Рішення

від 25.07.2013 по справі 320/2596/13-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.07.2013

Справа № 320/2596/13-ц

2/320/1198/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Калугіної І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ Агрофірма "Злагода" звернувся до суду до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про стягнення збитків за наступними підставами.

01 лютого 2007 року між ТОВ Агрофірма «Злагода» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки загальною 7,5019 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2323083900:03: 002:0006, строком на 4 роки. Державна реєстрація договору оренди була здійснена 03 квітня 2008 року, а тому дія договору була до 03.04.2012 року.

Так, у вересні 2011 року земельна ділянка орендарем була засіяна ячменем, на оброблення спірної земельної ділянки були понесені витрати. Через морозну зиму позивач хотів досіяти ячмінь, однак відповідач ОСОБА_1 не допустив техніку позивача на земельну ділянку та здійснив культивацію землі, остаточно знищивши посіви ТОВ «Агрофірма» «Злагода». Актом обстеження від 16 травня 2012 року було встановлено, що посіви озимого ячменю на вищевказаній земельній ділянці відсутні. Отже, право власності на ячмінь, як на посівний матеріал, так і на плоди (доходи), які орендар міг отримати від посівів, належить ТОВ Агрофірма «Злагода». Розмір завданих збитків оцінює в розмірі 8824, 16 грн.

На підставі викиданого позивач, просить стягнути з відповідача у розмірі 8824,16 грн..

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву в повному обсязі.

Відповідач та його представник заперечували проти позову посилаюсь на те, що він є сином третьої особи по справі та орендодавця за договором ОСОБА_2, на даний час використовує вищезазначену земельну ділянку за згодою своєї матері у їх спільних потребах, позивач знав про закінчення строку договору у квітні 2012 року, але не подбав про необхідність врегулювати відносини з орендодавцем, не продовжив договір, не звернувся до суду про спонукання власника до продовження терміну дії договору. Щодо знищення посівів озимого ячменю, зроблених позивачем у вересні 2011 року, то актом обстеження земельної ділянки від 04.04.2012 року встановлено, що земельна ділянка була закультивована позивачем, та була вільною від посівів. Щодо збитків позивача, то вважає, що розрахунки надані позивачем затверджені керівником ТОВ Агрофірма «Злагода» ОСОБА_3, не можуть бути належними та допустимими доказами відповідно до вимог процесуального законодавства. Вважає, що позивачем не доведено факт знищення відповідачем посіві озимого ячменю шляхом культивації, а отже не має жодних підстав для стягнення будь-яких можливих збитків з цього приводу.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, на основі повно і всебічно з'ясованих судом обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.. 321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

01 лютого 2007 року між ТОВ Агрофірма «Злагода» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі загальною площею 7,5019 га, кадастровий номер земельної ділянки - 2323083900:03: 002:0006, строком на 4 роки, що підтверджується копією договору оренди /а.с.21-22/.

Згідно ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно ч.3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Відповідно п. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положен6ь актів цивільного законодавств і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 01.02.2007 року договір укладено на 4 роки. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію.

Державна реєстрація договору оренди була здійснена 03 квітня 2008 року, про що свідчить відмітка в кінці договору, тому дія договору оренди землі укладеного між позивачем та третьої особою та зареєстрованого у МРВ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру», припинена 03 квітня 2012 року.

Однак позивач, достовірно знаючи про те, що в квітні 2012 року строк дії договору оренди земельної ділянки закінчиться, та усвідомлюючи, що до закінчення договору оренди він не встигне отримати урожай (продукцію), восени 2011 р. обробив та засіяв належну третій особі на праві власності земельну ділянку, чим після закінчення строку договору 03.04.2012 року, своїми діями перешкодив третій особі ОСОБА_2, як власнику землі вільно, тобто на свій розсуд користуватися та розпоряджатися своєю земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення, в тому числі для отримання прибутку, як це передбачено ст. 78 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Після закінчення строку договору відповідач був зобов'язаний згідно з вимогами ст.34 Закону України «Про оренду землі »та п.21 договору про оренду землі повернути земельну ділянку позивачу в стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. № 963 -ІV (з відповідними змінами) самовільне зайняття земельної ділянки -це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

28 квітня 2012 року позивач, після закінчення строку договору оренди земельної ділянки намагався досіяти ячмінь, однак відповідач не допустив техніку позивача на спірну земельну ділянку для цього.

Судом встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди спірної земельної ділянки, правочину щодо поновлення або пролонгації договору оренди землі не було оформлено, будь-яких доказів на продовження терміну дії договору відповідач не надав, земельну ділянку не звільнив, тому суд приходить до висновку, що відповідач після закінчення строку договору, тобто після 03 квітня 2013 р. використовував земельну ділянку без будь-якої правової підстави, тобто незаконно користувався нею.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.04.2012 року, встановлено, що в діях відповідача, а саме в недопуску роботі сільськогосподарської техніки, яка належала позивачу, 04.04.2012 року, складу злочину не виявлено, передбаченого ст. 296 КК України, у зв'язку з закінченням строку дії договору (а.с.19-20).

Отже, у зв'язку з відсутністю держаної реєстрації додаткових угод про пролонгування договору оренди земельної ділянки, між сторонами будь-яких зобов'язань з приводу відшкодування збитків, завданих відповідачем немає, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, вимога позивача про відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок знищення відповідачем посівів, не підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов висновку про те, що позивач після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, а саме: після 03 квітня 2012 року самовільно не звільняв земельну ділянку та використовував її за відсутності правових підстав.

Посилання представника позивача на норми ст. 775 ЦК України суд не приймає до уваги, оскільки ці посилання, на думку суду, є наслідком невірного тлумачення представником цивільного законодавства, а саме ст. 775 ЦК України, в якій передбачено, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм. Так, орендарю належить право користування орендованим майном, це основне право орендаря, яке випливає з договору оренди. Відповідно, договір оренди - одна з різновидностей договорів по наданню майна в користування. Отже, норми ст. 775 ЦК України дійсно мають застосовуватися до правовідносин, що існували між позивачем та ОСОБА_2 Однак під користуванням розуміється отримання від речі її корисних властивостей, в тому числі отримання плодів та доходів. Орендарю належить право власності на плоди, продукцію і доходи, отриманні в наслідок використання орендованого майна відповідно договору, а отже в рамках строків, встановлених договором.

Однак, виходячи з вищенаведеного, позивачу в даному випадку належить плоди (майбутній урожай) отриманий у результаті всього періоду користування орендованою земельною ділянкою, однак його право користування закінчилося ще до збору урожаю 03 квітня 2013 року, а будь-яких дій (як уже було зазначено раніше) для продовження користування земельною ділянкою позивачем не було здійснено.

Використання позивачем вищезазначеної земельної ділянки після 03.04.2013 року не лише не має під собою будь-яких правових підстав, а й порушую права орендодавця, як власника.

Твердження представника позивача, що орендні відносини ще не припинилися через те, що позивач не зібрав урожай, суд вважає небгрунтованим, оскільки згідно з вимогами ст.ст.31,34 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, і що після припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку та не має права утримувати її для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За цих підстав, суд не оцінює допустимість та обґрунтованість розрахунку суми збитків позивача, а також не оцінює показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо обставин наявності посівів на земельній ділянці, так як в цьому не має потреби, і це не впливає на вирішення суті спору.

За вказаних вище обставин суд приходить до висновку, що позов про відшкодування збитків у зв'язку із незібраним врожаєм ячменю (затрати на насіння, дискування, засівання, обробку посівів протравлювачами), не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 6, 321, 631, 638 ЦК України, ст..ст. 18,19, 20, 31, 34 Закону України «Про оренду землі» від 03.04.2012 року та ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Злагода" до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про стягнення збитків - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: