Ухвала

від 23.07.2013 по справі 2а-6423/10/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а-6423/10/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицькій Н.В. при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дамен Шіпярдс Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю Прокурора Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року ПАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач, СДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №00001636/0 від 18.02.2010 року, яким СДПІ зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за липень, серпень та вересень 2009 року на суму 724708,56 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки від 10.02.2010 року №136/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з TOB «Південний термінал», TOB «Алін - Строй», TOB «Ярдінс», TOB «Аурум-Океан», ПВКФ «Юкон», TOB «Енергосервіс», ПП «Катрич і Ко» (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідач вважає порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п.7.7, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168/97-ВР).

Позивач стверджує, що ним повністю дотримано вимоги Закону №168/97-ВР щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а відтак зазначене податкове повідомлення-рішення вважає незаконним.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, яка є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесення нової постанови про відмову в позові, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки фактичні підстави для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування із ПДВ, задекларованих у податкових деклараціях із ПДВ за липень, серпень та вересень 2009 року на загальну суму 724708,56 грн., полягають у наступному.

За липень 2009 року проаналізовано відносини позивача з постачальником TOB «Південний термінал», який відобразив у своїй декларації, перераховану позивачем суму 204617,97 грн., у складі податкових зобов'язань за липень 2009 року, однак п'ятий контрагент у ланцюгу постачання товарів - TOB «Альтера» 30.09.2009 року ліквідовано. Крім того, у ланцюзі постачання ВАТ «Вадан Ярдс Океан» - TOB «Ярдінс» - TOB «Алін-Строй» - TOB «Колене» у липні 2009 року підприємство TOB «Колене» користувалось послугами підприємств, які не знаходяться за своїм місцем знаходження. За наслідками перевірки серпня, вересня 2009 року, відповідачем виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 285488,33 грн., та 227363,50 грн., відповідно, на підставі того, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, податковий орган встановив у деяких ланцюгах постачання ознаки фіктивних підприємств.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини діяльності постачальників позивачу товарів у 2, 3 та 4 ланцюгу не можуть бути причинами для зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування за липень, серпень та вересень 2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Абзацом 1 пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення правовідношення, з приводу реалізації прав та обов'язків сторонами в якому виник спір) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР. Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Факт того, що задекларовані позивачем за липень, серпень та вересень 2009 року суми бюджетного відшкодування з ПДВ були попередньо сплачені позивачем в адрес своїх прямих постачальників - TOB «Південний термінал», TOB «Алін - Строй», TOB «Ярдінс», TOB «Аурум-Океан», ПВКФ «Юкон», TOB «Енергосервіс», ПП «Катрич і Ко» у складі ціни поставлених товарів та послуг, відповідачем не заперечується, підтверджується актом перевірки, а також підтверджений позивачем належним чином оформленими податковими накладними та копіями відповідних платіжних доручень, що свідчить про дотримання позивачем вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Реальність операцій з поставки позивачу товарів та послуг від прямих постачальників - TOB «Південний термінал», TOB «Алін - Строй», TOB «Ярдінс», TOB «Аурум-Океан», ПВКФ «Юкон», TOB «Енергосервіс», ПП «Катрич і Ко» СДПІ підтверджена позивачем копіями наданих до матеріалів справи первинних документів.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та послуг у TOB «Алін - Строй», TOB «Ярдінс», TOB «Аурум-Океан», ПВКФ «Юкон», TOB «Енергосервіс», ПП «Катрич і Ко» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Сама по собі інформацію з актів перевірок інших податкових інспекцій стосовно контрагентів у першому, другому, третьому та четвертому ланцюгу поставок, на яку посилається СДПІ в акті перевірки не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з TOB «Алін - Строй», TOB «Ярдінс», TOB «Аурум-Океан», ПВКФ «Юкон», TOB «Енергосервіс», ПП «Катрич і Ко» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ними, висновок СДПІ про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями та відповідно бюджетного відшкодування не може вважатися законним та обґрунтованим.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про скасування спірного податкового повідомлення-рішення є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року - без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 липня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька