Постанова

від 30.07.2013 по справі 925/679/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 925/679/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Скрипки І.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого

підприємства Українського товариства

глухих

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 04.06.2013 р. (суддя Курченко Н.М.)

у справі №925/679/13

за позовом Приватного підприємства «Інтерплит»

(далі - ПП «Інтерплит»)

до Черкаського учбово-виробничого

підприємства Українського товариства

глухих (далі - Підприємство)

про стягнення 13 035,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.06.2013 р. у справі №925/679/13 позов задоволено повністю: з Підприємства стягнуто на користь ПП «Інтерплит» 12 848,38 грн. боргу, 159,60 грн. три проценти річних, 27,85 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 1 720,50 грн. судових витрат.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю і припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не враховано тієї обставини, що не зважаючи на те, що отриманий від ПП «Інтерплит» товар не відповідав стандартам сортності ДСП, а вимогу відповідача надати сертифікат якості товару позивачем проігноровано, Підприємством сплачено заборгованість в сумі 10 000,00 грн., тощо.

Представник апелянта в жодне судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути в його відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, апеляційний суд з ним погоджується й вважає за можливе справу розглянути за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 29.04.2013 р. ПП «Інтерплит» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Підприємства про стягнення 12 848,38 грн. основного боргу за поставлений товар, 159,60 грн. трьох процентів річних та 27,85 грн. інфляційних збитків. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на підставі договору №4 купівлі-продажу від 03.01.2012 р. (далі - Договір) позивачем поставлено відповідачу товар (ДСП ламінована), який відповідачем прийнято, однак його вартість оплачено частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився прострочений борг в сумі 12 848,38 грн. Згадану суму позивач просить стягнути, а також інфляційне збільшення суми боргу та три проценти річних від простроченої суми тощо.

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач визнав наявність заборгованості зі оплати за отриманий від позивача за Договором товар, у відповіді на претензію запропонував шлях вирішення питання - бартерною угодою про надання послуг по виготовленню столярних виробів, а саме: офісних та інших меблів або розстрочити заборгованість, просив припинити провадження у справі.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак задовольнив їх в повному обсязі.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що позивач на виконання Договору передав відповідачу товар на загальну суму 22 848,38 грн., а відповідач його вартість оплатив частково в сумі 10 000,00 грн., таким чином борг за отриманий товар склав 12 848,38 грн. Крім того, суд першої інстанції вважав, що обставини, на які посилається відповідач, не змінюють умов і не припиняють зобов'язань сторін за Договором та не дають підстав для звільнення від відповідальності, як і відсутність у відповідача необхідних грошових коштів не є підставою для звільнення його від обов'язку оплатити вартість отриманого товару. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 848,38 грн. боргу, 159,60 грн. трьох процентів річних та 27,85 грн. грн. інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, 03.01.2012 р. між ПП «Інтерплит» (продавець) та Підприємством (покупець) укладено Договір, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця визначені в п. 1.2 Договору товари, а покупець - прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та кількість товару визначаються рахунком-фактурою на підставі п. 1.2. Договору.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця супровідними документами на відпуск товару (рахунок, видаткова накладна, податкова накладна), а також документами на підтвердження якості (гігієнічний висновок, сертифікати) ( п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунок по Договору між продавцем та покупцем здійснюється в наступному порядку: 100% оплата протягом 3 банківських днів після отримання рахунку.

Сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012 р., а закінчення строку Договору не звільняє сторони від виконання невиконаних умов Договору і від відповідальності за порушення його умов, які мали місце до спливу зазначеного строку (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 22 848,38 грн. Факт передачі товару підтверджується рахунком-фактурою №СФ-00000981 від 11.12.2012 р., видатковою накладною №РН-0966 від 12.12.2012 р., податковою накладною №37 від 12.12.2012 р. та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №130 від 11.12.2012 року.

Натомість відповідачем порушено умови Договору, вартість отриманого товару оплачено частково в сумі 10 000,00 грн., а саме: 17.12.2012 р. сплачено 2 000,00 грн., 28.01.2013 р. сплачено 5 000,00 грн., 08.02.2013 р. сплачено 2 000,00 грн., 19.03.2013 р. сплачено 1 000,00 грн., про що свідчать наявні у справі банківські виписки.

В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків між ПП «Інтерплит» та Підприємством, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, згідно якого станом на 20.03.2013 р. заборгованість відповідача складає 12 848,38 грн.

Згідно матеріалів справи позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №11 від 21.03.2013 р., відповіддю на яку відповідач визнав наявну заборгованість, просив позивача розглянути можливість вирішення питання шляхом бартерної угоди - надання послуг по виготовленню столярних виробів або розстрочити виплату заборгованості. Докази отримання позивачем відповіді на претензію в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, представником позивача подано акт звіряння розрахунків між сторонами станом на 17.05.2013 р., який також підписано сторонами та скріплено їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 848,38 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено борг відповідача перед позивачем з оплати за отриманий товар на момент подання позову в сумі 12 848,38 грн.

Положеннями ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Посилання апелянта на отримання від позивача товару, що не відповідав стандартам сортності ДСП, та на відсутність сертифікату якості товару, апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки ціну товару з дотриманням п. 2.2 Договору узгоджено сторонами в накладних й відповідачем не надано жодних доказів (як то листів на адресу позивача, претензій щодо встановленої в накладних ціни) заперечення проти ціни товару тощо.

Оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено обставинами й матеріалами справи, на час прийняття рішення її не погашено, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий за Договором товар в сумі 12 848,38 грн.

Одночасно в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 159,60 грн. трьох процентів річних та 27,85 грн. інфляційних збитків, нарахованих за час прострочення платежу, тобто за період з 18.12.2012 р. по 16.04.2013 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки вимоги позивача зі стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі, місцевий суд їх задовольнив - щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 159,60 грн. та інфляційних збитків в сумі 27,85 грн. за розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 04.06.2013 р. у справі №925/679/13 - без змін.

Матеріали справи №925/679/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Скрипка І.М.