Постанова

від 04.11.2013 по справі 910/10198/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/10198/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Гончарук К.І., довіреність № 4/3-06/26736 від 30.09.2013;

відповідача 1:Артеменко Я.М., довіреність б/н від 08.09.2013;

Грищенко Л.Г. - директор;

відповідача 2:Дуля Ю.В., довіреність № 49-1-4/37-Ю від 20.12.2012;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013

у справі № 910/10198/13 (суддя: Грєхова О.А. )

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000»;

2. Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»;

про стягнення 5350,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000» про стягнення 5350,97 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Авто 2000" на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 5350,97 грн. шкоди в порядку регресу та 1720,50 судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 № 910/10198/13 у справі № 910/10198/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/10198/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 16.09.2013 об 11:00.

Представником позивача в судовому засіданні було заявлено клопотання про залучення у справі як співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Представник відповідача в визначенні даного питання покладався на розсуд суду.

16.09.2013 представниками сторін в судовому засіданні відповідно до ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 продовжено строк вирішення спору по справі № 910/10198/13. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/10198/13 відкладено на 21.10.2013 о 12:15.

Також, зазначеною ухвалою залучено Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» як співвідповідача.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 № 910/10198/13 у справі № 910/10198/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Сітайло Л.Г., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/10198/13 відкладено на 04.11.2013 об 11:45.

04.11.2013 представником відповідача 1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про витребування доказів, а саме договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

04.11.2013 представником відповідача 1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані письмові пояснення по справі.

04.11.2013 представником Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи були надані письмові пояснення по справі та договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 строк дії якого з 25.11.2007 по 24.11.2008.

04.11.2013 розглянувши в судовому засіданні клопотання представника відповідача 1, про витребування договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», суд відмовляє у його задоволенні в зв'язку з тим, що Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» надало його в судовому засіданні.

04.11.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

04.11.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 залишити без змін.

04.11.2013 представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

03.06.2008 о 09 год. 20 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки "МАЗ 642229", державний номер 15851 КА, що належить ТОВ "Транс-Авто 2000", під керуванням Пазюк В.І. та транспортного засобу марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС, який належить Середі В.В., під керуванням Середи В.В.

Дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія "МАЗ 642229" державний номер 15851 КА - Пазюк В.І., що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2008 року по справі № 3-22756/2008.

Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС, який належить Середі В.В. та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ВАТ "СК "Нова" відповідно до полісу № ВС/5063898. Цивільно-правова відповідальність Пазюка В.І. на дату скоєння ДТП застрахована не була.

Згідно звіту № 808/08/08 про оцінку автомобіля марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС , складеного 18.08.2008 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Сател Груп", вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ "Форд", державний номер АА 5788 ТС, складає 6 421,16 грн.

Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Згідно положень ст. 41 (п. 41.1) вказаного закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

На підставі положень зазначеного закону власником автомобіля марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС до МТСБУ, як гаранта відшкодування шкоди потерпілим, було подано відповідну заяву на відшкодування шкоди заподіяної під час ДТП 03.06.2008р.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується платіжним дорученням № 2302, що виплата на користь власника автомобіля марки "Форд", державний номер АА 5788 ТС суми страхового відшкодування в розмірі 5350,97 грн. відбулась 01.06.2010р.

На підставі ст. 38 (п. 38.2.1) в редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" до МТСБУ в порядку регресу перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000».

Однак, заперечуючи проти позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000» стверджує, що на дату ДТП транспортний засіб "МАЗ 642229" державний номер 15851 КА на підставі договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 був застрахований у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», а тому саме до останнього у позивача виникло право регресу.

Проте, такі твердження скаржника є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом,власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною першою ст. 1172 ЦК України на юридичну особу покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як свідчить практика, суб'єктивний склад сторін у спорах такої категорії, як правило, складається з учасників дорожньо-транспортної пригоди; володільців-користувачів транспортних засобів; власників джерела підвищеної небезпеки, з якими винні особи знаходилися у трудових відносинах; страхових компаній, з якими власники транспортних засобів знаходяться у договірних відносинах; осіб, з вини яких сталася ДТП, відшкодування за якою було проведено страховими компаніями, та третіх осіб, зазвичай, водіїв-учасників, які не заявляють самостійних вимог.

Відповідачем за таких правовідносин виступають: володілець транспортного засобу; винна особа-володілець транспортного засобу; винна особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом; власник (володілець) транспортного засобу, недбалість якого сприяла неправомірному заволодінню ним; роботодавець - за шкоду, завдану працівником під час виконання трудових обов'язків; страхова компанія - за шкоду, завдану застрахованою особою; батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, чоловік (дружина) у випадках, передбачених ст. ст. 1178, 1179, 1183, 1186 ЦК України та ст. ст. 1187, 1188 ЦК України.

Статтею 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року надано приблизний перелік володільців джерел підвищеної небезпеки, до яких, зокрема, належать власники джерел підвищеної небезпеки (кооперативи, акціонерні товариства, громадяни тощо); організації, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на праві повного господарського відання або на праві оперативного управління (державні підприємства та установи); організації та громадяни, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі відповідних договорів (договору оренди, підряду); громадяни, які мають доручення на керування транспортним засобом; організації, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі адміністративного акта про передачу їх у тимчасове користування.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000» стверджує, що на дату ДТП транспортний засіб "МАЗ 642229" державний номер 15851 КА на підставі договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 був застрахований у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Але Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» надало суду копію договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 строк дії якого з 25.11.2007 по 24.11.2008 і з якого вбачається, що на підставі даного договору було застраховано транспортний засіб «Дайхатсу Вагон» державний номер 15851 КА.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення, а також те, що транспортний засіб "МАЗ 642229" державний номер 15851 КА саме на підставі договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/3103132 був застрахований саме у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову повністю.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-АВТО 2000» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 у справі № 910/10198/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10198/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Сітайло Л.Г.

Шевченко Е.О.