Ухвала

від 18.07.2013 по справі 2а-132/10/0121

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2013 р. м. Київ К/9991/26070/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого комітету Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим Кущенко Наталії Михайлівни, третя особа: Садівниче товариство «Садко»,

про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим Кущенко Н.М., (далі - Державний реєстратор), про визнання неправомірними дій щодо реєстрації садового товариства «Садко», (далі - Товариство), як знов створеної юридичної особи від 30.06.2006 року та зобов'язати внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців відносно дати первинної реєстрації.

27 жовтня 2010 року постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до реєстру був внесений запис та включені відомості про державну реєстрацію Товариства.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволені позову, зазначали, що доводи ОСОБА_2 про подвійну державну реєстрацію Товариства не підтвердженні, оскільки, Товариство раніше не було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація була проведена вперше.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів виходячи з наступного.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ст.24 Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) наступні документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Крім того, відповідно до ст.8 даного Закону установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що статут Товариства зареєстрований рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради №383 від 30.03.2006 року, а 30.05.2006 року здійснена реєстрація Товариства, про що внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідний запис.

Крім того, державним реєстратором на підставі поданих документів Товариством та реєстраційної картки юридичної особи, внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про дату державної реєстрації Товариства 30.03.2006 року.

Згідно з ст.25 «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є дата державної реєстрації юридичної особи.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що установчі документи Товариства на момент здійснення державної реєстрації відповідно до Закону України «Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відповідали вимогам ст.8 даного Закону і дії Державного реєстратора в частині внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про включення до цього реєстру відомостей відповідали діючому законодавству.

Враховуючи вище викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: