Рішення

від 30.07.2013 по справі 913/1614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 липня 2013 року Справа № 913/1614/13

Провадження №30/913/1614/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр «Пріоритетна хімія» , м. Кремінна Луганської області

про стягнення 1 000 147 грн. 16 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Дубовік О.М., довіреність № 02-07/1798 від 24.09.2012,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 43785 грн. 50 коп., інфляційних витрат за кредитом у розмірі 11363 грн. 61 коп., інфляційних витрат за відсотками у розмірі 6928 грн. 48 коп. та пені у розмірі 67638 грн. 96 коп. за договором відновлювальної кредитної лінії № 565/17-СМБ14/07 від 05.07.07.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов в частині оплати у встановлені кредитним договором та додатковою угодою до нього строки суми кредиту, процентів та комісії за супроводження кредиту.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про виправлення технічної помилки щодо зазначення загальної суми заборгованості при складанні позовної заяви (1000147 грн. 16 коп.), в той час як належною ціною позову слід вважати 1043932 грн. 66 коп. Судом приймається до розгляду вказана заява.

Крім того, через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 19.1-10/86-549 від 23.07.2013, якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1022262 грн. 67 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп. за період з 14.10.2010 по 28.05.2013, заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп. за період з 01.07.2008 по 28.05.2013, інфляційних витрат за кредитом у розмірі 2460 грн., інфляційних витрат за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява про уточнення позовних вимог № 19.1-10/86-549 від 23.07.2013 фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка судом приймається до розгляду, оскільки позивачем додержано правила вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, новою ціною позову є 1022262 грн. 67 коп. Позовними вимогами слід вважати прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп. за період з 14.10.2010 по 28.05.2013, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп. за період з 01.07.2008 по 28.05.2013, інфляційні витрати за кредитом у розмірі 2460 грн., інфляційні витрати за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, хоча через канцелярію суду надав відзив на заяву про уточнення позовних вимог № 2 від 29.07.2013, яким визнав загальну суму заборгованості у розмірі 1022262 грн. 67 коп. та зазначив про відсутність можливості погасити наявну заборгованість. Крім того, надав клопотання № 3 від 29.07.2013 про розгляд справи за відсутністю його повноважного представника, що судом приймається до розгляду.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

05.07.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор, позивач) та ТОВ НТЦ «Пріоритетна хімія» (позичальник, відповідач) укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 565/17-СМБ14/07 (далі за текстом - договір) з додатком та додатковою угодою до нього.

Відповідно до Статуту Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (а. с. 46).

Кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами зі сплатою 18 процентів річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 500000 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 05.07.2010 на умовах, визначених цим договором (п. п. 1.1, 1.1.1 ст. 1 договору).

Згідно п. 2.2 ст. 2 договору кредит вважається наданим в момент (день) списання суми кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п. 2.1 цього договору на підставі письмової заяви позичальника.

Погашення кредиту здійснюється в порядку та строки, передбачені в п. п. 1.1.1 цього договору (п. 2.7 ст. 2 договору).

Відповідно до п. 2.3 ст. 2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості кредитом в повній сумі за методом «факт/360».

Сплата процентів за користування процентів здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 числа наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Згідно п. 2.5 ст. 2 договору нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами.

Пунктом 4.1 ст. 4 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п. п. 1.1.1, 3.3.6.1, 3.3.15, 3.3.17, 2.4, 2.5 договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Відповідно до п. 2.6 ст. 2 договору нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця. Сплата неустойки (пені) здійснюється до моменту погашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами, та/або комісіями, або одночасно з погашенням вказаних сум заборгованості.

Додатком № 1 та додатковою угодою № 1 від 05.07.2007 до договору сторони передбачили тарифи на послуги по наданню кредитів та порядок сплати.

Відповідач звертався до позивача з листами-заявками на кредит (а. с. 38,40,92).

Позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 992000 грн. 00 коп. згідно меморіальних ордерів № CR017005 від 06.07.07, № CR013001 від 24.12.07, № CR027001 від 03.12.07, № 70 від 21.11.07, № CR008001 від 29.11.07 (а. с. 93, 95-98).

Відповідач повернув кредит у розмірі 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 28.09.07 (а. с. 94).

В порушення умов кредитного договору відповідачем не виконуються взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що інша частина кредиту у розмірі 492 000 грн. 00 коп. відповідачем не була погашена, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-повідомленнями № 40-18/67-655 від 10.12.2008, № 40-18/67-37 від 11.02.09 та листом-претензією № 98 від 06.07.2010 про погашення заборгованості за кредитом, відсотків та комісії, які залишені останнім без відповіді та без виконання (а. с. 31, 33-36).

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у загальному розмірі 1022262 грн. 67 коп., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп. за період з 14.10.2010 по 28.05.2013, заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп. за період з 01.07.2008 по 28.05.2013, інфляційних витрат за кредитом у розмірі 2460 грн., інфляційних витрат за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп. за договором відновлювальної кредитної лінії № 565/17-СМБ14/07 від 05.07.07.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав договірні зобов'язання в частині надання відповідачу кредиту у розмірі 992000 грн. 00 коп. згідно меморіальних ордерів № CR017005 від 06.07.07, № CR013001 від 24.12.07, № CR027001 від 03.12.07, № 70 від 21.11.07, № CR008001 від 29.11.07 (а. с. 93, 95-98).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України ).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 565/17-СМБ14/07 від 05.07.07, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків, комісії в терміни, передбачені вищезазначеними договором та додатковою угодою до нього.

Матеріалами справи підтверджено, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 492000 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 422216 грн. 11 коп. за період з 14.10.2010 по 28.05.2013, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп. за період з 01.07.2008 по 28.05.2013.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за кредитним договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 4.1 ст. 4 договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп. за період з 28.11.2012 по 28.05.2013 та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп. за період з 28.11.2012 по 28.05.2013.

Перевіривши розрахунки розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення сум пені за вказаний період.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні витрати за кредитом у розмірі 2460 грн. 00 коп. та інфляційні витрати за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп. за період з травня 2012 року по квітень 2013 року.

Перевіривши розрахунки інфляційних витрат за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення сум інфляційних витрат.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1022262 грн. 67 коп. підтверджено також актом звірки станом на 29.05.2013, який належним чином підписано без будь-яких зауважень та скріплено печатками сторін.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідача визнати позов повністю.

Відповідач відзивом № 2 від 29.07.2013 визнав позовні вимоги у повному обсязі та відповідне визнання позову прийнято судом, оскільки ці дії не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп., інфляційні витрати за кредитом у розмірі 2460 грн., інфляційні витрати за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп. за договором відновлювальної кредитної лінії № 565/17-СМБ14/07 від 05.07.07.

Згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр «Пріоритетна хімія», м. Кремінна Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 180-А, код 33264164, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код 00039019, прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 492000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 422216 грн. 11 коп., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями за супроводження кредиту у розмірі 36045 грн. 08 коп., інфляційні витрати за кредитом у розмірі 2460 грн., інфляційні витрати за відсотками у розмірі 1902 грн. 53 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37310 грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 30328 грн. 96 коп., судовий збір у розмірі 20445 грн. 25 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 01.08.2013

Суддя І.П. Голенко