Рішення

від 25.07.2013 по справі 476/619/13-ц

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/619/13-ц

Провадження № 2/476/209/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 року Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Патрик Ю.Ю.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ФГ "Лілія" про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування державної реєстрації додаткових угод

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ФГ "Лілія" про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними та скасування державної реєстрації додаткових угод.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що у власності ОСОБА_1 є земельна ділянка площею 8,23 га., що розташована в межах Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 530047.

17 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Лілія" укладено договір оренди земельної ділянки (паю) строком на 5 років. 17 січня 2008 року вказаний договір було зареєстровано в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК" за № 040801400008.

У користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 8,16 га., що розташована в межах Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 530046.

17 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ФГ "Лілія" був укладений договір оренди земельної ділянки (паю) строком на 5 років. 17 січня 2008 року вказаний договір був зареєстрований в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК" за № 040801400009.

17 грудня 2012 року перед закінченням строку договорів оренди землі позивачі письмово попередили фермерське господарство "Лілія" про припинення договірних відносин стосовно земельних ділянок площею 8,23 га. та 8,16 га., оскільки їх син - ОСОБА_3 має намір самостійно їх обробляти.

В квітні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від свого сина дізналися про те, що ФГ "Лілія" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування землі із чужого незаконного володіння. Аргументом даного позову є додаткова угода до договору оренди землі, зареєстрована 29 грудня 2009 року за № 040947501705 та додаткова угода до договору оренди землі, зареєстрована 29 грудня 2009 року за № 040947501706. У вказаних угодах зазначено, що строк дії договорів, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Лілія" а також між ОСОБА_2 та відповідачем продовжено на 25 років.

Позивачі категорично заперечують той факт, що вони продовжували строк дії вищевказаних договорів. У 2009 році, під час проведення розрахунку за оренду землі дружина голови ФГ «Лілія» - ОСОБА_4 дала кожному з позивачів окремо на підпис додаткову угоду, пояснивши, що в ній йдеться про підвищення орендної плати та вказала на відповідний пункт в додаткових угодах. Позивачі вказали, що мови про продовження строку дії договорів оренди не було, а тому вважають вказані додаткові угоди до договорів оренди землі незаконними, так як термін договорів продовжено обманним шляхом.

На підставі викладеного позивачі просили суд визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Лілія», зареєстрованої 29 грудня 2009 року у реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040947501705, визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ФГ «Лілія», зареєстрованої 29 грудня 2009 року у реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП «Центр ДЗК» за № 040947501706, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, суду пояснив, що між ним та ФГ «Лілія» був укладений договір оренди земельної ділянки (паю) площею 8,23 га. строком на 5 років. Відповідач уклав договір оренди земельної ділянки строком на 5 років також з його дружиною - ОСОБА_2, якій на праві власності належить земельна ділянка площею 8,16 га.У 2009 році до них звернулася дружина голови ФГ «Лілія» з метою здійснити розрахунок по орендній платі та дала на підпис дві угоди, пояснивши, що у вказаних документах йдеться про підвищення орендної плати. Він підписав одну угоду за себе, іншу за свою дружину - ОСОБА_2. Під час підписання документів позивач не помітив написів, здійснених ручкою, також не було і дати документу. Коли строки дії договорів оренди землі сплинули, він та його дружина в письмовій формі повідомили відповідача про припинення договірних відносин стосовно земельних ділянок, оскільки їх син - ОСОБА_3 має намір займатися самостійною обробкою. Через деякий час вони дізналися, що строк дії договорів оренди землі, укладених з ФГ «Лілія» продовжено ще на 25 років на підставі додаткових угод, які ОСОБА_1 власноруч підписав в 2009 році.На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позов.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду пояснив, що позивачі в 2007 році здали в оренду дві земельні ділянки площею 8,23 га. та 8,16 га. фермерському господарству «Лілія». По закінченню строків дії договорів їх син ОСОБА_3 почав самостійно обробляти земельну ділянку площею 8,16 га., що належить його матері на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 530046. В квітні 2013 року ФГ «Лілія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування землі з чужого незаконного володіння, мотивуючи свій позов тим, що між фермерським господарством та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору оренди землі, згідно якої строк дії договору було продовжено на 25 років. Вказану угоду з ФГ «Лілія» позивачка не укладала та не мала такого наміру, підпис у додатковій угоді виконано іншою особою.

Представник відповідача - голова ФГ «Лілія» ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнав, суду пояснив, що особисто надав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дві додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок площею 8,23 га. та 8,16 га. Додаткові угоди мали звичайну форму заповнення, були надруковані, однак не містили дати та рядка із зазначенням строку на який продовжується дія договорів оренди так як він не міг знати коли саме будуть укладені додаткові угоди та на який строк буде продовжено дію того чи іншого договору оренди землі, а тому вказані рядки в угодах він заповнював ручкою при зустрічі з орендодавцями. Коли з позивачами відбулася зустріч для підпису додаткових угод вказані графи були заповнені та тільки після цього підписані сторонами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що посилання позивачів на той факт, що додаткові угоди до договорів оренди землі є незаконними та укладені обманним шляхом, не підтверджено жодним доказом по справі. Крім того, позивачі вже зверталися до Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області з заявою по факту підробки документу головою ФГ «Лілія» ОСОБА_5 За результатами проведеної перевірки 05 лютого 2013 року винесена постанова про закриття кримінального провадження. Крім того просив суд застосувати строки позовної давності, оскільки спірні додаткові угоди були укладені у 2009 році, та з цього моменту сплив строк позовної давності. На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позову та стягнути пропорційно з позивачів на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.

Представник третьої особи без самостійних вимог - реєстраційної служби Єланецького районного управління юстиції Миколаївської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомила, що також укладала додаткову угоду з відповідачем по справі та їй на підписання таку угоду надавали з незаповненими графами, щодо підписання спірних додаткових угод їй нічого не відомо, оскільки вона не була присутня при їх укладенні.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 надала аналогічні свідчення.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду повідомив, що був присутнім при підписанні додаткових угод між позивачами та відповідачем. Для підписання вказаних спірних угод відповідач власним автомобілем приїжджав до садиби позивачів, при ньому особисто надавав на підпис кожному з позивачів додаткові угоди, в яких були ручкою заповнені певні графи.

Суд вислухавши сторони, їх представників та свідків, дослідивши у сукупності докази по справі, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,23 га., що розташована в межах Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 530047.

17 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Лілія" укладено договір оренди земельної ділянки (паю) строком на 5 років. 17 січня 2008 року вказаний договір було зареєстровано в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК" за № 040801400008.

У власності ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 8,16 га., що розташована в межах Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 530046.

17 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ФГ "Лілія" був укладений договір оренди земельної ділянки (паю) строком на 5 років. 17 січня 2008 року вказаний договір був зареєстрований в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК" за № 040801400009.

17 грудня 2012 року по закінченню строку договорів оренди землі як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 письмово попередили фермерське господарство "Лілія" про припинення договірних відносин стосовно земельних ділянок площею 8,23 га. та 8,16 га., оскільки їх син - ОСОБА_3 має намір займатися самостійною обробкою.

В квітні 2013 року позивачі від свого сина дізналися про те, що ФГ "Лілія" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування землі із чужого незаконного володіння. Позовні вимоги ФГ «Лілія» мотивувало тим, що 17.12.2007 року між фермерським господарством та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі площею 8,16 га. строком на 5 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 17.01.2008 року за № 040801400009. 15.03.2009 року між сторонами укладена додаткова угода відповідно до якої строк дії договору від 17.12.2007 року змінено з 5 років на 25 років.

Факт підписання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок позивачі категорично заперечують, вказуючи на те, що під час розрахунку з ними по орендній платі дружина голови ФГ «Лілія» ввела їх в оману, пояснивши, що в наданих додаткових угодах йдеться про підвищення орендної плати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Тобто, суб'єкти цивільного права можуть укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із змісту додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 17 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Лілія», та згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 17 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ «Лілія», сторони ознайомившись з угодами, в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи в зазначених документах як орендодавців так і орендаря.

Посилання позивачів на той факт, що ОСОБА_2 не укладала додаткову угоду до договору оренди землі з ФГ «Лілія», а підпис в графі орендодавець виконано іншою особою, спростовується поясненнями ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що в 2009 році він власноруч підписав дві додаткові угоди до договорів оренди землі за себе та за свою дружину - ОСОБА_2.

Крім того судом з Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області витребувано кримінальне провадження № 1201316022-73 по факту підробки документу ОСОБА_5 в с. Ковалівка Єланецького району Миколаївської області. По даній справі 25.12.2012 року проведено судово - почеркознавчу експертизу та згідно висновку експерта № 1531 підпис від імені ОСОБА_2 в графі «орендодавець» додаткової угоди № 1 від 15 березня 2009 року до договору оренди землі від 17 грудня 2007 року виконаний самою ОСОБА_2.

Згідно закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20 грудня 2011 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 29, ст.340 ) протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману. Таким чином строк позовної давності в даному випадку є не порушеним та не підлягає застосуванню.

Згідно положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з наведеного позивачі особисто та добровільно підписували додаткові угоди, чим посвідчували свою згоду з викладеними в них положеннями. Будь-яких доказів, які б свідчили, що їх вводили при цьому в оману відсутні.

За викладених обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Вимоги представника відповідача в частині пропорційного стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі 8000,00 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з протоколів судових засідань представник відповідача приймав участь у судових засіданнях протягом двох годин двадцяти хвилин, а отже компенсація витрат на праву допомогу має складати 1055,24 грн., які згідно ст. 88 ЦПК України підлягають пропорційному стягненню з позивачів на користь відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 638 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь ФГ "Лілія" (ідентифікаційний номер: 32817355) витрати на правову допомогу в сумі 1055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання до Єланецького районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.Ю. Патрик