Постанова

від 22.07.2013 по справі 813/4511/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року № 813/4511/13-а

о 17 год., 43 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Ліспромсервіспостач», представник - Мельничук В.А. (довіреність від 14.02.2013 року) до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - не прибув про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000852340 від 27.12.2012 року, № 0000362210 від 03.06.2013 року та № 0000352210 від 03.06.2013 року

Приватне підприємство «Ліспромсервіспостач» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у якому позивач, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000852340 від 27.12.2012 року, № 0000362210 та № 0000352210 від 03.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Ліспромсервіспостач» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БК Арт Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця», ПП «Пірует» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено Акт № 796/22-10/36027053, на підставі якого відповідачем видано та вручено позивачу податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000362210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 124978 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 4537 грн. та № 0000352210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 106556 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 28246,75 грн.

Позивач зазначає, що здійснює діяльність з виготовлення виробів з деревини, а тому придбані у контрагентів пиломатеріали використані для виготовлення реалізованих позивачем виробів. Докази реалізації таких виробів до перевірки позивачем надано в повному обсязі, проте відповідачем не зменшено валового доходу та податкових зобов'язань позивача за результатами такого продажу. У зв'язку з чим, на думку позивача, відповідачем фактично визнано факт отримання матеріалів від контрагентів, реальність операцій з якими актом не визнано. Позивач також зазначає, що зміни його майнового стану в процесі перевірки доведено належним чином, надані до перевірки первинні документи підтверджують оплатне придбання позивачем у ТОВ «БК Атр Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует» товарів, які використані в господарській діяльності.

Позивач також зазначає, що крім даної перевірки відповідачем проводилась документальна позапланова перевірка позивача з питань господарських відносин з ТОВ «Фінанс Пан Трейд» за травень-липень 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 2268/22-40/36027053 від 18.12.2012 року, на підставі якого відповідачем видано та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000852340 від 27.12.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 16086,67 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4021,67 грн.

Висновки вказаного акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, оскільки прямою підставою проведення перевірки позивача став факт складення ДПІ у Печерському районі м. Києва акту № 3735/22-3/37700469 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Фінанс Пан Трейд». На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва внесено зміни в АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом коригування податкових зобов'язань зазначеного підприємства, у зв'язку з чим, виникли розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Фінанс Пан Трейд», тому відповідачем без належного дослідження всіх первинних документів та обставин господарських операцій і господарської діяльності позивача видано спірне податкове повідомлення-рішення. Проте, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року у справі № 2а-93/12/1370 дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо складення Акту № 3735/22-3/37700469 та дії щодо внесення змін в АС визнано протиправними. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2013 року у справі № 876/5066/13 в прийнятті апеляційної скарги на вказане судове рішення відмовлено, тобто постанова набрала законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначає, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Такі документи позивачем до перевірки надано, а саме: видаткові накладні, які є первинними документами та підтверджують факт здійснення господарської операції (приймання-передачі товарів), платіжні документи, які свідчать про оплату придбаних пиломатеріалів, а також документи, які свідчать про подальше використання придбаних пиломатеріалів у господарській діяльності для отримання доходу.

Крім цього, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що пиломатеріали, ПДВ з вартості яких відповідачем виключено зі складу податкового кредиту, придбані у будь-якої іншої особи, крім, ТОВ «Фінанс Пан Трейд». Відсутні у відповідача і докази того, що дані товари отримані безоплатно, натомість у позивача наявні платіжні документи про перерахування коштів за дані пиломатеріали саме ТОВ «Фінанс Пан Трейд».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.12.2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ліспромсервіспостач» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Фінанс Пан Трейд» за травень - липень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 2268/22-40/36027053.

Проведеною перевіркою встановлено, що на порушення ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, завищено ПП «Ліспромсервіспостач» суму податкового кредиту всього на 16170,00 грн., в тому числі за травень 2012 року у розмірі 4503,33, за червень 2012 року у розмірі 5000,00 грн., у липні 2012 року у розмірі 6666,67 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Фінанс Пан Трейд», що призвело до заниження ПДВ на 16086,67 грн., в тому числі за травень 2012 року у розмірі 4420,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 5000,00 грн., у липні 2012 року у розмірі 6666,67 грн.

В акті перевірки зазначено:

ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 3735/22-3/3770046 від 13.09.2012 року, у якому зазначено, що «фінансово-господарська діяльність ТОВ «Фінанс Пан Трейд» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності ТОВ «Фінанс Пан Трейд», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Фінанс Пан Трейд» та контрагентами є такими правочинами, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. У зв'язку з відсутність ТОВ «Фінанс Пан Трейд» за податковою адресою та як наслідок відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин із визначеними постачальниками не встановлено факт передачі товару (надання послуг).»

Відповідно, господарські операції ПП «Ліспромсервіспостач» не мали реального товарного характеру. Наявність у ПП «Ліспромсервіспостач» документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних виданих ТОВ «Фінанс Пан Трейд», не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є недостовірними. Відтак, представлені ПП «Ліспромсервіспостач» до перевірки податкові накладні не підтверджують факт придбання ТМЦ, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції, що свідчить про те, що господарська операція ТОВ «Фінанс Пан Трейд» та ПП «Ліспромсервіспостач» фактично не відбулися.

27.12.2012 року ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000852340, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2268/22-40/36027053 від 18.12.2012 року, встановлено порушення ст. 185, п. 187.1. ст. 187, ст. 188, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на податок на додану вартість, усього 20108,34 грн., в тому числі за основним платежем - 16086,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4021,67 грн.

23.05.2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Ліспромсервіспостач» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «БК АТР Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтреграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 796/22-10/36027053.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1., п.п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 124978,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 12890,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 20721,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 32580,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 37567,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 18591,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 2625,00 грн., за рахунок відображення операцій, які фактично не відбулись;

- п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальному суму 106556,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 10315,00 грн., за лютий 2011 року на суму 8032,00 грн., за березень 2011 року на суму 8545,00 грн., за травень 2011 року на суму 11400,00 грн., за червень 2011 року, за липень 2011 року на суму 11500,00 грн., за серпень 2011 року на суму 21167,00 грн., за листопад 2011 року на суму 16167,00 грн., за січень 2012 року на суму 2500,00 грн., за рахунок відображення операцій, які фактично не відбулися.

В акті перевірки зазначено:

Проведеною перевіркою встановлено, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача ТОВ «БК АТР Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтреграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності вказаних підприємств, відповідно фінансово-господарські взаємовідносини між ними та їх контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. Враховуючи те, що ТОВ «БК АТР Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтреграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції таких підприємств не є їх господарською діяльністю. Вказані підприємства, на думку податкового органу, здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Відтак, господарські операції ПП «Ліспромсервіспостач» із зазначеними підприємствами не мали реального характеру. Представлені ПП «Ліспромсервіспостач» до перевірки податкові накладні не підтверджують факту придбання товарів (послуг), не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарських операцій. Намір одержати лише за рахунок відшкодування ПДВ без здійснення реальної господарської діяльності, на думку податкового органу, не можна розглядати я самостійну ділову мету.

Враховуючи вищенаведене, ПП «Ліспромсервіспостач» безпідставно завищено витрати на загальну суму 532777,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 51577,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 82883,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 141650,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 163334,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 80833,00 грн., за 1 квартал 2012 року 12500,00 грн., за рахунок відображення операцій з ТОВ «БК АТР Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтреграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует» які фактично не відбулись.

Також, на думку податкового органу, ПП «Ліспромсервіспостач» протиправно занижено податок на прибуток на загальну суму 124978,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 12890,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 20721,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 32580,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 37567,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 18591,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 2625,00 грн., за рахунок відображення операцій з ТОВ «БК АТР Груп», ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтреграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ПП «Пірует», які фактично не відбулись.

03.06.2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000362210, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 796/22-10/36027053 від 23.05.2013 року, встановлено порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1., п.п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток, усього 1295150,00 грн., в тому числі за основним платежем - 124978,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4537,00 грн.

03.06.2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352210, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 796/22-10/36027053 від 23.05.2013 року, встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на податок на додану вартість, усього 134802,75 грн., в тому числі за основним платежем - 106556,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28246,75 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення

до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ж статті.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ст. 185 цього ж Кодексу, Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- договору № 7 від 04.01.2010 року про оренду нежитлових приміщень, укладених між СП ТОВ «Інтерконтракт» (як орендодавцем) та позивачем (як орендарем), згідно якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування офісні, побутові, складські та виробничі приміщення з обладнанням загальною площею 2371,4 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Півколо, 14;

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.12.2012 року щодо державної реєстрації ПП «Ліспромсервіспостач»;

- фотогалереї торгово - матеріальних цінностей позивача;

- договору купівлі - продажу від 02.04.2012 року укладеного між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (як продавцем), згідно якого продавець зобов'язується продати і поставити, а покупець прийняти та повністю оплатити товар на умовах, що викладені в даному договорі. (п. 1.1. договору) Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна сума по кожній партії товару відображається у товарній накладній, податковій накладній, рахунку на оплату тощо (п. 1.2. договору);

- податкових накладних № 75 від 05.07.2012 року, № 76 від 06.04.2012 року, № 47 від 04.05.2012 року, № 75 від 06.06.2012 року, № 191 від 13.07.2012 року,№ 75 від 05.07.2012 року, виданих позивачу його контрагентом ТОВ «Фінанс Пан Трейд» із зазначенням номенклатури товару продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг);

- видаткових накладних № 5/07-13 від 05.07.2013 року, № 6/04-10 від 06.04.2012 року, № 4/05-15 від 04.05.2012 року, № 6/06-12 від 06.06.2012 року, № 13/07-13 від 13.07.2012 року, № 13/07-13 від 13.07.2012 року, № 5/07-13 від 05.07.2013 року, № 6/06-12 від 06.06.2012 року, № 4/05-15 від 04.05.2012 року, № 6/04-10 від 06.06.2012 року складених між ТОВ «Фінанс Пан Трейд» та позивачем із зазначенням переліку поставлених позивачу товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- видаткових накладних № ЛП-0000244 від 31.07.2012 року, № ЛП-0000248 від 02.08.2012 року, № ЛП-0000262 від 10.08.2012 року, № ЛП-0000267 від 14.08.2012 року, № ЛП-0000237 від 25.07.2012 року, № ЛП-0000241 від 26.07.2012 року, № ЛП-0000168 від 13.06.2012 року, № ЛП-0000185 від 18.06.2012 року, № ЛП-0000189 від 20.06.2012 року, № ЛП-0000213 від 05.07.2013 року, № ЛП-0000222 від 16.07.2012 року, № № ЛП-0000119, ЛП-0000120 від 11.05.2012 року, № ЛП-0000158 від 08.06.2012 року, № ЛП-0000166 від 12.06.2012 року, № ЛП-0000087 від 18.04.2012 року, № 0000092 від 23.04.2012 року, № ЛП-0000079 від 06.04.2012 року, № ЛП-0000115 від 11.05.2012 року, № ЛП-0000078 від 06.04.2012 року, складених між ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Мета-Рест», ТОВ «Т.В.Д.», ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА», ТОВ «Третій Легіон», ТОВ «Ларус», ТОВ «Екскомбуд», ТОВ «Півколо-сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», ТОВ «Будком ПО», ПП «Будкомлект Плюс», ТОВ «Стрім-Львів», ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод», ТОВ НВП «Світ», ПП «Дукат», ТОВ «ІТС-Україна» та позивачем із зазначенням переліку поставлених позивачем вищевказаним підприємствам товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- довіреностей виданих ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Мета-Рест», ТОВ «Т.В.Д.», ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА», ТОВ «Третій Легіон», ТОВ «Ларус», ТОВ «Екскомбуд», ТОВ «Півколо-сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», ТОВ «Будком ПО», ПП «Будкомлект Плюс», ТОВ «Стрім-Львів», ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод», ТОВ НВП «Світ», ПП «Дукат», ТОВ «ІТС-Україна» на отримання від позивача ТМЦ;

- податкових накладних № 7 від 04.05.2012 року, № 27 від 27.03.2012 року, № 30 від 28.03.2012 року, № 11 від 08.06.2012 року, № 35 від 19.06.2012 року, № 18 від 17.07.2012 року, № 35 від 25.07.2012 року, № 3 від 02.08.2012 року, № 19, № 20 від 10.08.2012 року, № 8 від 05.07.2012 року, № 14 від 13.07.2012 року, № 18 від 12.06.2012 року, №№ 15, 18, 19 від 12.06.2012 року, № 4 від 06.04.2012 року, № 3 від 04.04.2012 року, № 17 від 19.04.2012 року, № 18 від 23.04.2012 року, № 3 від 03.05.2012 року, № 16 від 11.05.2012 року, виданих позивачем його контрагентам ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Мета-Рест», ТОВ «Т.В.Д.», ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА», ТОВ «Третій Легіон», ТОВ «Ларус», ТОВ «Екскомбуд», ТОВ «Півколо-сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», ТОВ «Будком ПО», ПП «Будкомлект Плюс», ТОВ «Стрім-Львів», ПрАТ «Львівський локомотивно-ремонтний завод», ТОВ НВП «Світ», ПП «Дукат», ТОВ «ІТС-Україна» із зазначенням номенклатури товару продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг);

- договору № 1711-3 від 17.11.2011 року укладеного між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця»», ТОВ «БК «Атр Груп»», ПП «Пірует» (як продавцями), згідно якого продавець зобов'язується продати і поставити, а покупець прийняти та повністю оплатити товар на умовах, що викладені в даному договорі. (п. 1.1. договору) Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна сума по кожній партії товару відображається у товарній накладній, податковій накладній, рахунку на оплату тощо (п. 1.2. договору);

- податкових накладних № 1212 від 29.10.2010 року, № 853 від 04.10.2010 року, № 24 від 17.11.2011 року, № 83 від 05.01.2012 року, № 214 від 14.02.2011 року, № 144 від 03.02.2011 року, № 735 від 04.07.2011 року, № 481 від 02.06.2011 року, № 575 від 04.05.2011 року, № 15 від 02.03.2011 року, № 14 від 02.08.2011 року, № 95 від 12.08.2011 року, № 38 від 09.02.2011 року, № 41 від 10.02.2011 року, № 20 від 11.02.2011 року, № 23 від 14.02.2011 року, № 24 від 16.02.2011 року, № 34 від 31.08.2011 року, № 17 від 10.08.2011 року, № 22 від 16.08.2011 року, № 19 від 12.08.2011 року, № 14 від 08.08.2011 року, № 6 від 02.02.2011 року, № 17 від 10.11.2011 року, № 39 від 22.11.2011 року, № 48 від 29.11.2011 року, № 52 від 29.11.2011 року, № 17 від 12.12.2011 року, № 11 від 23.01.2012 року, № 16 від 26.01.2012 року, № 7 від 11.03.2011 року, № 10 від 12.02.2011 року, № 13 від 18.03.2011 року, № 14 від 16.03.2011 року, № 20 від 22.03.2011 року, № 19 від 21.03.2011 року, № 37 від 29.03.2011 року, № 3 від 04.05.2011 року, № 9, № 10 від 06.05.2011 року, № 14 від 10.05.2011 року, № 28 від 18.05.2011 року, № 48 від 27.05.2011 року, № 41 від 25.05.2011 року, № 8 від 06.06.2011 року, № 17 від 09.06.2011 року, № 23 від 14.06.2011 року, № 24 від 15.05.2011 року, № 38 від 23.06.2011 року, № 7 від 03.06.2011 року, № 9 від 05.07.2011 року, № 47, № 48 від 30.06.2011 року, № 22 від 13.07.2011 року, № 16 від 11.07.2011 року, № 57 від 27.07.2011 року, № 44 від 21.07.2011 року, № 318 від 28.09.2010 року, № 323, № 388 від 06.10.2010 року, № 394 від 05.11.2010 року, № 343 від 13.10.2010 року, № 356 від 19.10.2010 року, виданих позивачу його контрагентами ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Пірует», ТОВ «БК «АТР ГРУП»», ПП «Юридична фірма «Фортеця», а також виданих позивачем його контрагентам ТОВ «Інвестиції УП», ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати»», ТОВ «Українська меблева марка», «БФ «Промінь любові», СУПП у формі ТОВ «Інтерконтракт», ПП «Данбуд», ДП «Львівстандартметрологія», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс»», ДП МОУ «Західвійськбуд», ТОВ «РК-Центр ЛТД», ТОВ «Максрембуд», ПП «Будкомплект Плюс», ТОВ «Дукат ЛВ», ТОВ «Півколо-Сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», Підприємство ЛВК-48, ТОВ «Альтінг-Груп», ПП «Нова надія будівництва», ТОВ «Мережа концептуальних авторських ресторанів «!ФЕСТ»», ТОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод», ВСП «Львівський автомобільно-дорожній коледж», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс», ПП «Знаюбудінвест», ТОВ «Західно-український гольф та кантрі клуб», ТОВ «Галрембуд», ПП «Фаворит», ТОВ «БК «Інстал Плюс», ДП МОУ «Західвійськбуд», Енергозбереження, КП «Львіврембудпостач», ПП «Тара - Плюс М», ТОВ НВП «Техноваги», ТОВ «Галтехпром» із зазначенням номенклатури товару продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару (робіт, послуг);

- видаткових накладних за січень 2010 року - грудень 2012 року, складених між ПП «Один Два Три», ТОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «Пірует», ТОВ «БК «АТР ГРУП», ПП «ЮФ «Фортеця» та позивачем із зазначенням переліку поставлених позивачу товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- видаткових накладних за січень 2010 року - грудень 2012 року, складених між ТОВ «Інвестиції УП», ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати»», ТОВ «Українська меблева марка», «БФ «Промінь любові», СУПП у формі ТОВ «Інтерконтракт», ПП «Данбуд», ДП «Львівстандартметрологія», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс»», ДП МОУ «Західвійськбуд», ТОВ «РК-Центр ЛТД», ТОВ «Максрембуд», ПП «Будкомплект Плюс», ТОВ «Дукат ЛВ», ТОВ «Півколо-Сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», Підприємство ЛВК-48, ТОВ «Альтінг-Груп», ПП «Нова надія будівництва», ТОВ «Мережа концептуальних авторських ресторанів «!ФЕСТ»», ТОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод», ВСП «Львівський автомобільно-дорожній коледж», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс», ПП «Знаюбудінвест», ТОВ «Західно-український гольф та кантрі клуб», ТОВ «Галрембуд», ПП «Фаворит», ТОВ «БК «Інстал Плюс», ДП МОУ «Західвійськбуд», Енергозбереження, КП «Львіврембудпостач», ПП «Тара - Плюс М», ТОВ НВП «Техноваги», ТОВ «Галтехпром» та позивачем із зазначенням переліку поставлених позивачем товарів, ціни товару, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару;

- довіреностей виданих ТОВ «Інвестиції УП», ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати»», ТОВ «Українська меблева марка», «БФ «Промінь любові», СУПП у формі ТОВ «Інтерконтракт», ПП «Данбуд», ДП «Львівстандартметрологія», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс»», ДП МОУ «Західвійськбуд», ТОВ «РК-Центр ЛТД», ТОВ «Максрембуд», ПП «Будкомплект Плюс», ТОВ «Дукат ЛВ», ТОВ «Півколо-Сервіс», ТОВ «Мальви-Маркет», Підприємство ЛВК-48, ТОВ «Альтінг-Груп», ПП «Нова надія будівництва», ТОВ «Мережа концептуальних авторських ресторанів «!ФЕСТ»», ТОВ «Львівський монтажно-заготівельний завод», ВСП «Львівський автомобільно-дорожній коледж», ПП «Архітектурні майстерні «Ренесанс», ПП «Знаюбудінвест», ТОВ «Західно-український гольф та кантрі клуб», ТОВ «Галрембуд», ПП «Фаворит», ТОВ «БК «Інстал Плюс», ДП МОУ «Західвійськбуд», Енергозбереження, КП «Львіврембудпостач», ПП «Тара - Плюс М», ТОВ НВП «Техноваги», ТОВ «Галтехпром» на отримання від позивача ТМЦ;

- Податкової декларації позивача з ПДВ за жовтень 2010 року, березень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, червень, липень 2012 року;

- платіжних доручень за жовтень, листопад 2010 року, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень вересень, 2011 року, січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, із зазначенням призначення платежу - оплата за пиломатеріали, в тому числі ПДВ.

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання (послуг) та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних товарів у власній господарській діяльності товариства, зокрема у їх переробці та подальшій реалізації відповідних виробів контрагентам, яка спричинить реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання пиломатеріалів обрізних (хвойних) та продажу товарів, зокрема, брусок, дошка обрізна калібрована, платва тощо, а також факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності.

Також у акті документальної позапланової перевірки ТОВ «Фінанс Пан Трейд» податковим органом не встановлено факту, що пиломатеріали, ПДВ з вартості яких відповідачем виключено зі складу податкового кредиту, придбані у будь-якого іншого підприємства, крім ТОВ «Фінанс Пан Трейд», а також належні та допустимі докази безоплатності господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000362210 від 03.06.2013 року підлягають задоволенню.

Судом також не враховуються висновки акту перевірки щодо заниження ПДВ за жовтень 2010 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, листопад 2011 року та січень, травень - липень 2012 року та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентами позивача без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість подано суду копії: податкових, видаткових накладних, платіжних, як доказів здійснення оплати за отриманий товар у контрагентів позивача - ТОВ «БК Арт Груп», ПП «Один Два Три», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ПП «ЮФ «Фортеця», ПП «Пірует».

Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, на час спірних правовідносин) та Податковий кодексу України не ставлять в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентом позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Припущення зазначені в актах перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та понесених витрат. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та віднесення понесених витрат до валових.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) контрагентами, які мали статус платників податку на додану вартість.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Судом також не враховуються висновки податкового органу зазначені у акті перевірки позивача № 2268/22-40/36027053 від 18.12.2012 року з посиланням на акт перевірки його контрагента - ТОВ «Фінанс Пан Трейд» у якому встановлено проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами які не виконують свої податкові зобов'язання, оскільки за свою природою акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка відповідачем не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Крім цього, представником позивача копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року, яка набрала законної сили, за позовом ТОВ «Фінанс Пан Трейд» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дій, якою визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фінанс Пан Трейд» та визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо відображення акту № 2268/22-40/36027053 від 18.12.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фінанс Пан Трейд» щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівну ДПА України», що спростовує висновки відповідача щодо заниження позивачем ПДВ травень - липень 2012 року.

Відповідно, Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

З урахуванням вимог податкового законодавства, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Крім цього, відповідачем подано суду копії Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «Ліспромсервіспостач» в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2010 року, березень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, червень, липень 2012 року (Додаток 5 до декларації з ПДВ) у яких зазначається суми ПДВ, обсяг вчинених господарських операцій (поставки) між контрагентом та позивачем, а також індивідуальний податковий номер платника податку - покупця якому контрагентом видано податкову накладну, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочину та протиправність формування податкового кредиту за жовтень 2010 року, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, листопад 2011 року та січень, травень - липень 2012 року.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, в жовтні 2010 року, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні, листопаді 2011 року та січні, травні - липні 2012 року відповідачем не надано.

Судом також не враховуються висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, оскільки перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладенні договорів публічного порядку, відповідачем суду не надано.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та ухвалі ВАС України від 11.06.2013 року у справі № К/800/10501/13.

На думку суду, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актом перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані відповідачем в акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Відтак, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини нікчемними.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000852340 від 27.12.2012 року та № 0000352210 від 03.06.2013 року підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «Ліспромсервіспостач» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000852340 від 27.12.2012 року, № 0000362210 від 03.06.2013 року та № 0000352210 від 03.06.2013 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000852340 від 27.12.2012 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000362210 від 03.06.2013 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000352210 від 03.06.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Ліспромсервіспостач» (ЄДРПОУ 36027053, вул. Наукова, 57/77, м. Львів) 2294,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.07.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.