Рішення

від 18.07.2013 по справі 905/4543/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2013р. Справа № 905/4543/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Рубльова М.В. довіреність від 20.05.2011р.

від відповідача: Омельченко О.О. довіреність від 17.07.2013р.

від третьої особи: Рубльова М.В. довіреність від 05.11.2012р.

у справі за позовом: Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Шиманський Дмитро Геннадійович», м. Київ

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Позивач, Донецька міська рада, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Шиманський Дмитро Геннадійович» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 26.02.2009р., а саме останнім до теперішнього часу на орендованій земельній ділянці не розпочато будівництво (як-то передбачено умовами договору), земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, з урахуванням того, що вказана земельна ділянка знаходиться в центрі міста Донецька, а тому, дані обставини є підставою для припинення права оренди у орендаря земельної ділянки по проспекту Мира, на південний захід від будівлі №44, м. Донецька.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в письмових поясненнях підтримав правову позицію позивача, також, вказував на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

26.02.2009р. між Донецькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Шиманський Дмитро Геннадійович» (орендар), на підставі рішення Донецької міської ради №26/163 від 19.12.2008р. «Про передачу Приватному підприємству «Шиманський Дмитро Геннадійович» земельної ділянки в оренду для будівництва будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільної мийки на три пости, закусочної та автозаправної станції, яка знаходиться по проспекту Мира (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька», був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044.

Відповідно до умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136600:00:002:01725), загальною площею 0,3680га, із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Донецької міської ради, для будівництва будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільної мийки на три пости, закусочної та автозаправної станції, яка знаходиться по проспекту Мира (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,3680га, у тому числі: 0,0075га - під проїздами, проходами та площадками; 0,3605га - під зеленими насадженнями. Земельна ділянка вільна від забудови (п.п. 2, 3 договору).

Відповідно до пунктів 13, 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільної мийки на три пости, закусочної та автозаправної станції (КВЕД 55.20.0, 55.30.2, 50.50.0), код використання згідно з УКЦВЗ 1.11.1, яка знаходиться по проспекту Мира (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька.

Орендар забезпечує орендодавцеві вільний доступ до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору. Згідно Закону України «Про карантин рослин» забезпечувати заходи щодо не поширення та засмічування земель карантинними рослинами (п. 15 договору).

Орендодавець має права вимагати від орендаря: використання земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної цим договором; забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил забудови м. Донецька; своєчасного внесення орендної плати (п. 27 договору).

Орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної цим договором, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі (п.30 договору).

Згідно з пунктом 35 договору його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки від 26.02.2009р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,3680га (кадастровий номер 1410136600:00:002:0172), яка знаходиться по проспекту Мира (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька.

11.01.2013р. спеціалістом управління земельних ресурсів Донецької міської ради, з виїздом на місце, було зроблено обстеження земельної ділянки по пр. Миру (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька. В результаті обстеження було встановлено, що вказана земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, будівництво на земельній ділянці не ведеться, земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, на ній розташовані багаторічні насадження, поросль, що є порушенням умов договору оренди.

02.04.2013р. Управління земельних ресурсів Донецької міської ради направило на адресу відповідача лист з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.02.2009р., який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044 (кадастровий номер 1410136600:00:002:0172) загальною площею 0,3680га, яка розташована по проспекту Миру (на південний захід від будівлі №44) у Калінінському районі м. Донецька.

На думку позивача, невиконання Приватним підприємством «Шиманський Дмитро Геннадійович» умов договору оренди земельної ділянки від 26.02.2009р., який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044, порушує інтереси держави, оскільки порушується порядок виконання державних та місцевих програм щодо раціонального використання земель, розвитку інфраструктури міста, що обумовило його звернення до суду.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто, прав власників земельних ділянок (п. 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», далі Постанова).

Тобто, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України "Про оренду землі" та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, пунктом 30 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі. Тобто, договором передбачений термін виконання умов договору з вказівкою на подію, яка підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на вказане, суд вважає недоречними посилання відповідача на відсутність у договорі оренди земельної ділянки будь-яких строків початку використання земельної ділянки (в тому числі початку будівництва).

Разом з цим, статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Про невиконання відповідачем умов договору щодо початку дій з використання землі свідчить, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що підтверджується актом перевірки від 11.01.2013р., зі змісту якого вбачається, що вказана земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, будівництво на земельній ділянці не ведеться, земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, на ній розташовані багаторічні насадження, поросль, що є порушенням умов договору оренди.

Разом з цим, суд окремо зауважує, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки (укладеного в 2009році) спливає у грудні 2013р., тобто, за весь час тривання договірних взаємовідносин (до звернення позивача до суду з даним позовом) відповідачем не здійснювались будь-які заходи щодо будівництва об'єкта нерухомості, відносно якого був укладений договір оренди земельної ділянки.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що з його боку відсутні порушення умов договору, зокрема, відсутність користування не є нецільовим використанням земельної ділянки, з огляду на таке.

Дійсно, в даному випадку з боку відповідача відсутнє порушення п. 14 договору у вигляді нецільового використання земельної ділянки.

Але ж, в даному випадку, обов'язок щодо початку користування земельною ділянкою є окремою умовою договору (п. 30), про що вказано вище.

Таке унормування поведінки відповідача, як обов'язку за договором, полягає у тому, що загальними принципами використання землі є раціональність, відповідно до ч. 2 ст. 4, п. 6 ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України.

Тобто, надання земельної ділянки відповідачу під будівництво будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільної мийки на три пости, закусочної та автозаправної станції, обумовлено, в тому числі зацікавленістю територіальної громади (від імені якої діє орган місцевого самоврядування), у створені певного об'єкту інфраструктури міста у відповідності та за умовами дотримання вимог передбачених Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, невиконання обов'язку відповідачем передбаченого п. 30 договору є самостійною, окремою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.02.2009р.

Посилання відповідача на кризові явища в економіці України, як на обставини, які зумовили відсутність будівництва на орендованій земельній ділянці, судом оцінюються критично, з огляду на таке.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачений порядок зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні договору.

Проте, відповідач, під час розгляду даної справи, не надав належних доказів стосовно врегулювання спірних взаємовідносин з позивачем, як-то обґрунтованість приведення умов договору у відповідності з істотною зміною обставин, щодо забезпечення оптимального балансу інтересів учасників даних правових відносин. Не довів, що в ході виконання договору відбулися такі зміни обставин, які не могли бути передбачені сторонами при укладенні договору при всій обачливості з їх боку, однак такі зміни істотно вплинули на інтереси сторін по договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавством передбачено, що підставою розірвання договору є не будь-яке порушення умов договору і не будь-яке порушення законодавства, а виключно наявність таких обставин, які визначені наведеною частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України.

Тобто, у вимогах про розірвання договору позивачем або прокурором повинно бути належними та допустимими доказами доведено: наявність шкоди, вираженої у конкретному числовому вимірі; наявність обставин, що призвели до шкоди у заявленому розмірі; причинно-наслідковий зв'язок між обставинами та шкодою; наявність того на що розраховував позивач при укладанні договору; позбавлення позивача або неотримання позивачем того, на що він розраховував при укладанні договору та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведений факт невиконання умов договору оренди землі від 26.02.2009р., який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044, зокрема, відповідачем в обумовлені договором строки не розпочато будівництво будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільної мийки на три пости, закусочної та автозаправної станції, земельна ділянка знаходиться в незадовільному стані, на ній розташовані багаторічні насадження, поросль, з урахуванням того, що вказана земельна ділянка знаходиться в центрі міста Донецька, що є істотним порушенням умов договору.

З боку відповідача не надано доказів, які б підтверджували дотримання умов договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Донецької міської ради до Приватного підприємства «Шиманський Дмитро Геннадійович», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління земельних ресурсів Донецької міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.02.2009р., який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044, є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 626, 651, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України, ст. 148, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Донецької міської ради до Приватного підприємства «Шиманський Дмитро Геннадійович», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління земельних ресурсів Донецької міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.02.2009р., укладеного між Донецькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Шиманський Дмитро Геннадійович» (орендар), який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 12.05.2009р. №040914600044.

Стягнути з Приватного підприємства «Шиманський Дмитро Геннадійович» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДРПОУ 35098411) на користь Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 26502957) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн.

Повний текст рішення підписано 23.07.2013р.

Рішення набирає законної сили 05.08.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна< Список >