в кожному конкретному випадку суд не зобов'язаний за заявою сторони надати розстрочку виконання рішення, але може розстрочити виконання рішення згідно зі статтею 121 ГПК України в порядку статті 43 ГПК України.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Економічна криза в державі становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності, не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наведені Відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, якою займається Відповідач в умовах фінансової кризи, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки фінансова криза носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін.

Крім того, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

В заяві про розстрочку виконання рішення суду Відповідач не зазначає, на який строк розстрочити виконання рішення та розмір часток, які він спроможній сплачувати, виконуючи рішення. Відповідач посилається на укладені у 2011, 2012 роках контракти з іноземними контрагентами та не надає доказів виконання таких контрактів.

Враховуючи викладене, постанова прийнята при правильному застосуванні норм процесуального законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду. Касаційна скарга залишається без задоволення.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 13 , 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русичі" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у справі № 5019/2088/11 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда