Ухвала

від 23.07.2013 по справі 801/2133/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2133/13-а

23.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Малого приватного підприємства "Графік"- не з'явився, представник відповідача- Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Чакал Айше Реджепівна, довіреність № 4/10,25 від 18.07.13,

розглянувши матеріали справи № 801/2133/13-а за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 09.04.13

за позовом Малого приватного підприємства "Графік" (вул.40 років Перемоги, буд.14, кв.3, м.Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул.Бєлова, буд.2 а, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013 адміністративний позов Малого приватного підприємства "Графік" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000102301 від 12.02.2013; стягнуто з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "Графік" 114,71 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2013, прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток на податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ "СВ Кароліна" (ЄДРПОУ 36983732) за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011 р., за наслідками якої складено акт від 28 січня 2013 року №133/22-0/23893397 про порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2013 року №0000102301 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 7729,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1932,25 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентами та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Висновки відповідача, викладені у акті перевірки ґрунтуються на тому, що правочин, укладений з ТОВ "Кароліна" порушує публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинений з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегією суддів безперечно встановлено, що МПП "Графік "(Покупець) мав господарські відносини з ТОВ "СВ Кароліна" (Продавець) на підставі договору купівлі - продажу нафтопродуктів №11141К від 01.11.2011р. (далі - Договор) (а.с. 9-11)

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, іменовані надалі - Товар, відповідно до умов цього договору й Додатків до нього. П. 1.2 Договору зазначено, що номенклатура, кількість й ціна Товару визначається Сторонами в рахунку-фактурі до цього Договору.

Згідно до п. 9.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін і діє до 31 грудня 2011 року.

Відповідно до умов договору ТОВ "СВ Кароліна" (Продавець) було виписано позивачу рахунок фактуру №СФ-0000226 від 01.11.2011р. на суму 46375,00 грн. у т.ч. ПДВ - 7729,17 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №171 від 10.11.2011р. на суму 16375,00 грн.. у т.ч. ПДВ - 2729,17 грн., №180 від 17.11.2011р. на суму 6000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн., №181 від 17.11.2011р. на суму 2000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 333,33 грн., №182 від 18.11.2011р. на суму 2000,00 грн., у т.ч. ПДВ -333,33 грн., №183 від 21.11.2011р. на суму 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 833,33 грн., №184 від 23.11.2011р. на суму 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 833,33 грн., №185 від 25.11.2011р. на суму 9000,00 грн., ут.ч. ПДВ - 1500,00 грн., №191 від 28.11.2011р. на суму 1000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 166,67 грн., отже на загальну суму 46375,00 грн. у т.ч. ПДВ - 7729,17 грн. (а.с. 27-28) позивачем сплачено за зазначений товар.

Тобто, сума податку на додану вартість була сплачена МПП "Графік", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ "СВ Кароліна".

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем від ТОВ "СВ Кароліна" була отримана податкова накладна №1 від 01.12.2011р. на суму 46375,00 грн. у т.ч. ПДВ - 7729,17 грн., сума податку на додану вартість у розмірі 7729,17 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді листопада 2011 року.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів у ТОВ "СВ Кароліна" в листопаді2011 року.

Судом встановлено, що постачальник послуг, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції (листопад 2011 р.) був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100316623 (а.с. 48) та мав право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом березня 2011 р. у зв'язку з придбанням товарів, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність факту заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість та правомірно скасував податкове повідомлення - рішення №0000102301 від 12.02.2013.

Колегією суддів безперечно встановлено, що правовідносини суб'єктів господарської діяльності мали реальний характер, господарські операції пов'язані з видами діяльності позивача та підтверджені первинними господарськими документами, оформленими належним чином.

Статтею 215 Цивільного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК ).

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "СВ Кароліна", як це вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 у справі № 801/2133/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 у справі № 801/2133/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко