Рішення

від 29.07.2013 по справі 904/3397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.13р. Справа № 904/3397/13

За позовом Державного підприємства "Дніпропетровський науково - виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН",

м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 956 938,15 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

від позивача - Крят Л.Б., представник за довіреністю

від відповідача - Грицюк А.Г., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг 956 938,15 грн., з яких: 868 539,60 грн. - основного боргу, 77 710,71 грн. - пені з простроченого боргу, 10 687,84 грн. - 3% річних. Позов мотивовано порушенням Відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в частині розрахунків.

У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно з яким справу передано для розгляду по суті судді Юзікову С.Г. 18.06.13р. справа прийнята до свого провадження суддею Юзіковим С.Г., її розгляд призначено у судовому засіданні.

У судовому засіданні, що відбулось 29.07.13р., представник Відповідача надав додаткові заперечення щодо розміру пені, а основний борг та 3 % річних визнав; звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення.

Представник Позивача заперечував проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення, мотивуючи зловживанням Відповідачем процесуальними правами.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.11р. Сторонами укладено Договір про надання послуг № 1747 (далі Договір), за яким Позивач зобов'язався постачати теплоенергію, а Відповідач - своєчасно оплачувати спожите тепло.

Відповідно до п.4.1. Договору Відповідач повинен сплачувати кошти за наступним графіком:

70% - авансовий платіж до 20 числа попереднього до поставки місяця.

Кінцевий розрахунок - за фактично спожиту теплоенергію, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивач протягом опалювального періоду 2011р. - 2012р. належним чином виконував свої зобов'язання перед Відповідачем, а Відповідач порушував свої зобов'язання за Договором в частині оплати.

З підписаного Відповідачем акту звірки, вбачається, що станом на 01.03.2012р. Відповідач мав борг перед Позивачем у розмірі 871 259,22 грн. за рахунками Позивача №17 від 31.01.2012р. та № 47 від 29.02.2012р.

За пропозицією Відповідача, 26.04.2012р. Сторонами погоджено графік погашення заборгованості за Договором, яка станом на 20.03.2012р. становила 1 168 539,00 грн. та була визнана Відповідачем повністю.

За підписаним графіком погашення заборгованості Відповідач сплачував борг з порушенням терміну платежів, а з серпня 2012р. взагалі перестав вносити оплату, обумовлену графіком.

13.09.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 8юр - 124 про погашення боргу в розмірі 868 539,60 грн., який утворився станом на 01.09.2012р.

Розглянувши Вимогу Позивача, Відповідач листом від 25.09.2012 року № НА - 33/833 підтвердив наявність боргу перед Позивачем в сумі 868 539,60 грн. та просив врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства і погодитися на розрахунок за поставлену теплову енергію шляхом проведення заліку.

Позивач листом від 25.09.2012р. надав згоду на пропозицію Відповідача. Однак, до цього часу Відповідач не надав своїх пропозицій щодо взаємозаліку та не сплатив борг.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору, за порушення строків розрахунків за поставлену теплову енергію Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той момент від суми виниклої заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем на прострочений борг Відповідач нарахована пеня - 77 710,71 грн. Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем нараховані 3 % річних - 10 687,84 грн.

Основний борг - 868 539, 60 грн., пеня - 77 710,71 грн., 3% річних -10 687,84 грн., Відповідачем не сплачені, що стало причиною звернення Позивача з позовом і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач основний борг та 3 % річних визнав; надав контррозрахунок нарахованої пені, з якого вбачається, що за останній період розрахунок пені Позивач провів за період з 11.12.2012р. до 01.04.2013р. - за 121 день, тоді як за розрахунком Відповідача цей період становить 111 днів.

Господарським судом перевірено розрахунки Позивача та Відповідача за допомогою електронної системи "Законодавство", з урахуванням періоду за який нараховано пеню і встановлено, що зазначений період включає 112 днів, тому пеня з простроченої суми становить 74 477,83 грн.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги майновий стан сторін, з урахуванням перерахунку суду в частині нарахованої Позивачем пені, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 50 000,00 грн.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення (п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Беручи до уваги, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згода сторін не потрібна і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Заявник повинен подати докази конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Враховуючи позицію Позивача, те, що до звернення Позивача з позовом до суду, він неодноразово йшов на поступки, надаючи Відповідачеві відстрочку, однак у погоджені сторонами строки Відповідач не виконав свої зобов'язання, суд вважає, що клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 868 539,60 грн. - основного боргу, 50 000,00 грн. - пені, 10 687,84 грн. - 3 % річних, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН", 49038, м. Дніпропетровськ, вул.Курчатова, 8 (код ЄДРПОУ 25523957) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський науково - виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, 13 (код ЄДРПОУ 32495626) 868 539,60 грн. - основного боргу, 50 000,00 грн. - пені, 10 687,84 грн. - 3 % річних, 19 074,10 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане