Рішення
від 12.01.2009 по справі 22/35пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.01.09 р.

Справа № 22/35пн

Суддя господарського суду Донецької

області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання

Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом: Ясинуватської міської

ради м. Ясинувата

до відповідача: Колективного підприємства

„Ясинуватський ринок” м. Ясинувата

треті особи:

1. Державне підприємство „Центр

державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних

ресурсах” „Центр державного земельного кадастру” м. Київ в особі Ясинуватського

районного відділу Донецької регіональної філії державного підприємства „Центр

державного земельного кадастру” м. Яснувата

2. Відділ Держкомзему у місті

Яснувата Донецької області, м. Ясинувата

3. ОСОБА_1 м. Ясинувата

про визнання відсутності у

відповідача права постійного землекористування відповідно до державного акту на

право постійного землекористування землею серії ІІ-ДН № 001757, виданого

22.05.1998р. Ясинуватською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів

державних актів на право постійного користування землею за № 110; визнання

недійсним державного акту на право постійного землекористування землею серії

ІІ-ДН № 001757, виданого 22.05.1998р. Ясинуватською міською радою та

зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного

користування землею за № 110; скасування реєстрації в Книзі записів державних

актів на право постійного користування землею за № 110, відповідно до якої

державний акт на право постійного землекористування землею серії ІІ-ДН №

001757, виданий 22.05.1998р. був зареєстрований

При участі представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Потапов Л.М. -

директор

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: не з'явились

від третьої особи 3: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Ясинуватська міська рада,

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Колективного

підприємства „Ясинуватський ринок” м. Ясинувата, треті особи: - Державне

підприємство „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті

України по земельних ресурсах” „Центр державного земельного кадастру” м. Київ в

особі Ясинуватського районного відділу Донецького регіонального філіалу

державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” м. Ясинувата;

Відділ земельних ресурсів у місті Ясинувата; ОСОБА_1 м. Ясинувата; про визнання відсутності у відповідача права

постійного землекористування відповідно до державного акту на право постійного

землекористування землею серії ІІ-ДН № 001757, виданого 22.05.1998р.

Ясинуватською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів

на право постійного користування землею за № 110; визнання недійсним державного

акту на право постійного землекористування землею серії ІІ-ДН № 001757,

виданого 22.05.1998р. Ясинуватською міською радою та зареєстрованого в Книзі записів

державних актів на право постійного користування землею за № 110; скасування

реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування

землею за № 110, відповідно до якої державний акт на право постійного

землекористування землею серії ІІ-ДН № 001757, виданий 22.05.1998р. був

зареєстрований.

Ухвалою господарського суду

Донецької області від 15.05.2008 року по справі № 22/35пн зупинено провадження

по справі до розгляду Ясинуватським міськрайонним судом спору по справі №

2-А-16/2003 та набрання процесуальним документом, яким спір буде вирішено по

суті законної сили.

Постановою Донецького апеляційного

господарського суду від 01.07.2008р. наведену ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського

суду України від 22.10.2008р. постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 01.07.08 та ухвалу господарського суду Донецької області від 15.05.08

у справі №22/35пн скасувано, а справу передано на розгляд до суду першої

інстанції.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на відсутність у відповідача права користування земельними

ділянками загальною площею 1,5278 га розташованими у м. Яснувата по вул.

Свердлова, пр-ту Железнодорожників, м-ні Зорька, вул. Заводській на підставі державного акту

на право постійного користування землею серії ІІ-ДН № 001757, зареєстрованого в

книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 110.

Позивач стверджує, що спірний

державний акт повинен був бути виданий державному підприємству Ясинуватський

міський ринок, але на час видачі такого

підприємства вже не існувало, а було перетворено у Орендне підприємство

“Ясинуватський ринок”, яке в свою чергу було перетворене у Колективне

підприємство “Ясинуватський ринок”.

Позивач наполягає на тому, що

рішення виконкому Ясинуватської міської ради № 380 від 14.08.1996 року (на

підставі якого був виданий державний акт) передбачало передачу земельних

ділянок у постійне користування саме державному підприємству, а відповідач

посвідчує своє право землекористування державним актом виданим іншому

підприємству. При цьому, відповідач, згідно положень ч. 2 ст. 92 Земельного

Кодексу України взагалі не має права користуватися землею на умовах постійного

користування.

Позивач також зазначає, що

безпідставна наявність у відповідача державного акту та безпідставне

користування ним земельними ділянками порушує права не тільки позивача, а і

третіх осіб, зокрема ОСОБА_1.

Заявою № 06-08-414 від 11.04.2008

р. позивач змінив підстави позову, виключивши з них підстави порушення прав

ОСОБА_1.

Відповідач відзиву на позов не

надав, але проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що правомірно

користується земельними ділянками на підставі спірного державного акту,

оскільки цей акт був складений саме щодо Орендного підприємства Ясинуватського

міського ринку.

Відповідачем надані суду пояснення,

відповідно до яких він зазначив, що до 1993 року всі ринки належали Донецькому

обласному управлінню колгоспними ринками. Ясинуватський міський ринок був

викуплений та став називатися Ясинуватським Мміським ринком. Рішенням виконкому

Ясинуватської міської ради від 19.01.1994 року № 31 було створено Орендне

підприємство Ясинуватського ринку. 02.10.1997 р. було зареєстровано КП

“Ясинуватський ринок”, яке є правонаступником прав та обов'язків орендного

підприємства.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Ясинуватської

міської ради народних депутатів від

16.11.1993 року № 307-р/1 були виділені кошти на сплату вартості колгоспного

ринку у м. Яснувата у відповідності до договору купівлі продажу від 04.11.1993

р в розмірі 80 млн. крб.

Рішенням виконкому Ясинуватської

міської ради від 19.01.1994 року № 31 був зареєстрований статут Оренднго

підприємства Ясинуватського міського ринку.

Згідно до п.п. 1, 3 статуту

Ясинуватський міський ринок є торгівельним підприємством міської комунальної

власності, юридичною особою. За договором оренди центрального ринку м. Яснувата

в оренду трудовому колективу Ясинуватського міського ринку надано в оренду

основні засоби та оборотні кошти на загальну суму 11000 карб.

02.10.1997 р. Ясинуватською міською

радою за № 136 зареєстрований статут колективного підприємства “Ясинуватський

ринок”, яке згідно із статутом є правонаступником всіх прав та обов'язків

орендного підприємства Ясинуватський ринок.

Рішенням виконкому Ясинуватської

міської ради народних депутатів від

14.08.1996 року № 380 (п. 4) з резервного фонду земель запасу міста у постійне

користування ясинуватському міському ринку для розміщення ринків надані: на

станції Яснувата-Західна земельна ділянка площею 1,1660 га, по проспекту

Железнодорожників земельна ділянка площею 0,2671 га, у мікрорайоні “Зорька”

земельна ділянка площею 0,0879 га, по вул. Заводській земельна ділянка площею

0,0068 га.

На підставі наведеного рішення

Ясинуватському міському ринку 22.05.2008р.

виданий державний акт на право постійного користування землею серії

ІІ-ДН № 001757, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право

постійного користування землею за № 110.

Позивач наполягає на тому, що

зазначений акт виданий саме Ясинуватському міському ринку - підприємству, яке в

подальшому було ліквідовано, а тому

відповідач не має права на користування визначеними цим державним актом

земельними ділянками і не має права посвідчувати ним своє право

землекористування.

З огляду на такі обставини позивач

наполягає на визнанні відсутності у відповідача права постійного користування

земельними ділянками відповідно до спірного державного акту, а також вимагає

визнати недійсним державний акт серії ІІ-ДН № 001757 та скасувати реєстрацію

державного акту у Книзі записів державних актів на право постійного

користування землею за № 110.

Наведені вимоги позивача не

узгоджуються з вимогами законодавства та не відповідають встановленим законом

способам захисту прав з огляду на наступне.

Статтею 152 Земельного кодексу

України встановлені способи захисту прав на земельні ділянки, а саме

встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки

здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки,

який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права

або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г)

визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених

законом, способів.

Слід зазначити, що до інших,

передбачених законом способів можливо віднести примусове повернення самовільно

зайнятих земельних ділянок (ст. 212 Земельного кодексу України), примусового

припинення прав на земельну ділянку (ст.ст. 140, 141, 143 Земельного кодексу

України), а також способи визначені Цивільним кодексом України.

Статтею 16 Цивільного кодексу

України також передбачено, що способами

захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання

правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення

становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в

натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8)

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)

відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення,

дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки

Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, діючим земельним та

цивільним законодавством не передбачений такий захист цивільних прав (в тому

числі прав на земельну ділянку) як визнання відсутності у громадян та юридичних осіб прав постійного

користування земельними ділянками відповідно до того чи іншого державного акту

на право постійного користування земельними ділянками.

Посилання позивача на ст. 20

Господарського кодексу України суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до

ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу

України, не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, земельні, гірничі,

лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного

світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря.

Тобто, визначені Господарським

кодексом України способи захисту прав не розповсюджуються на способи захисту

прав у земельних відносинах, в тому числі і щодо захисту прав на земельні

ділянки.

Щодо інших вимог позивача, то вони

теж не узгоджуються з приписами законодавства.

Так, відповідно до наведеної вище

норми Цивільного кодексу України (ч. 1), кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

суд може захистити таке право і інтерес способами, що встановлені договором або

законом.

Зокрема, вказаною нормою

передбачено визнання недійсним лише правочину. В силу ст. 202 Цивільного

кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведені вище способи захисту

земельних прав передбачають лише визнання недійсними лише угод та рішень

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Разом з тим у відповідності з

положеннями земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 125, 126 Земельного

кодексу України, державний акт лише посвідчує наявність відповідного права, але

не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, тобто він не є

правочином, який може бути визнано недійсним

господарським судом.

У зв'язку з виникненням обставин

щодо нечинності, визнання недійсним (незаконним) правового акту, який саме

породжував права і обов'язки посвідчені вказаним державним актом, цей державний

акт втрачає свою дію та виходячи зі змісту п. 3.10. Інструкції про порядок

складання, видачі, регістрації та зберігання державних актів на право власності

на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та

договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по

земельних ресурсах від 04.05.1999р. № 43, підлягає поверненню до архіву

відповідного державного органу земельних ресурсів.

Наведені обставини щодо правової

природи державного акту цілком стосуються і записів у книзі записів державних

актів на право постійного користування землею. Скасування таких записів також

не є передбаченим законом способом захисту прав у земельних відносинах.

З огляду на зазначене, вимоги

позивача задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене та керуючись

ст.ст. 125, 126, 152 Земельного Кодексу України, ст. 16, 202 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог

Ясинуватської міської ради до Колективного підприємства „Ясинуватський ринок”

м. Яснувата про визнання відсутності у