Постанова

від 15.07.2013 по справі 823/2013/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року справа № 823/2013/13-а

м. Черкаси

16 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар - Нестеренко В.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» Биченка І.Я. - за довіреністю № 149-07/13 від 02.07.2013р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області Павленко М.В. - за довіреністю № 2111/10-017 від 03.07.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 000592301 від 30.01.2013р. та № 000602301 від 30.01.2013р., а також вимогу відповідача № 532-19 від 05.04.2013р.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 000592301 від 30.01.2013р. та № 000602301 від 30.01.2013р., обґрунтовуючи вимоги тим, що згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Ні інформація досудового слідства, ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу сум грошових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень № 000592301 від 30.01.2013р. та № 000602301 від 30.01.2013р., слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті № 5/22-21/33978617 від 10.01.2013р. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з платником податків приватним підприємством «Фін», код ЄДРПОУ 32503944, приватним підприємством «Ізол», код ЄДРПОУ 31701138, за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., про порушення позивачем п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року на загальну суму 81 909 грн.; а також п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість в жовтні 2011 року, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 134 839 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інпекція у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийняла податкові повідомлення-рішення № 000592301 від 30.01.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 134 839 грн. за основним платежем та в розмірі 33 710 грн. за штрафними санкціями, та № 000602301 від 30.01.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 81 909 грн. за основним платежем.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (стаття 201 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальному розмірі 250 458 грн., нараховані товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» згідно оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентами - приватним підприємством «Фін» (код ЄДРПОУ 32503944), приватним підприємством «Ізол» (код ЄДРПОУ 31701138). Означені господарські відносини підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами:

приватне підприємство «Ізол» - договір купівлі-продажу № 05-10/11 від 05.10.2011р., рахунок-фактура № 593 від 05.10.2011р., накладна № 593 від 05.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 314 від 05.10.2011р. на ім'я ОСОБА_3, податкова накладна № 65 від 05.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 20 713 грн. 22 коп.; договір купівлі-продажу № 03-10/11 від 03.10.2011р., рахунок-фактура № 563 від 03.10.2011р., накладна № 563 від 03.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 311 від 03.10.2011р. на ім'я ОСОБА_3, податкова накладна № 35 від 03.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 23 035 грн. 20 коп., платіжне доручення № 211 від 04.11.2011р. на суму 43 748 грн. 43 коп.;

в підтвердження використання та подальшої реалізації придбаних у приватного підприємства «Ізол» товарно-матеріальних цінностей позивачем надані: акт про списання товарно-матеріальних цінностей № 01/10 від 31.10.2011р., відомості на списання матеріалів та комплектуючих № 02/10 для виготовлення бурильно-кранового устаткування марки БКУ-1МТ.00.00.0000 зав. № 041, замовлення № 23026-202 від 05.08.2011р.; договір № 07-09-2011 від 07.09.2011р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 40/10 від 05.10.2011р., акт приймання-передачі від 05.10.2011р., довіреність МКОТ № 29 від 03.10.2011р., видаткова накладна № 42/10 від 07.10.2011р., акт приймання-передачі від 07.10.2011р., договір № 01082011 від 01.08.2011р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 45/11 від 01.11.2011р., довіреність МКОТ № 37 від 01.11.2011р., акт приймання-передачі від 01.11.2011р.;

приватне підприємство «Фін» - договір поставки № 04012011 від 04.01.2011р., рахунок-фактура № Ф-00000417 від 01.10.2011р., видаткова накладна № Ф-000000417 від 01.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 310 від 01.10.2011р. на ім'я ОСОБА_4, податкова накладна № 4 від 01.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 282 684грн.; рахунок-фактура № Ф-00000429 від 03.10.2011р., видаткова накладна № Ф-000000429 від 03.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 312 від 03.10.2011р. на ім'я ОСОБА_4, податкова накладна № 21 від 03.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 120 600 грн.; рахунок-фактура № Ф-00000494 від 24.10.2011р., видаткова накладна № Ф-000000494 від 24.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 331 від 24.10.2011р. на ім'я ОСОБА_4, податкова накладна № 86 від 24.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 270 204 грн.; рахунок-фактура № Ф-00000462 від 31.10.2011р., видаткова накладна № Ф-000000515 від 31.10.2011р., копія журналу обліку довіреностей, зокрема № 347 від 31.10.2011р. на ім'я ОСОБА_4, податкова накладна № 107 від 31.10.2011р. на загальну суму з ПДВ 91 800 грн.;

в підтвердження перевезення станка К-62, вузлів та агрегату до трактора Т-150К позивачем надані: акт здачі-прийняття робіт № 0000334 від 03.10.2011р., рахунок-фактура № СФ-0000334 від 03.10.2011р., товарно-транспортна накладна БЗС № 898652 від 03.10.2011р. (пункт розвантаження: м. Черкаси, вул. Громова, 165), договір № 7 від 01.01.2011р. оренди нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 165А; акт здачі-прийняття робіт № 000142 від 01.11.2011р., договір-заявка на перевезення вантажу, товарно-транспортна накладна БЗС № 618912 від 01.11.2011р.;

в підтвердження використання та подальшої реалізації придбаних у приватного підприємства «Фін» товарно-матеріальних цінностей позивачем надані: акт введення в експлуатацію основних засобів № 78 від 31.10.2011р., інвентарна картка обліку основних засобів № 48 - станок К-62; акт про списання товарно-матеріальних цінностей № 01/10 від 31.10.2011р., відомості на списання матеріалів та комплектуючих № 02/10 для виготовлення бурильно-кранового устаткування марки БКУ-1МТ.00.00.0000 зав. № 041, замовлення № 23026-202 від 05.08.2011р.; договір № 07-09-2011 від 07.09.2011р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 40/10 від 05.10.2011р., акт приймання-передачі від 05.10.2011р., довіреність МКОТ № 29 від 03.10.2011р., видаткова накладна № 42/10 від 07.10.2011р., акт приймання-передачі від 07.10.2011р.; договір № 01082011 від 01.08.2011р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 45/11 від 01.11.2011р., довіреність МКОТ № 37 від 01.11.2011р., акт приймання-передачі від 01.11.2011р.; договір № 12122011 від 12.12.2011р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 49/12 від 15.12.2011р., довіреність МКОТ № 50 від 15.12.2011р., податкова накладна № 7 від 15.12.2011р.; договір № 11052012 від 11.05.2012р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 20/05 від 11.05.2012р., довіреність МКОТ № 109 від 11.05.2012р., податкова накладна № 2 від 11.05.2012р.; договір № 03092012 від 03.09.2012р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 31/11 від 15.11.2012р., довіреність МКОТ № 232 від 15.11.2012р., податкова накладна № 2 від 15.11.2012р., видаткова накладна № 32/11 від 16.11.2012р., довіреність МКОТ № 233 від 16.11.2012р., податкова накладна № 3 від 16.11.2012р., видаткова накладна № 33/11 від 19.11.2012р., довіреність МКОТ № 234 від 19.11.2012р., податкова накладна № 4 від 19.11.2012р.; договір № 27012012 від 27.01.2012р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 01/01 від 27.01.2012р., довіреність МКОТ № 002 від 16.01.2012р., податкова накладна № 6 від 27.01.2012р.; договір № 07112012 від 07.11.2012р., укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Машинобудівна компанія «ТОТ-стайл», видаткова накладна № 39/12 від 14.12.2012р., довіреність МКОТ № 263 від 11.12.2012р., податкова накладна № 1 від 14.12.2012р.

З аналізу досліджених під час судового розгляду документів суд дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» та приватним підприємством «Фін», приватним підприємством «Ізол», що обумовлені господарською діяльністю позивача - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, виданими вище зазначеними контрагентами позивача, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваного в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а отже не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 000592301 та № 000602301 від 30.01.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ-Стайл» 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 41 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 19 липня 2013 року.