Постанова

від 31.07.2013 по справі 38/5005/9234/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 38/5005/9234/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргуЛівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову та ухвалу від 29.05.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі№ 38/5005/9234/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд", м. Дніпропетровськ до боржникаприватного підприємства "РОМСАН", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторТОВ "Дніпро Інсайд"

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2012 року порушено провадження у справі № 38/5005/9234/2012 про банкрутство приватного підприємства "РОМСАН" (далі-Боржник, Підприємство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд" (далі - Кредитор, Товариство) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 року Підприємство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора, якого зобов`язано вчинити дії у ліквідаційній процедурі відповідно до Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року (суддя - Е.М. Бондарєв) затверджені ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Боржника, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі-Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року (головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Павловський П.П., Євстигнеєв О.С.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року-без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 року, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на стадію порушення провадження.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Боржника та припиняючи провадження у справі, місцевий суд встановив, що у справі були виявлені та визнані вимоги ініціюючого кредитора та Інспекції, однак майна у Боржника виявлено не було, рахунки закриті, а всі дії у ліквідаційній процедурі проведені належним чином (здійснені запити та отримані відповіді), у зв'язку із чим вимоги кредиторів не підлягають погашенню. Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що Інспекцію було повідомлено про справу, здійснено публікацію про визнання Боржника банкрутом, а тому у ДПІ була можливість провести щодо Підприємства податкову перевірку.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначив, що його, у зв'язку із ліквідацією Боржника, позбавлено права на податкову перевірку стосовно останнього. Також, ДПІ вказала, що не було вжито достатніх заходів у ліквідаційній процедурі, незаконна ж ліквідація веде до незаконного виключення Боржника, як платника податку з Єдиного державного реєстру.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм законодавства.

Так, однією з підстав для заперечення оскаржуваної ухвали та ліквідації Боржника зокрема, Інспекція зазначає про неможливість виконати покладені на неї обов'язки - провести щодо Підприємства податкову перевірку, а також визначити податкове зобов'язання.

Між тим, ці доводи є неналежними з огляду на те, що в доповненні до звіту ліквідатора та складеному ним реєстрі вимог кредиторів, ним були визнані та включені до реєстру кредиторські вимоги Інспекції в сумі 1 515 430 грн. 00 коп., що складають податковий борг згідно заяви ДПІ (т. 1 а.с. 134-141). Необхідність же проведення стосовно Боржника податкової перевірки на підставі заявленого клопотання Інспекції не є підставою для незатвердження складених та поданих суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що відповідають вимогам Закону про банкрутство та обставинам справи. При цьому, колегія суддів враховує наявний в справі акт про результати камеральної перевірки від 06.12.2012 року, тобто проведеної після визнання Боржника банкрутом постановою від 08.11.2012 року (т. 1 а.с. 121-122).

Також касаційний суд враховує, що ліквідаційна процедура на момент її закінчення та затвердження згаданих звіту та балансу оскаржуваною ухвалою місцевого суду тривала понад п'ять місяців.

Тобто судами був врахований і передбачений ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство місячний строк з дня одержання повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом, протягом якого кредитори можуть направити ліквідатору свої вимоги до банкрута, а Інспекція - провести відповідну перевірку. Крім цього судами врахований факт подання ліквідатором лише після спливу вказаного строку - 18.01.2013 року звіту ліквідатора та доданого до нього ліквідаційного балансу (т. 1 а.с. 91-119), а також доповнення до цього звіту (т. 1 а.с. 134-141), які і були затверджені оскаржуваною ухвалою місцевого суду.

Отже, з урахуванням приписів Податкового кодексу України, та виходячи з дати публікації в газеті "Голос України" від 17.11.2012 року №№ 218-219 оголошення про визнання Підприємства банкрутом (т. 1 а.с. 107), ДПІ мала достатньо часу для проведення щодо Боржника будь-якої податкової перевірки.

Крім цього, підтримуючи висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення клопотання ДПІ про незатвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, колегія суддів вважає за необхідне додати, що підстави для задоволення такого клопотання визначені, зокрема нормами ч. 4 ст. 32 Закону про банкрутство, однак наявність цих підстав судами встановлена не була та матеріалами справи не підтверджується.

Касаційний суд, виходячи із викладеного, погоджується із доводами та висновками судів, а також вважає за необхідне додати, що Інспекцією не було наведено заперечень стосовно правомірності порушення та здійснення провадження у даній справі, а також не наведено інших заперечень щодо проведених ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі Боржника, порядку виявлення та визнання кредиторів у справі про банкрутство, а тому і відсутні належні посилання на недотримання або порушення у справі відповідних норм законодавства - ст.ст. 25, 32, 52 Закону про банкрутство.

У зв'язку із викладеним та враховуючи, що доводи касаційної скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 25, 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 р. у справі № 38/5005/9234/2012 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 01.08.2013 року.