Постанова

від 29.07.2013 по справі 813/2688/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року № 813/2688/13-а

12 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Клюк С.І.

представника відповідача Цицик О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Альвеол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

8 квітня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Альвеол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0009551502 від 06.09.2010 року, № 0008381501 від 06.10.2010 року, № 0010731502 від 07.10.2010 року, № 0011471501 від 29.12.2010 року, № 0000651502 від 08.02.2011 року, № 0001871501 від 21.03.2011 року, № 0004081501 від 31.05.2011 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 78439,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, серпень 2010 року, грудень 2010 року та податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року, за 2010 рік та за І квартал 2011 року подані до податкового органу у встановлені терміни. Стосовно податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 78439,19 грн., така виставлена з урахуванням заборгованості по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях в сумі 2040 грн. та заборгованості, яка, на думку відповідача, виникла у зв'язку із самостійним зазначенням позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року суми 76399,19 грн. Однак відповідачем не взято до уваги ту обставину, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач відкоригував рядок 20 податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року шляхом зменшення податкових зобов'язань на суму 1129499 грн. Відтак у позивача відсутній податковий борг з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 76399,19 грн. З огляду на наведене позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення та податкову вимогу протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Представник позивача 24.04.2013 року подав до суду клопотання (вх. № 14740) про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву № 9/10-008 від 16.07.2013 року, поданому представником відповідача у судовому засіданні 16.07.2013 року, де вказано, що відповідачем проведено ряд камеральних перевірок на предмет своєчасності подання податкової звітності позивачем, за результатами яких складено акти перевірок. На підставі зазначених актів прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Оскільки податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались та сума податкового боргу була узгоджена, відповідачем було виставлено оскаржувану податкову вимогу про сплату податкового боргу. Вважає податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу такими, що прийняті в межах повноважень органу державної податкової служби, та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, вказаних у письмовому запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.09.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2075/15-2/30052482 від 30.08.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0009551502/0, яким за порушення п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

06.10.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2506/15-1 від 06.10.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0008381501/0/26976, яким за порушення п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

07.10.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2489/15-2/30052482 від 06.10.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0010731502/0, яким за порушення п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

29.12.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 3277/15-1 від 29.12.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0011471501, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

08.02.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 154/15-2/30052482 від 07.02.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000651502/0, яким за порушення п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

21.03.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 595/15-1 від 21.03.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001871501/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 170 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 170 грн.

31.05.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 01283/1501/30052482 від 31.05.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0004081501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1020 грн., у тому числі основний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції 1020 грн.

29.11.2011 року відповідачем виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 1497, відповідно до якої сума податкового боргу ПП «Альвеол» станом на 29.11.2011 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1824004,56 грн., у тому числі податок на прибуток приватних підприємств 1115004,19 грн., податок на додану вартість 611089,37 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів 92784,50 грн., податок на доходи фізичних осіб 5126,50 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 76399,19 грн. Суд встановив наступне.

У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року у рядку 20 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» позивачем зазначено суму 1291302 грн. Виходячи із даних декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року відповідач стверджує про наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року в сумі 76399,19 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано Уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року. Відповідно до вказаного Уточнюючого розрахунку позивачем виявлено помилку у рядку 20 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 1291302 грн. та у зв'язку з виявленням помилки здійснено зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1129499 грн. Зазначений Уточнюючий розрахунок отримано відповідачем 27.01.2010 року.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Суд дійшов висновку, що податковим органом протиправно не взято до уваги Уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року при визначенні податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість по декларації за грудень 2009 року. З огляду на наведене податкова вимога № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 76399,19 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0009551502 від 06.09.2010 року, № 0008381501 від 06.10.2010 року, № 0010731502 від 07.10.2010 року, № 0011471501 від 29.12.2010 року, № 0000651502 від 08.02.2011 року, № 0001871501 від 21.03.2011 року, № 0004081501 від 31.05.2011 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 2040 грн. Суд встановив наступне.

Відповідно до п. п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з п. п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону 4.1.4. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. п. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року від 29.07.2010 року та докази надіслання такої декларації 30.07.2010 року (опис вкладення у цінний лист та квитанція установи зв'язку, а. с. 26-27).

Суд зазначає, що граничним строком подання такої декларації є 09.08.2010 року, а у випадку надіслання декларації поштою - 30.07.2010 року.

Відповідачем 19.08.2010 року прийнято рішення № 21824/10/28-208 про невизнання як податкової звітності декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, доказів направлення такого рішення позивачу відповідачем не надано. З огляду на те, що відповідачем не дотримано порядку невизнання як податкової звітності податкової декларації, встановленого п. п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0008381501/0/26978 від 06.10.2010 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 170 грн., а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року від 02.11.2010 року та докази надіслання такої декларації 02.11.2010 року (опис вкладення у цінний лист, квитанція установи зв'язку та повідомлення про вручення поштового відправлення, а. с. 30-32).

Суд зазначає, що граничним строком подання такої декларації є 09.11.2010 року, а у випадку надіслання декларації поштою - 30.10.2010 року. З огляду на те, що позивачем надіслано декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року 02.11.2010 року, ним порушено вимоги п. п. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказана декларація відповідачем прийнята, однак визнана такою, що подана несвоєчасно. Зазначене порушення встановлено у Акті № 3277 від 29.12.2010 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011471501/0 від 29.12.2010 року.

Враховуючи наведені обставини, Суд дійшов висновку про несвоєчасне подання позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року та правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0011471501/0 від 29.12.2010 року, а у цій частині адміністративного позову слід відмовити.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 02.02.2011 року та докази надіслання такої декларації 05.02.2011 року (опис вкладення у цінний лист, повідомлення про вручення поштового відправлення, а. с. 36-37).

Суд зазначає, що граничним строком подання такої декларації є 09.02.2011 року, а у випадку надіслання декларації поштою - 30.01.2011 року. З огляду на те, що позивачем надіслано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік 05.02.2011 року, ним порушено вимоги п. п. 4.1.7. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказана декларація відповідачем прийнята, однак визнана такою, що подана несвоєчасно. Зазначене порушення встановлено у Акті № 595 від 21.03.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001871501/0 від 21.03.2011 року.

Враховуючи наведені обставини, Суд дійшов висновку про несвоєчасне подання позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001871501/0 від 21.03.2011 року, а у цій частині адміністративного позову слід відмовити.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року від 30.04.2011 року та докази надіслання такої декларації 04.05.2011 року (опис вкладення у цінний лист, квитанція установи зв'язку, повідомлення про вручення поштового відправлення, а. с. 41-43).

11.05.2011 року відповідачем прийнято рішення № 16226 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року та запропоновано привести зазначену звітність у відповідність з вимогами ст. 48 Податкового кодексу України та подати її до податкового органу. На підтвердження надіслання такого рішення позивачу відповідачем додано копію квитанції установи зв'язку № 343876. Суд вважає таку копію квитанції неналежним доказом своєчасного надіслання позивачу рішення від 11.05.2011 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, оскільки на квитанції відсутня дата здійснення поштового відправлення. Інших доказів надіслання позивачу рішення від 11.05.2011 року на пропозицію Суду відповідачем не надано.

З огляду на відсутність доказів повідомлення позивача про рішення від 11.05.2011 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0004081501 від 31.05.2011 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 1020 грн., а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити.

Судом встановлено, що позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року. 21.08.2010 року відповідачем прийнято рішення № 22090/10/28-208 про невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року. Зазначене рішення надіслано позивачу відповідачем 26.08.2010 року, що підтверджено реєстром рекомендованих листів з відміткою установи зв'язку та квитанцією установи зв'язку.

Враховуючи наведені обставини, Суд дійшов висновку про подання позивачем не належним чином оформленої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0009551502/0 від 06.09.2010 року, а у цій частині адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року. 21.09.2010 року відповідачем прийнято рішення № 25293/10/28-208 про невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року. Доказів надіслання такого рішення позивачу відповідачем не подано.

З огляду на відсутність доказів повідомлення позивача про рішення від 21.09.2010 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0010731502/0 від 07.10.2010 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 170 грн., а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити.

Судом встановлено, що позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року. 20.01.2011 року відповідачем прийнято рішення № 1836/10/28-208 про невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. На підтвердження надіслання такого рішення позивачу відповідачем додано копію квитанції установи зв'язку № 3115137. Суд вважає таку копію квитанції неналежним доказом своєчасного надіслання позивачу рішення від 20.01.2011 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, оскільки на квитанції відсутня дата здійснення поштового відправлення. Інших доказів надіслання позивачу рішення від 20.01.2011 року на пропозицію Суду відповідачем не надано.

З огляду на відсутність доказів повідомлення позивача про рішення від 20.01.2011 року про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0000651502/0 від 08.02.2011 року та податкової вимоги № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 170 грн., а адміністративний позов у цій частині слід задовольнити.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0008381501/0/26978 від 06.10.2010 року, № 0004081501 від 31.05.2011 року, № 0010731502/0 від 07.10.2010 року, № 0000651502/0 від 08.02.2011 року та податкова вимога Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 77929,19 грн. є протиправними і підлягають скасуванню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення, відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0008381501/0/26978 від 06.10.2010 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0004081501 від 31.05.2011 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0010731502/0 від 07.10.2010 року.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000651502/0 від 08.02.2011 року.

6. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 1497 від 29.11.2011 року в частині визначення податкового боргу в сумі 77929,19 грн.

7. У задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Альвеол» (ЄДРПОУ 30052482) 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 89 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 31 липня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.