Постанова

від 29.07.2013 по справі 901/1098/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Справа № 901/1098/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивач: Зленко Р.В., довіреність б/н від 30.07.2011, приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване автотранспортне підприємство № 1201";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Арна"

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Арна" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 16 травня 2013 року у справі № 901/1098/13

за позовом приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство № 1201" (вул. Зелена, 11, Комсомольське, Сімферополь, 95494)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Арна" (вул. Зелена, 11, офіс 204, Комсомольське, Сімферополь, 95494)

про стягнення 39672,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2013 року приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» про стягнення 39672,71 грн., з яких 37750,04 грн. заборгованості за договором, 1318,67 грн. 3% річних та 604,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 193 Господарського кодексу України , статей 526 , 525 , 629 , 625 Цивільного кодексу України , мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна, але відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року, з урахуванням ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року про виправлення описки, позов приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» на користь приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» 37750,04 грн. основного боргу, 1318,67 грн. 3% річних, 604,00 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неналежним чином застосовані приписи чинного законодавства України, не повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, в результаті чого відповідач був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні та надати свої докази і пояснення.

Крім того заявник апеляційної скарги зазначає, що судом прийнятий до уваги наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків сторін за період з 30.04.2009 року по 11.11.2011 року, але не враховано, що після підписання акту звірки у 2011 році відповідачем проводилась оплата, отже, сума заборгованості станом на 2013 рік становить іншу суму.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 червня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Гонтар В.І., Волков К.В., розгляд справи призначений на 01 липня 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01.07.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Волкова К.В., його замінено у складі судової колегії на суддю Плута В.М.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 29.07.2013 року у зв'язку з відпусткою судді Плута В.М., його замінено у складі судової колегії на суддю Волкова К.В.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився лише представник позивача у справі, який підтримав висновки оскарженого судового рішення та просив визнати безпідставними вимоги апеляційної скарги відповідача, надавши на скаргу письмовий відзив.

Представник відповідача в суд вдруге не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений своєчасно, належним чином. Причиною неявки в засідання суду 29.07.13 року директором товариства відповідача зазначено про відрядження директора та юриста підприємства до м. Києва

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала можливим його відхилити, керуючись наступним.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Врахувавши, що судова ухвала про розгляд апеляційної скарги 29 липня 2013 року скеровувалася відповідачеві згідно штампу судової канцелярії ще 03 липня 2013 року, та прийнявши до уваги терміни перебігу поштової кореспонденції, суд апеляційної інстанції причини відсутності представника підприємства відповідача поважними не визнав, і врахувавши відсутність будь-яких додатків до апеляційної скарги, вирішив можливим здійснити судовий розгляд справи у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судове рішення за правилами та на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2009 року між приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №027 (а.с.8-9).

Згідно п. 1.1. договору від 01 квітня 2009 року орендодавець надає в оренду орендарю приміщення або територію, розташовану за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зелена, 11.

Пунктом 1.2. договору визначений строк його дії на 12 місяців та можливість пролонгації договору за письмовим узгодженням сторін.

Відповідно до п. 3.2. даного договору, орендна плата складає 2 840,00 грн. на місяць. Також розділом 3 договору визначений обов'язок орендаря компенсувати орендодавцю витрати по сплаті послуг з електропостачання, телефонії, водопостачання, каналізації, опалення, охорони приміщення згідно виставлених орендодавцем рахунків.

Оплату вивозу побутових відходів орендар здійснює самостійно.

За пунктом 3.9. по закінченні строку дії договору або його достроковому розірванні орендна плата і комунальні платежі сплачуються по день фактичної передачі приміщення та обладнання згідно акту приймання-передачі.

Встановлено, що 01 квітня 2009 року орендовані приміщення були передані відповідачеві згідно акту приймання-передачі (а.с.10).

01 лютого 2010 року між приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №027 (а.с.11-12), згідно п. 1.1. якого орендодавець надає в оренду орендарю приміщення або територію, розташовану за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зелена, 11, а саме: літ. А нежилі приміщення загальною площею 85,5 кв.м., площадка під стоянку 700,00 кв.м.

Пунктом 1.2. договору від 01 лютого 2010 визначений строк його дії так само на 12 місяців. Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата складає 7 170,00 грн. на місяць.

01 лютого 2011 року сторонами укладено договір оренди майна нежитлових приміщень, територій та обладнання (а.с.13-14), за пунктом 1.1 якого орендодавець надає орендарю в тимчасове, платне користування нежитлове приміщення за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, п. Комсомольське, вул. Зелена, буд.11, а саме: Літ. „А" загальною площею 85,5 м. кв.

Пунктом 1.2. сторони передбачили строк дії даного договору з 01 лютого по 28 лютого 2011 року. Договір є продовженим на один рік, якщо на протязі одного місяця до його закінчення від жодної із сторін не буде заяви про відмову від цього договору.

Розділом 3 договору встановлений розмір орендної плати за орендоване нерухоме майно, яка складає 3 590,00 грн. щомісячно (пункт 3.2 договору, а.с. 14). Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше першого числа поточного місяця (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.9 передбачено, що майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Також встановлено, що за двостороннім актом від 28 лютого 2011 року орендарем, відповідачем у справі, орендовані приміщення були повернуті позивачеві (а.с.17).

У якості доказів наявності заборгованості відповідача перед приватним акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» суду представлені акти звірки взаємних розрахунків сторін, згідно яких станом на 01 лютого 2011 року борг відповідача становив 39382,13 грн., а станом на 28 лютого 2011 року - 43850,04 грн. (а.с. 15), станом на 17 квітня 2012 року - 37750,04 грн. (а.с.35-36), така ж сума боргу визначена позивачем за карткою рахунку контрагента ТОВ „Арна" й на 15 травня 2013 року (а.с.60-62).

Несплата заборгованості відповідачем стала підставою для звернення позивача з позовом про стягнення суми боргу в судовому порядку з врахуванням нарахованих інфляційних втрат та процентів, передбачених законодавством, який судом задоволено з огляду на приписи статей 32 , 33 Господарського процесуального кодексу України , статей 526 , 546 , 611 , 622 , 625 Цивільного кодексу України з підстав того, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів повної оплати заборгованості за договором.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України .

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 530 цього кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судовою колегією встановлено, що сторони у справі перебували в орендних відносинах з огляду на укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нежитлових приміщень, території та обладнання, отже правовідносини сторін врегульовані положеннями глав 48, 58 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України , що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України , за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Відповідно до статей 11 , 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що зобов'язання за договорами з боку позивача виконані, що підтверджується актами прийому-передачі нежитлових приміщень як в оренду відповідачеві, так і при поверненні майна орендодавцю (позивачеві у справі).

Втім, доказів належного виконання зобов'язання за договором з боку відповідача суду не представлено, що вірно враховано судом першої інстанції.

Всі посилання відповідача про неповне дослідження судом обставин у справі, неврахування здійснених ним платежів після припинення договору 28 лютого 2011 року, судова колегія суду апеляційної інстанції визнає голослівними. Адже жодного письмового доказу у підтвердження вказаних обставин відповідач суду не представив. Більш того, як вбачається з матеріалів справи, під час її судового розгляду відповідач за різних причин звертався із клопотаннями про відкладення судових засідань, втім, враховуючи, що провадження у справі триває з квітня 2013 року, не надав в порушення статей 33,34 ГПК України будь-яких доказів для спростування вимог заявленого позову та здійснених позивачем розрахунків боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна», заявлена позивачем в розмірі 37750,04 грн., відповідачем не спростована, відомості викладені у актах звірки та картці рахунку №361 за контрагентом ТОВ „Арна" за період з 01.04.2009 по 15.05.2013 не спростовані також, судова колегія дійшла висновку про обґрунтоване задоволення судом першої інстанції вимог позовної заяви у наведеній частині.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія вважає, що враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 604,00 грн. та 3% річних в сумі 1318,67 грн. господарським судом також задоволені правомірно. Розрахунок даних нарахувань позивачем складено правильно і судом перевірено.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, а саме поштовим конвертом (а.с. 92), який свідчить про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» про судове засідання, призначене на 16 травня 2013 року.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, а твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження. Таким чином, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Арна» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року у справі №901/1098/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.І. Гонтар

К.В. Волков

Розсилка:

1. Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201"

(вул. Зелена, 11, Комсомольське, м. Сімферополь,95494)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Арна"

(вул. Зелена, 11, офіс 204, Комсомольське, м.Сімферополь,95494)

(пров. Монтажників, 2, м. Сімферополь, АР Крим, 95494)