Постанова

від 29.07.2013 по справі 812/6095/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2013 року Справа № 812/6095/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Мирончук Н.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» про стягнення заборгованості у сумі 13169,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Щит» про стягнення заборгованості у сумі 13169,40 грн., в якому зазначив, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, зареєстрований в Жовтневій міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440120000421. Згідно сформованого звіту ф4 ФСС з ТВП за відповідачем існує заборгованість у сумі 1328,94 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 04.02.2013 року на адресу позивача від відповідача надійшов звіт форми 10-ПІ, згідно із яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у ЛКП «Комбінат шкільного харчування у 2012 році становить 67 осіб. Згідно із вищезазначеним звітом на підприємстві працювало 2 особи з особливими потребами. Хоча нормами чинного законодавства України передбачено, що на підприємстві повинні бути створені 3 робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були виконані норми діючого законодавства України, йому були нараховані адміністративно-господарські санкції за 1 нестворене робоче місце призначене для працевлаштування інваліда. Відповідач повинен був оплатити санкції до 15 квітня 2012 року на користь Державного бюджету у розмірі 12949,25 грн.

Факт того, що у відповідача у 2012 році не були працевлаштовані інваліди у необхідній кількості підтверджується звітом форми №10-ПІ.

У довідці Лисичанського МЦЗ від 13.05.2013 року № 8/07-1127, повідомляється, що відповідач протягом 2012 року звітував до центру зайнятості не щомісячно, так звіти станом на січень, лютий, березень, квітень взагалі до центру зайнятості не надходили.

За порушення строків плати адміністративно-господарських санкцій підприємству була нарахована пеня, розмір якої станом на 09.07.2013 рік дорівнює 220,15 грн.

Усього заборгованість підприємства перед бюджетом складає 13169,40 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Ухвалою суду від 11 липня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

Відповідачем копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримано 16.07.2013 року, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, заперечень проти позову або письмової заяви про визнання позову у встановлений строк не надано. Тому, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Лисичанське комунальне підприємство «Комбінат шкільного харчування» є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.12.1991 р.(а.с.11).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів відповідача за 2012 рік, наданого до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 2 особа, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 3, таким чином нестворене 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування становить 12949,25 грн.(а.с.5).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ЛКП «Комбінат шкільного харчування» було подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік з самостійно визначеною сумою адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 12949,25 грн.

На суму заборгованості позивачем нараховано пеню в розмірі 220,15 грн.

Загальна сума заборгованості складає 13169,40 грн., що підтверджується розрахунком суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с.4).

Відповідно до пункту 1 Положення про Луганського обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 року № 81 (далі - Положення), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Відповідно до ст. 17 Закону № 875-ХІІ, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до Державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем не вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, протягом 2012 року до відповідного центру зайнятості не подавалися щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів.

Отже, оскільки відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позивачем відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2012 році правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк сплачено не було.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» про стягнення заборгованості у сумі 13169,40 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» (93120, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Гарибальді,13, код 21817202) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 12949,25 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 25 коп.).

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» (93120, Луганська область, м. Лисичанськ, вул.Гарибальді,13, код 21817202) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 220,15 грн. (двісті двадцять гривень 15 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Мирончук