cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/10198/13 29.07.13 За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000»
про стягнення 5 350,97 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Семенова Я.Є. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ :
Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі також - "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000» (надалі також - "Відповідач") про стягнення грошових коштів в порядку регресу в розмірі 5 350,97 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, відповідно до статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" було відшкодовано шкоду у розмірі 5 350,97 грн., внаслідок чого до Позивача в порядку статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат в розмірі 5 350,97 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки. Крім того Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн., а також вимога про відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 порушено провадження по справі № 910/10198/13, розгляд справи призначено на 17.06.2013.
В судове засідання 17.06.2013 представник позивача не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 29.07.2013 року.
В судовому засіданні 29.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, які свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 30.05.2013 та ухвали суду від 17.06.2013.
Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 29.07.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Інформації № 8118731 про дорожньо-транспортну пригоду, 03.06.2008 о 09 год. 20 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу марки "МАЗ 642229", державний номер 15151 КА, що належить ТОВ «Транс-Авто 2000», під керуванням Пазюк В.І. та транспортного засобу марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС, який належить Середі В.В., під керуванням Середи В.В.
Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС, який належить Середі В.В. та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ВАТ «СК «Нова» відповідно до полісу № ВС/5063898. Цивільно-правова відповідальність Пазюка В.І. на дату скоєння ДТП застрахована не була.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2008 у справі № 3-22756/2008 Пазюка В.І. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 68,00 грн.
Відповідно до Звіту № 808/08/08 про оцінку автомобіля марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС , складеного 18.08.2008, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Сател Груп», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ "Форд", державний номер АА 5788 ТС, складає 6 421,16 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, МТСБУ на підставі заяви потерпілого від 19.04.2010 сплатило страхову суму у розмірі 5 350,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2302 від 01.06.2010.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник Позивача зазначає, що оскільки відповідно до статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" було відшкодовано шкоду у розмірі 5 350,97 грн., то до Позивача в порядку статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та статті 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат в розмірі 5 350,97 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки. Крім того Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом,власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як встановлено судом, в зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись нормами п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону та відповідно до наказу МТСБУ № 1434 від 01.06.2010 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ 01.06.2010 здійснило виплату відшкодування потерпілому в розмірі 5 350,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2302 від 01.06.2010.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 статті 1172 ЦК України).
Як встановлено судом, транспортний засіб марки "МАЗ 642229", державний номер 15151 КА, який на час скоєння ДТП перебував під керуванням Пазюка В.І., належав ТОВ «Транс-Авто 2000».
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Враховуючи встановленні обставини справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 350,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України"), відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Проте, приймаючи до уваги, що статус особи, яка представляла інтереси позивача при розгляді даної справи, не відповідає вимогам ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", зазначена вимога про стягнення з відповідача 1 500,00 грн., як витрат на правову допомогу, не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Авто 2000» (03083, м. Київ, вулиця Квітки-Основ'яненка, 6, код ЄДРПОУ 31240424) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) 5 350,97 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят гривень дев'яносто сім копійок) шкоди в порядку регресу та 1 720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30.07.2013
Суддя О.А.Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2013 |
Оприлюднено | 31.07.2013 |
Номер документу | 32705248 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні