Постанова

від 25.07.2013 по справі 805/6353/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. Справа №805/6353/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Козаченка А. В.

при секретарі Широбокові І. В.

за участю:

представника позивача Галемський С. М.

представника відповідача Черкашина К. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український експериментально-конструкторський центр» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу №93 від 25.04.2013р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український експериментально-конструкторський центр» (далі - Товариство, позивач, підрядник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Інспекція, відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93 від 25.04.2013р.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказав, що відповідачем відносно нього була винесена постанова №93 від 25.04.2013р. На думку позивача, постанова є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на те, що забезпечення здійснення технічного нагляду на об'єкті будівництва є обов'язком його замовника (забудовника). В вищевказаній постанові зазначено, що позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 103 230, 00 грн. як на об'єкт III категорії складності, але, як стверджує позивач, об'єкт відноситься до II категорії складності.

Разом з тим позивач зазначив, що підставою для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки, а не письмове звернення.

Також позивач зауважив, що в порушення чинного законодавства, перевірка була проведена у відсутності суб'єкта містобудування або його представників.

На підставі вищезазначеного позивач просив скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93 від 25.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав аналогічним наведеним у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 року (далі - Положення), Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань (п.3 Положення).

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду та будівель громадського призначення, а також здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства (п.п.8, 10 п.4 Положення).

В той же час, Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, а також складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства та накладати штрафи відповідно до законодавства (п.п.7, 8 п.5 Положення).

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п.6 Положення).

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Поряд з тим, сама процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок).

Так, за змістом пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, окрім іншого, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом (п.11 Порядку).

В свою чергу, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п.14 Порядку).

Згідно пункту 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п.18 Порядку).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21 Порядку).

Протокол протягом трьох днів після його складання та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.20 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку).

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно Довідки АБ № 641681 (а.с. 7) та Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ААВ № 458456 (а.с. 8), Товариство з обмеженою відповідальністю «Український експериментально-конструкторський центр» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32733752), керівником Товариства є Кисельов В. І.

Як вбачається з договору підряду №108 від 01.08.2012р. (а.с. 34-35), замовником будівельних робіт з капітального ремонту системи опалення підвального приміщення дошкільного навчального закладу № 46, розташованого за адресою: вул. Льва Толстого, б. 47, м. Сніжне Донецької області є відділ освіти виконавчого комітету Сніжнянської міської ради (далі-замовник), підрядником за вказаним договором є позивач по справі.

19.04.2013р. на підставі звернення Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Донецькій області від 08.04.2013р. (а.с. 33) та направлення для проведення перевірки № 7/5-08-2715 від 11.04.2013р. (а.с. 32), відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час здійснення капітального ремонту системи опалення підвального приміщення дошкільного навчального закладу № 46, розташованого за відповідною адресою (далі - об'єкт перевірки).

Згідно змісту направлення на перевірку № 7/5-08-2715 (а.с. 32), строк дії направлення з 12.04.2013р. по 19.04.2013р. Суд зауважує, що, незважаючи на термін дії направлення, посадові особи позивача допустили до проведення перевірки представників Інспекції, своїх зауважень з приводу терміну дії направлення в акті проведення перевірки від 19.04.2013р. не зазначили.

За результатами проведеної перевірки Інспекцією встановлено, що на замовлення відділу освіти виконавчого комітету Сніжнянської міської ради, Товариством виконані додаткові будівельні роботи з капітального ремонту системи опалення підвального приміщення дошкільного навчального закладу № 46, розташованого за відповідною адресою.

На підставі договору підряду №9/10 від 18.10.2012р. (а.с. 41), додаткові будівельні роботи були виконані підрядником протягом серпня-жовтня 2012р., що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В від 22.10.2012р. (а.с. 47-49) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с. 50), підписаних керівниками замовника та підрядника, а також особою, відповідальною за здійснення технічного нагляду, в обсягах, обумовлених затвердженою проектно-кошторисною документацією.

25.12.2012р. за № 01-583-08-17114 на адресу відповідача надійшла декларація про початок виконання будівельних робіт, а саме капітального ремонту системи опалення підвального приміщення ДНЗ № 46 м. Сніжне (додаткові роботи) (а.с. 39-40).

Листом відповідача №ДЦ 09312522684 від 29.12.2012р. (а.с. 38), було відмовлено в реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на підставі того, що декларація оформлена з порушенням встановлених вимог. Згідно змісту вищевказаного листа, замовника було повідомлено, що після усунення недоліків він має право повторно звернутися до відповідача для реєстрації декларації.

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи, позивач не надав суду доказів, щодо надсилання належної декларації на адресу відповідача та існування такової взагалі.

19.04.2013р. на підставі названого вище акту перевірки, відповідачем відносно Товариства було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 44).

Суд зазначає, що протокол підписаний посадовою особою позивача (директором Кисельовим В. І.) та не містить будь-яких зауважень, зроблених цією посадовою особою.

25.04.2013р. за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією винесено постанову №93 (а.с. 5), якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103 230. 00 грн. (а.с. 43).

Суд відхиляє доводи позивача, відносно того, що об'єкт має категорію складності II та зазначає, що у деклараціях про початок виконання будівельних робіт (а.с. 36-37, 39-40), які враховувалися інспекцією, зазначена категорія складності III, яку встановив сам позивач.

Суд критично оцінює довідку № 22 від 10.06.2013р. (а.с. 16), яка вказує на складність об'єкту II, адже відповідна довідка не містить даних про об'єкт, якого вона стосується.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), а безпосередньо процедура виконання будівельних робіт визначається Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі - Порядок).

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (ч.1 ст.36 Закону).

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається (ч.2 ст.36 Закону).

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч.3 ст.36 Закону).

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації (ч.4 ст.36 Закону).

У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою (ч.5 ст.36 Закону).

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт (ч.6 ст.36 Закону).

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт (ч.7 ст.36 Закону).

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (ч.8 ст.36 Закону).

Відповідно до пункту 2 Порядку, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.

Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (абз.1 п.8 Порядку).

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або насилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації (п.9 Порядку).

Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру (п.10 Порядку).

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п.11 Порядку).

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації (п.12 Порядку).

Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації або з дня отримання права на виконання будівельних робіт відповідно до пунктів 13 і 14 цього Порядку письмово проінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт (п.15 Порядку).

Виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорії складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації забороняється. Замовник несе згідно із законом відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (п.16 Порядку).

В свою чергу відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За визначенням статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Пунктом 2 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах І категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах ІІ категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Поряд з тим, згідно підпункту 4 пункту 3 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, також несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт: на об'єктах І категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах ІІ категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат; на об'єктах ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Здійснивши аналіз вищенаведених норм права в їх сукупності, адміністративний суд дійшов висновку, що не зважаючи на той факт, що обов'язок із подання до органів державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, чинним законодавством покладено саме на замовника, у разі проведення таких робіт без реєстрації названої декларації, відповідальність у вигляді штрафу настає, як для замовника будівельних робіт, так і для підрядника, як суб'єкта містобудування, який виконує будівельні роботи.

Такий висновок суду безпосередньо ґрунтується на тому, що в силу частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання будівельних робіт, як для замовника, так і для підрядника, як суб'єктів містобудування, виникає виключно після реєстрації Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт. При цьому недотримання вимог означеної норми є правопорушенням в сфері містобудівної діяльності, яке за Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" тягне відповідальність у вигляді штрафу для обох суб'єктів.

Наразі різниця їх правопорушень полягає лише в тому, що протиправне діяння з боку замовника будівельних робіт виражається у його бездіяльності щодо подачі декларації про початок виконання будівельних робіт, на відміну від протиправного діяння підрядника, яке є наслідком вчинення дій з будівництва об'єкту містобудування без наданого йому права на виконання будівельних робіт.

Судом відхиляються твердження позивача стосовно наявності, на його думку, порушень відповідачем встановленого порядку проведення позапланової перевірки, оскільки виходячи із предмету розглядуваного адміністративного позову, позивач оспорює не дії Інспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а рішення органу владних повноважень про застосування до Товариства відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Така правова позиція суду обумовлена тим, що підстави позовної заяви мають безумовно узгоджуватись з її предметом. Оскільки в даному випадку суть спору полягає саме у правомірності застосування Інспекцією до позивача штрафної санкції за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, заявлені Товариством вимоги не можуть обґрунтовуватись доводами, які стосуються правомірності проведення відповідачем позапланової перевірки, оскільки вони є підставою вже іншого правового спору та відповідно іншого адміністративного позову, а саме про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини судової справи, адміністративний суд вважає позовні вимоги Товариства безпідставними, а прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93 від 25.04.2013р., такою, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства та як наслідок відсутність правових підстав для її скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Український експериментально-конструкторський центр» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №93 від 25.04.2013р. - відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 25.07.2013р.

Повний текст постанови складений 26.07.2013р.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Козаченко А.В.