Постанова

від 29.07.2013 по справі 823/2201/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року справа № 823/2201/13-а

м. Черкаси

12 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі - Нестеренко В.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець» Артимович Ю.Б. - за довіреністю від 02.01.2013р.,

представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Черкаській області Малькової Я.Б. - за довіреністю № 27 від 08.07.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Черкаській області № 0000662210 від 14.12.2012р., яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства в розмірі 187 493 грн. (в тому числі за основним платежем - 169 238 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 255 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 0000672210 від 14.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 177 605 грн. (в тому числі за основним платежем - 142 084 грн., за штрафних (фінансовими) санкціями - 35 521 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Ні інформація досудового слідства, ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець» зареєстрований як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 03.12.2001р., ідентифікаційний код 31791148.

30 листопада 2012 року інспекторами Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець» щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з приватним підприємством «Прогрес Актив» (код ЄДРПОУ 36257364) за період з 01.11.2010р. по 30.09.2012р. та приватним підприємством «Підприємство «Данко» за період з 01.09.2010р. по 30.09.2012р. (акт № 1597/22/31791148). Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 статті 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14, п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про дукументальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за податковий період 3 квартали 2010 року на 73 021 грн., за 2010 рік на 73 021 грн., за 2011 рік на 96 217 грн.; а також п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету за вересень 2010 року на 58 417 грн., листопад 2011 року на 32 000 грн., грудень 2011 року на 51 667 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000662210 від 14.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 169 238 грн. за основним платежем та в розмірі 18 255 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000672210 від 14.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 142 084 грн. за основним платежем та в розмірі 35 521 грн. за штрафних (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідні вимоги містились і в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., згідно п. 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 означеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

До 01 січня 2011 року особливості оподаткування податком на додану вартість врегульовувались Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі по тексту - Закон), відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 статті 7 якого суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, є податковим кредитом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону).

Податкова накладна, в свою чергу, згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) тощо.

При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних згідно вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в загальному розмірі 365 098 грн., нараховані товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Правознавець» згідно оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, є наслідком відображення в податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентами: приватним підприємством «Прогрес Актив» (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100152934 від 28.11.2008р.) та приватним підприємством «Підприємство «Данко» (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100152729 від 27.11.2008р.). Означені господарські відносини підтверджуються наступними наявними в матеріалах справи первинними документами:

приватне підприємство «Прогрес Актив» - договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.10.2010р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 21.11.2011р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 29.11.2011р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 15.12.2011р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 15.12.2011р., податкова накладна № 2 від 21.11.201р. на загальну сум з ПДВ 98 000 грн., податкова накладна № 3 від 29.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 94 000 грн., податкова накладна № 2 від 15.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 100 000 грн., податкова накладна № 10 від 15.12.2011р. на загальну суму з ПДП 210 000 грн.;

приватне підприємство «Підприємство «Данко» - договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02.08.2010р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 10.09.2010р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 15.09.2010р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 21.09.2010р., акт про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань фінансово-господарської діяльності та оподаткування СПД від 23.09.2010р., податкова накладна № 6 від 10.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 88 000 грн., податкова накладна № 7 від 15.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 95 000 грн., податкова накладна № 8 від 21.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 87 500 грн., податкова накладна № 9 від 23.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 80 000 грн.

В підтвердження здійснення розрахунків за господарськими операціями позивачем надано: акт виконання зобов'язань за договором від 02.08.2010р. та прийому-передачі цінних паперів від 30.09.2010р., акт виконання зобов'язань за договором від 01.10.2010р. та прийому-передачі цінних паперів від 29.12.2011р., договір купівлі-продажу цінних паперів № 010212-Б-2 від 10.02.2012р., акт прийому-передачі цінних паперів від 10.02.2012р., акт прийому-передачі цінних паперів від 28.02.2012р., договір купівлі-продажу цінних паперів № 111110-Б-1 від 11.11.2010р., акт прийому-передачі цінних паперів від 11.11.2010р., акт прийому-передачі цінних паперів від 18.11.2010р., договір купівлі-продажу цінних паперів № 010312-БВ-1 від 01.03.2012р., акт прийому-передачі цінних паперів від 01.03.2012р., акт прийому-передачі цінних паперів від 05.03.2012р., виписки по рахунку з 11.11.2010р. по 01.03.2012р.

В підтвердження використання у власній господарській діяльності та/або подальшої реалізації придбаних позивачем послуг останнім надано: угода про співпрацю при наданні правової допомоги та юридичних послуг від 01.07.2002р., акт про надання юридичних послуг від 30.09.2010р., податкова накладна № 68 від 30.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 10 500 грн., договір про надання юридичних послуг від 01.03.2010р., акт про надання юридичних послуг від 10.09.2010р., акт про надання юридичних послуг від 15.09.2010р., акт про надання юридичних послуг від 16.09.2010р., акт про надання юридичних послуг від 22.09.2010р., податкова накладна № 61 від 10.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 50 000 грн., податкова накладна № 62 від 15.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 100 000 грн., податкова накладна № 64 від 16.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 45 000 грн., податкова накладна № 66 від 22.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 25 000 грн., договір про надання юридичних послуг від 15.06.2006р., акт про надання юридичних послуг від 15.09.2010р., податкова накладна № 63 від 15.09.2010р. на загальну суму з ПДВ 120 000грн., виписки по рахунку за період з 10.09.2010р. по 22.09.2010р., договір про надання послуг від 01.11.2011р., акт про надання юридичних послуг від 01.11.2011р., акт про надання юридичних послуг від 14.11.2011р., акт про надання юридичних послуг від 22.11.2011р., податкова накладна № 1 від 01.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 20 000 грн., податкова накладна № 4 від 14.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 10 000 грн., податкова накладна № 7 від 22.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 13 000 грн., договір про надання юридичних послуг від 10.01.2011р., акт про надання юридичних послуг від 24.11.2011р., податкова накладна № 8 від 24.11.2011р., договір про надання юридичних послуг від 05.09.2011р., акт про надання юридичних послуг від 25.11.2011р., податкова накладна № 9 від 25.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 54 000 грн., договір про надання юридичних послуг від 05.09.2002р., акт про надання юридичних послуг від 03.11.2011р., податкова накладна № 2 від 03.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 35 000 грн., акт про надання юридичних послуг від 29.11.2011р., податкова накладна № 10 від 29.11.2011р. на загальну суму з ПДВ 33 000 грн., акт про надання юридичних послуг від 12.12.2011р., акт про надання юридичних послуг від 21.12.2011р., податкова накладна № 2 від 12.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 85 000 грн., податкова накладна № 4 від 21.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 48 700 грн., договір про надання юридичних послуг від 10.10.2011р., акт про надання юридичних послуг від 22.12.2011р., податкова накладна № 5 від 22.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 85 000 грн., договір про надання юридичних послуг від 01.12.2011р., акт про надання юридичних послуг від 27.12.2011р., податкова накладна № 6 від 27.12.2011р. на загальну суму з ПДВ 6 000 грн., акт про надання юридичних послуг від 30.12.2011р., податкова накладна № 7 від 30.12.2011р, на загальну суму з ПДВ 120 000 грн., виписка по рахунку за 21.12.2011р.

В той же час, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-V від 01.06.2010р. консультаційні послуги - це інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів.

Згідно Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02.10.1992р. інформаційна послуга - це діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою вдоволення їхніх потреб.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (далі по тексту - Положення), в свою чергу, визначено, що первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартістному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно вимог п. 2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. (далі по тексту - Закон № 996-XIV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, згідно з п. 1 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок встановлений Законом № 996-XIV.

Однак, надані позивачем акти про надання інформаційно-консультаційних послуг не містять змісту господарських операцій з зазначенням конкретних обсягів та напрямів, за якими виконувались інформаційно-консультаційні послуги. Зазначені акти містять лише загальні фрази, не визначаючи при цьому конкретних дій, здійснених виконавцем на виконання умов договорів про надання послуг.

Також, позивачем не було надано будь-яких пояснень або документів щодо розрахунку вартості консультаційних послуг з урахуванням їх однакового обсягу по кожному акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Таким чином, позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій з надання консультаційних послуг належними первинними документами, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виконавцем роботи.

Судом також не встановлена, а позивачем не доведена наявність економічного ефекту від операцій з отримання такого виду послуг, при їх значній вартості та за відсутності будь-яких дозвільних та інших документів на підтвердження спроможності контрагента позивача здійснювати певні види господарської діяльності.

Крім того, згідно акту державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 3873/22-4/36257364 від 24.09.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Прогрес Актив» (код ЄДРПОУ 36257364) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Сталл» (код ЄДРПОУ 36845627), товариством з обмеженою відповідальністю «Де-Форсес» (код ЄДРПОУ 37317523), товариством з обмеженою відповідальністю «Алієдора» (код ЄДРПОУ 37270339), товариством з обмеженою відповідальністю «КПТ МІЛ» (код ЄДРПОУ 37270370), товариством з обмеженою відповідальністю АСТАНА К» (код ЄДРПОУ 37270449), товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Союз» (код ЄДРПОУ 37240791) за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р. з 01.10.2011р. по 31.12.2011р.» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статті 22, статті 185 Податкового кодексу України. Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено задекларовані приватним підприємством «Прогрес Актив» податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.11.2010р. по 30.04.2011р., з 01.10.2011р. по 31.12.2011р., а також, не підтверджено задекларований приватним підприємством «Прогрес Актив» податковий кредит з ПДВ по конкретних постачальниках.

Приватним підприємством «Данко», в свою чергу, не задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року, що відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дає право позивачу на податковий кредит у сумі 58 417 грн. у вересні 2012 року. При цьому відповідно до листа державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на запит Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 13809/15-316 від 04.10.2012р. приватне підприємство «Підприємство «Данко» останній звіт з ПДВ подано за серпень 2010 року, з податку на прибуток за 2010 року.

Таким чином, оцінюючи у сукупності первинну документацію, пояснення представника позивача, суд вважає доведеним висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем та приватним підприємством «Прогрес Актив», приватним підприємством «Підприємство «Данко» не здійснювались та оформлені лише документально з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на прибуток та податку на додану вартість.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 01 серпня 2013 року.