Постанова

від 30.07.2013 по справі 812/6186/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року Справа № 812/6186/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Адамович І.О. (довіреність від 15.07.2013 № 26-«Д»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську справу за адміністративним позовом Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Жилсервіс № 7» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 118347,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Жилсервіс № 7» про стягнення суми податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем виник податковий борг зі сплати податків та зборів на загальну суму 198216,87 грн. у зв'язку з несплатою суми податкових зобов'язань нарахованих контролюючим органом та самостійно визначених платником. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу, у тому числі з: штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, обіг готівки та РРО - 2277,62 грн., податку на прибуток - 11907,48 грн., податку на додану вартість - 179824,00 грн., земельного податку - 4207,77 грн., шляхом стягнення з розрахункових рахунків у банках, що його обслуговують.

Ухвалою суду від 15 липня 2013 року адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Жилсервіс № 7» про стягнення суми податкового боргу з податку на прибуток в сумі 9711,00 грн., визначеного в податкових деклараціях від 05.02.2010 № 43343 та від 27.04.2010 № 9364, та податку на додану вартість в сумі 70158,00 грн., визначеного в податкових деклараціях від 14.01.2010 № 40473, від 16.02.2010 № 2169, від 17.03.2010 № 3343, від 14.04.2010 № 7596, від 19.05.2010 № 11852, від 15.06.2010 № 12846 залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після 01.01.2011, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та Податкового кодексу України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Комунальне підприємство «Жилсервіс № 7», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 29.01.2001 за № 1 392 120 0000 000273 (арк. справи 14-15), та перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ Луганської області.

За відповідачем виник податковий борг у розмірі 118347,87 грн., з яких: з податку на прибуток в сумі 2196,48 грн., що виникли на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на прибуток від 27.07.2010 № 19432, від 05.05.2011 № 9002849617, від 08.08.2011 № 37004, від 31.10.2011 № 44966, від 06.02.2012 № 55191, від 08.05.2012 № 8115, від 08.08.2012 № 90472991709, від 02.11.2012 № 9068251075, від 07.02.2013 № 31661; податку на додану вартість в сумі 109666,00 грн., що виникли на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість від 15.07.2010 № 17905, від 17.08.2010 № 21904, від 13.09.2010 № 22816, від 18.10.2010 № 28586, від 16.11.2010 № 32286, від 16.12.2010 № 9005524299, від 17.01.2011 № 9006116026, від 16.02.2011 № 9000325250, від 10.03.2011 № 9000809351, від 18.04.2011 № 9001993091, від 17.05.2011 № 9003228168, від 20.06.2011 № 9004195040, від 14.07.2011 № 9004721644, від 17.08.2011 № 9006807045, від 12.09.2011 № 9007387057, від 19.10.2011 № 9009007808, від 15.11.2011 № 9011063763, від 12.12.2011 № 9012077660, від 19.01.2012 № 9013866795, від 14.02.2012 № 9005256472, від 15.03.2012 № 9011617858, від 19.04.2012 № 9020238223, від 17.05.2012 № 9027316687, від 19.06.2012 № 9034802638, від 19.07.2012 № 9041720047, від 17.08.2012 № 9049731736, від 18.09.2012 № 9056662081, від 18.10.2012 № 9064022585, від 16.11.2012 № 9072294130, від 17.12.2012 № 9079277449 та прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень від 20.07.2012 № 0000621600, від 20.07.2012 № 0000621600; з земельного податку в сумі 4207,77 грн., що виникли на підставі поданих платником податків податкових декларацій з плати за землю від 20.02.2012 № 1446 та прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 № 0001701502; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, обіг готівки та РРО в сумі 2277,62 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 № 0000322308 (арк. справи 28-102, 105-107, 112, 115).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ Стаханівською ОДПІ на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 28.04.2007 № 1/162 та другу податкову вимогу від 04.06.2007 № 2/184 (арк. справи 117-120).

Оскільки податкові вимоги від 28.04.2007 № 1/162 та від 04.06.2007 № 2/184 є чинними (доказів про відкликання або скасування податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 128-132).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Жилсервіс № 7» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 118347,87 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилсервіс № 7» (ідентифікаційний код 31348886) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 118347 грн. 87 коп. (сто вісімнадцять тисяч триста сорок сім грн. 87 коп.), з яких: з податку на прибуток в сумі 2196,48 грн., з податку на додану вартість в сумі 109666,00 грн., з земельного податку в сумі 4207,77 грн. та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, обіг готівки та РРО в сумі 2277,62 грн., за рахунок коштів платника податків, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 30 липня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун