Ухвала

від 01.08.2013 по справі 826/5211/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5211/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дербал Є.М.,

від відповідача: Гаврюшенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0011602240.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.11.2012 року по 05.12.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фільм Ю Ей» (код ЄДРПОУ 32212911) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року.

Результати перевірки відображено в акті № 2124/2240/32212911 від 11.12.2012 року, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.189.9 ст. 189 Податкового кодексу України у зв'язку з невключенням до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму у розмірі 645 658,00 гривні.

На підставі акта перевірки 27 грудня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011602240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 645 659,00 гривень, з яких 645 658,00 гривень - основного платежу та 1,00 гривня - штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Фільм Ю Ей» неправомірно застосувало нульову ставку при оподаткуванні операцій з ліквідації основних засобів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.189.9 ст. 189 Податкового кодексу України у зв'язку з не нарахуванням податкових зобов'язань при здійсненні ліквідації матеріальних цінностей.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01.01.2011 року ТОВ «Фільм Ю Ей» були придбані декорації для серіалів та телепередач на загальну суму 4 827 590,34 грн.

У І кварталі 2011 року в ході контрольної перевірки інвентаризації матеріальних і нематеріальних цінностей комісією підприємства у складі: Максименко Н.І. (голова комісії), Дишлюк Р.В., Іванова Є.А., Усатенко О.І. (члени комісії) виявлені пошкодження матеріальних цінностей, які не підлягають ремонту, оскільки матеріальні цінності в ході їх експлуатації прийшли в стан непридатний для подальшого користування, про що31.03.2011 року був складений акт списання.

На підставі цього акту (том І, а.с.69) комісія вирішила списати декорації для серіалу «По закону», декорації для серіалу «Соседи», декорації для серіалу «Соседи», декорації для ТВП «Лікарі», декорації для ТВП «Лікарі», декорації для ТВП «Помилаандеросн».

Списання основних засобів підтверджується актами, що містяться в матеріалах справи від 31.03.2011 р. (за формою № 03-3, затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.1995 № 352) (том І, а.с. 70-75).

Відповідно до абз. 5 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

Згідно з абз. 8 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також у разі переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів, така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів у інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Таким чином, ліквідація необоротних активів не розглядається як постачання для цілей оподаткування, якщо така ліквідація здійснюється через обставини, які перешкоджають їх подальшому використанню за первісним призначенням, що може бути підтверджено, зокрема, актом форми ОЗ-3 «Акту списання основних фондів», який підлягає поданню до державної податкової служби відповідно до абз. 2 п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України.

Наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджена форма акта ОЗ-3 «Акт списання основних засобів».

Як вбачається з матеріалів справи, згідно актів про списання основних засобів від 31 березня 2011 року, що відповідають формі, встановленій наказом Міністерства статистики України № 352 від 29 грудня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку», товариством списано декорації для серіалу «По закону», первісна вартість яких складає 1 175 000,00 грн., дата введення в експлуатацію - 30.03.2010р.; декорації для серіалу «Соседи», первісна вартість яких складає 972 000,00 грн., дата введення в експлуатацію - 30.09.2009р.; декорації для серіалу «Соседи», первісна вартість яких складає 500 000,00 грн., дата введення в експлуатацію - 30.11.2009р.; декорації для ТВП «Лікарі», первісна вартість яких складає 208 333,33 грн., дата введення в експлуатацію - 30.09.2009р.; декорації для ТВП «Лікарі», первісна вартість яких складає 27 957,34 грн., дата введення в експлуатацію - 30.09.2009р.; декорації для ТВП «Помилаандеросн», первісна вартість якої складає 345 000,00 грн., дата введення в експлуатацію - 31.12.2009 р.

Судом першої інстанції з оборотно-сальдової відомості підприємства по рахунку 113 «Тимчасові (не титульні) споруди» встановлено, що вартість вказаних матеріальних цінностей на початок І кварталу 2011 року складає 4 872 590,34 грн., вартість на кінець кварталу - 3 228 290,67 грн. (том ІІ, а.с. 7).

Актом комісії підприємства від 31.03.2011 року встановлено, що причиною списання основних засобів стала неможливість їх подальшого використання через непридатний стан, що не відповідає передбаченим абз. 2 п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України обставинам, при наявності яких ліквідація необоротних активів не розглядається як постачання для цілей оподаткування.

Матеріали справи не містять доказів того, що матеріальні активи були ліквідовані у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили чи в інших випадках без згоди платника податку.

Окрім цього, зазначені Акти на списання основних засобів позивачем до податкового органу подані не були, а були надані лише під час проведення перевірки.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для не включення до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість при здійсненні ним списання основних фондів.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п.189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, а саме не включення позивачем до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість при здійсненні списання основних фондів.

Розглядаючи доводи апелянта щодо списання декорацій до серіалів актами від 31.03.2013 року шляхом переміщення їх з балансового рахунку на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», що, на його думку, не є ліквідацією за самостійним рішенням платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції на підставі Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р., вірно встановлено, що відображення на рахунку 07 здійснюється при виключенні певного майна зі складу активів підприємства, що підтверджує неможливість подальшого використання підприємством списаних декорацій.

Податковим кодексом визначено, що термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Виходячи з цього, спірна операція підпадає під визначення абз.1 пп.189.9 ст. 189 Податкового кодексу України.

Посилання скаржника на наказ від 07.12.2013 року № 11-БУ «Про ліквідацію об'єктів матеріального обліку, які рахуються на позабалансовому обліку», не приймається судом до уваги, оскільки вказаний наказ був виданий після початку перевірки та виявлення порушень.

Крім цього, наведене не спростовує висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог абз.1 пп.189.9 ст. 189 Податкового кодексу України при здійсненні ліквідації необоротних активів шляхом списання.

Наявність порушень податкового законодавства, що була встановлена відповідачем під час проведення перевірки, є приводом для застосування до позивача відповідальності, згідно з вимогами законодавства у сфері оподаткування, що і було зроблено податковим органом шляхом винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби свідчать про наявність обставин порушення позивачем вимог п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 05.08.2013 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.