Постанова

від 30.07.2013 по справі 5011-52/8284-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 5011-52/8284-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Громак В.О.

за участю від позивача - Коцупатрий О.М.

представників сторін: від відповідача - Положенцева Т.В.

розглянувши Державного сільськогосподарського підприємcтва

апеляційну скаргу "Головний селекційний центр України"

на ухвалу

господарського суду м. Києва.

від 01.07.2013 року.

у справі № 5011-52/8284-2012 ( суддя: Чебикіна С.О.)

за позовом Державного сільськогосподарського підприємства

"Головний селекційний центр України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Українські ферми"

про стягнення 118 844, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" про визнання наказу № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року задоволено.

Визнано наказ господарського суду міста Києва № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 62-Б, код 32597786) на користь Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, шосе Новокиївське, буд. 1-А; код 00699945) 3 641 (три тисячі шістсот сорок одна) грн. 51 коп. 3 % річних та 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 24 коп. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне сільськогосподарське підприємство "Головний селекційний центр України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Києва 01.07.2013 року та винести нову ухвалу, якою зупинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розглянувши клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, колегія відхиляє його, оскільки відсутні будь-які підстави для зупинення провадження у даній справі.

Розгляд судом першої інстанції справи № 910/13469/13 за позовом апелянта про зобов'язання виконати обов'язок в натурі не робить неможливим розгляд справи. Апелянт тільки планує подати заяву про визнання заяви про зарахування однорідних вимог недійсною.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2012 року позовні вимоги було задоволено, стягнуто з відповідача 3641 грн. 51 коп. 3 % річних та 2364 грн. 24 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 року залишено без змін.

На виконання вищезазначеного рішення, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року, господарським судом міста Києва було видано наказ № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року.

31.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" звернулось до суду з заявою про визнання наказу № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" про визнання наказу № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року задоволено.

Визнано наказ господарського суду міста Києва № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 62-Б, код 32597786) на користь Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, шосе Новокиївське, буд. 1-А; код 00699945) 3 641 (три тисячі шістсот сорок одна) грн. 51 коп. 3 % річних та 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 24 коп. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.

Так, 15.04.2013 року заявник (боржник) направив стягувачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10 від 15.04.2013 року, у якій зазначено, що станом на 15.04.2013 року ДСП "Головний селекційний центр України" має заборгованість перед ТОВ "Українські ферми", а саме: з оплати за поставлений рідкий азот згідно накладної № 1189 від 27.07.2010 року в сумі 26280, 00 грн. та одночасно повідомив про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 7 615, 25 грн. відповідно до ст. 601 ЦК України.

Вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10 від 15.04.2013 року була отримана стягувачем 17.04.2013 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0840100090919.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи. Тобто, друга сторона має право оскаржити заявлену вимогу про зарахування у зв'язку з її недійсністю.

Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони, таким чином, достатньо волевиявлення однієї сторони. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.

Окрім того, чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, враховуючи те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10 від 15.04.2013 року була отримана стягувачем 17.04.2013 року, на даний час відсутні і зобов'язання ТОВ "Українські ферми" (боржника) щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2012 року по справі № 5011-52/8284-2012.

Таким чином, наказ господарського суду міста Києва № 5011-52/8284-2012 від 06.02.2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 62-Б, код 32597786) на користь Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, шосе Новокиївське, буд. 1-А; код 00699945) 3 641 (три тисячі шістсот сорок одна) грн. 51 коп. 3 % річних та 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 24 коп. судового збору, слід визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що заява боржника підлягає задоволенню.

Апелянт не звертався до суду з письмовими зауваженнями з приводу допущених у протоколі від 01.07.2013 року неправильностей. В тому числі щодо особи представника стягувача.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного сільськогосподарського підприємства "Головний селекційний центр України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року у справі № 5011-52/8284-2012 залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути до господарського м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 30.07.2013 року.