Постанова

від 20.03.2014 по справі 826/5211/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/800/41202/13

№ К/800/41202/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В.,

при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013

у справі № 826/5211/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, відмовлено в позові про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 27.12.2012 № 0011602240 про визначення ТОВ «Фільм Ю Ей» грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 645658,00 грн. за основним платежем та за штрафними ( фінансовими ) санкціями в сумі 1,00 грн.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт списання ТОВ «Фільм Ю Ей» 31.03.2011 в регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість) по рахунку 113 «Тимчасові (не титульні) споруди» залишкової вартості основних засобів у сумі 3228290,67 грн. у зв'язку з визнанням цих основних засобів непридатними для подальшого використання без збільшення в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року податкових зобов'язань на 645658,00 грн. з операції з умовного постачання основних засобів зазначеної вартості, як того вимагає норма пункту 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК).

У касаційній скарзі ТОВ «Фільм Ю Ей» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 189.9 ст. 189 ПК.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки встановлених у справі обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «Фільм Ю Ей» грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 11.12.2012 № 21242240/32212911, про порушення товариством норми пункту 189.9 ст. 189 ПК внаслідок не оподаткування в податковому обліку за березень 2011 року операції з умовного продажу основних засобів (декорацій) залишковою балансовою вартістю станом на 31.03.2011 в сумі 3228290,67 грн., списаних з балансу як непридатні для подальшого використання згідно з актом про списання від 31.03.2011, без надання до контролюючого органу документів на підтвердження такої непридатності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ «Фільм Ю Ей» порушило норму пункту 189.9 ст. 189 ПК, не оподаткувавши операцію з умовного постачання ліквідованих основних засобів залишковою балансовою вартістю 3228290,67 грн. в податковому обліку за березень 2011 року з огляду на не надання товариством до податкового органу документів на підтвердження факту непридатності основних засобів цією вартістю для подальшого використання.

З таким висновком, однак, не можна погодитися, як з таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та правильному застосуванню норми пункту 189.9 ст. 189 ПК.

Згідно з цим пунктом у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У судовому процесі встановлено, що на підстав акту від 31.03.2011 комісії по списанню матеріально-товарних цінностей, створеної відповідно до наказу по підприємству, та актів на списання основних засобів (типова форма ОЗ-3) в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Фільм Ю Ей» (оборотно-сальдова відомість) по рахунку 113 «Тимчасові (не титульні) споруди» була списана залишкова балансова вартість декорацій для телевізійних серіалів «По закону», «Соседи», «Справжні лікарі», «Помилаандерсон» у загальній сумі 3228290,67 грн. як непридатних для подальшого використання у зв'язку із закінченням процесу створення телевізійних серіалів, які визначали цільове призначення цих декорацій. Списання з рахунку 113 вартості декорацій у сумі 3228290,67 грн. супроводжувалось одночасним переведенням цих основних засобів цією ж вартістю в регістрах бухгалтерського обліку по позабалансовому рахунку 07 «Списані активи».

Відповідно до пункту 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 07 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92, об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активом.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 03.11.1999 № 291, позабалансовий рахунок 07 "Списані активи" призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Рахунок 07 "Списані активи" має такі субрахунки: 071 "Списана дебіторська заборгованість" 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Абзацом третім розділу І «Загальні положення» цієї Інструкції встановлено, що субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Положеннями цих норм не вставлено прямої заборони для обліку на позабалансовому рахунку 07 «Списані активи» вартості активів, списаних з інших, ніж передбачених Інструкцією, підстав невідповідності критеріям визначення активом, зокрема, у зв'язку з їх непридатністю для подальшого використання за призначенням.

Доводи позивача, що зі списанням залишкової вартості декорацій з рахунку 113 останні не були ліквідовані, а знаходилися у володінні товариства, в тому числі і станом на час проведення перевірки, підтверджуються актом інвентаризації від 19.12.2011 (а.с. 82-83, т. 1) та визнається відповідачем.

Враховуючи цільове призначення декорацій для створення певного кінопроекту і неможливість їхнього використання в цілісному вигляді в подальшому, товариство на підставі звіту про оцінку ринкової вартості рухомого майна ( декорацій до телевізійних серіалів «По закону», «Соседи», «Справжні лікарі», «Помилаандерсон»), зробленої професійним оцінювачем, провело демонтаж, ліквідацію та списання матеріальних об'єктів із за балансового обліку, склавши відповідні акти від 15.01.2013. За результатами цих дій матеріальні цінності, які після демонтажу декорацій могли використовуватись як самостійні активи, були зараховані на баланс; інші ж, які не підпадали під визначення активів, - утилізовані або реалізовані як металобрухт ( а.с. 139-145, т. 1), про що товариство повідомило ДПІ в супровідному листі до декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року з приєднаними до нього наказом по підприємству «Про ліквідацію об'єктів матеріального обліку» від 07.12.2012 № 11-БУ та актів про демонтаж, ліквідацію та списання матеріальних об'єктів від 15.01.2013 щодо кожної із перелічених декорацій (а.с. 146, т.1).

Зазначені обставини, наявність яких підтверджується відповідачем, свідчать, що станом на 31.01.2011 декорації, як матеріальні об'єкти, не були ліквідовані, а відтак у позивача не виникло податкове зобов'язання з обсягу умовного постачання основних засобів залишковою балансовою вартістю 3228290,67 грн. Згідно з нормою пункту 189.9 ст. 189 ПК підставою для виникнення податкового зобов'язання є саме ліквідація основних засобів. В цій нормі поняття «ліквідація основних засобів» не розкривається. Не дають визначення цього поняття й інші норми ПК.

В українській мові слово «ліквідація» означає припинення існування, знищення чого-небудь, фізичне знищення чого-небудь («Словник української мови» Академічний тлумачний словник (1970-1980) в 11 томах. - Том 4, 1973, с.513).

Нормативно-правові норми, які регулюють відносини у сфері бухгалтерського обліку, розрізняють списання активу та ліквідацію активу. Так, відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 № 561, об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визначення активом.

Визнаючи ліквідацію основних засобів підставою для виникнення податкового зобов'язання з обсягу їх умовного постачання, законодавець мав на меті виключити можливість виведення основних засобів з активів платника податків ( їх відчуження ) в обхід установленому правилу щодо оподатковування операцій з поставки. Підтвердженням цього є передбачення законодавцем в абзаці другому пункту 189.9 ст. 189 ПК серед підстав, які звільняють платника податку від податкового зобов'язання у зв'язку з ліквідацією основних засобів, доведення платником податку відповідними документами факту знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Суди попередніх інстанцій на таких зміст правового регулювання, однак, не звернули увагу, помилково визнавши факт списання основних засобів з балансу ТОВ «Фільм Ю Ей» фактом їх ліквідації, тоді як встановлені у справі обставини свідчать про зворотне.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення..

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фільм Ю Ей» задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 27.12.2012 № 0011602240..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.В. Сірош