Ухвала

від 30.07.2013 по справі 2а-5641/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/67650/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

за участю секретаря : Гончар Н.О.

представників:

позивача: Вільховий Ю.Ф.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року

у справі № 2а-5641/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Агропродторг»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Агропродторг» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Агропродторг») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0002542305/0, № 0002532305/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 року, скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 09.04.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Агропродторг» з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2009 року №3690/23-05/30755093.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» , а саме - занижено податок на прибуток всього в сумі 4 491 755 грн. та пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет у сумі 3 537 645 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.08.2009 року № 0002542305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 5 306 467,5 грн., у т.ч. 3 537 645 - за основним платежем та 1 768 822,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0002532305/0, яким ПАТ «Агропродторг» встановлено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 8 305 051,8 грн., у т.ч. 4 491 775 грн. за основним платежем та 3 813 296,8 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1, п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів, або дата оприбуткування платником податку товарів.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону ).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківською рахунку платника податку на оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за період з 01.04.2008 року по 31.05.2008 року відповідно до договорів поставки №1/08-2П від 17.03.2008 року, №7/04-1П від 07.04.2008 року, №5/05-2П від 05.05.2008 року, укладених між ПАТ «Агропродторг» та ПП «Неля», позивач придбав соняшник на загальну суму 4 870 200 грн., в тому числі податок на додану вартість - 811 700 грн.

Фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Розрахунки між ПАТ «Агропродторг» та ПП «Неля» проведено на повну суму поставки - 4870200 грн. в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.06.2008 року по 31.03.2009 року відповідно до договорів поставки №3/06-1П від 03.06.2008 року, №25/06-1П від 25.06.2008 року, №7/07-1П від 07.07.2008 року, №11/07-6ПШ від 11.07.2008 року, №14/07-6ПШ від 14.07.2008 року, №16/07-6ПШ від 16.07.2008 року, №21/07-6ПШ від 21.07.2008 року, №18/07-6ПШ від 18.07.2008 року, №21/07-08 від 21.07.2008 року, №24/07-6ПШ від 24.07.2008 року, №25/07-6ПШ від 25.07.2008 року, №29/07-6ПШ від 29.07.2008 року, №31/07-6ЯФ від 31.07.2008 року, №1/08-5ПШ від 01.08.2008 року, №1/08-5ЯФ від 01.08.2008 року, №18/08-1ПШ від 18.08.2008 року, №4/09-5П від 04.09.2008 року, №11/09-5П від 11.09.2008 року, №12/09-5П від 12.09.2008 року, №1/10-7П від 01.10.2008 року, №2/10-4П від 02.10.2008 року, №3/10-5П від 03.10.2008 року, №27/10-4П від 27.10.2008 року, №3/11-10П від 03.11.2008 року, №3/11-4П від 03.11.2008 року, №4/11-8П від 04.11.2008 року, №19/11-8П від 19.11.2008 року, №28/11-5П від 28.11.2008 року, №1/12-8П від 01.12.2008 року, №1/12-4П від 01.12.2008 року, №5/12-5ПШ від 05.12.2008 року, №19/12-ПШ від 19.12.2008 року, №3/01-1П від 03.01.2009 року, №19/01-1П від 19.01.2009 року, №22/01-1К від 22.01.2009 року, №23/01-1Я від 23.01.2009 року, №23/01-21ПШ від 23.01.2009 року, №26/01-4П від 26.01.2009 року, №02/02-4П від 02.02.2009 року, №03/02-2П від 03.02.2009 року, №22/01-4П від 11.02.2009 року, №17/02-3П від 17.02.2009 року, №24/02-2П від 24.02.2009 року, №3/03-2П від 03.03.2009 року, №4/03-3П від 04.03.2009 року, №12/03-2П від 12.03.2009 року, №19/03-2П від 19.03.2009 року, №31/03-6П від 31.03.2009 року, №13/03-1П від 13.06.2009 року, укладених між позивачем та ПП «Неля», позивач придбав соняшник, кукурудзу, пшеницю та ячмінь на загальну суму 16 690 221,11 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 781 703,52 грн.

Фактичне виконання умов договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними тощо.

Розрахунки між позивачем та ПП «Неля» проведено на повну суму поставки -16490221,11 грн. в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені між ПАТ «Агропродторг» та ПП «Неля» були сторонами виконані належним чином.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час виникнення спірних взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, ПП «Неля» було зареєстровано, як платник податку, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №27715572.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Придбані товарно-матеріальні цінності за зазначеними договорами зберігались позивачем на хлібоприймальних підприємствах, що підтверджується матеріалами справи, зокрема - складськими квитанціями на зерно № 813 від 04.11.2008 року, № 818 від 05.11.2008 року, № 836 від 25.11.2008 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ від 08.02.2007 року № 1324.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку експертного економічного дослідження Харківського науково - дослідного інституту ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 2733 від 03.03.2012 року, висновки акту ДПІ № 3690/23-05/30755093 від 22.07.2009 року в частині заниження ПАТ «Агропродторг» податку на прибуток у сумі 4 491 755 грн. внаслідок недотримання вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та в частині заниження податку на додану вартість на 3 537 645 грн. внаслідок недотримання вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» - документально не підтверджуються.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді М.І. Костенко Н.Є. Маринчак