Постанова

від 30.07.2013 по справі 5016/2795/2012(5/109)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 5016/2795/2012(5/109)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю : представника ПАТ "УкрСиббанк" - Слесарчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. по справі № 5016/2795/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Хамаат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.12.2012 р. порушено провадження по справі № 5016/2795/2012 про банкрутство ТОВ "Авто-Люкс", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 р. по справі № 5016/2795/2012 /суддя : Міщенко В.І./ боржника - ТОВ "Авто-Люкс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Шульгу Д.Л.; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Хамаат" в сумі 31 253 000,00 грн. боргу та 5 365,00 грн. - судового збору.

До господарського суду Миколаївської області 14.01.2013 р. надійшло клопотання ліквідатора боржника Шульги Д.Л. про припинення процедури ліквідації ТОВ "Авто-Люкс", передбаченої ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальної процедури банкрутства, на стадію ліквідації (т.1, а.с.39).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.01.2013 р. по справі № 5016/2795/2012 припинено процедуру ліквідації ТОВ "Авто-Люкс", передбаченої ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", застосовано до боржника загальну процедуру банкрутства, перейдено до стадії ліквідаційної процедури і зобов'язано ліквідатора боржника у п'ятидений строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про банкрутство ТОВ "Авто-Люкс", зобов'язано ліквідатора боржника до 25.03.2013 р. подати на затвердження реєстр вимог кредиторів по справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. по справі № 5016/2795/2012 /суддя Міщенко В.І./ затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Авто-Люкс", на загальну суму 46 807 703,52 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. по справі № 5016/2795/2012 /судді : Картере В.І., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т./ ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі кредитор - ПАТ "УкрСиббанк", з урахуванням уточнень наданих у судовому засіданні, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд, на стадію розпорядженням майном боржника.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "УкрСиббанк", який підтримав касаційну скаргу у повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 18 січня 2013 р.

Як вбачається із матеріалів справи, після здійснення переходу до загальної процедури банкрутства, на вимогу ухвали суду від 30.01.2013 р. в газеті "Голос України" №27 (5527) 09.02.2013 р. опубліковано оголошення про банкрутство ТОВ "Авто-Люкс" та про можливість звернення кредиторів до ліквідатора боржника із грошовими вимогами (т.1, а.с.57).

До господарського суду надійшли заяви про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Авто-Люкс" від ДПІ у Гагаринському районі м.Севастополя в сумі 47,50 грн., ПАТ "УкрСиббанк" в сумі 15 220 544,52 грн.

Ліквідатором боржника 05.04.2013 р. подано до суду уточнений реєстр вимог кредиторів, в якому визнані вимоги: ініціюючого кредитора - ТОВ "Хамаат" в сумі 5365,00 грн. - 1 черга, 25003000,00 грн. - четверта черга і 6250000,00 грн. - шоста черга; ПАТ "УкрСиббанк" 1147,00 грн. - перша черга та 15220544,52 грн. - окремо, як вимоги забезпечені заставою майна боржника, ліквідатора ТОВ "Авто-Люкс" Шульги Д.Л. в сумі 647,00 грн. - 1 черга (втрати на офіційну публікацію оголошення щодо ТОВ "Авто-Люкс").

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, наданий ліквідатором боржника 05.04.2013 р.

Визнаючи грошові вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до боржника на загальну суму 15 221 691,52 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані вимоги за кредитним договором № 11261283000 від 05.12.2005р. є конкурсними, так як виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, забезпечені іпотекою, що підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек від 26.09.2012р. та подані у встановлений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк і підтверджені матеріалами справи.

Визнаючи кредиторські вимоги ТОВ "Хамаат" до боржника, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані вимоги у сумі 31 250 000,00 грн. основної заборгованості та 5 365,00 грн. витрат по сплаті судового збору є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та підтверджені матеріалами справи, зокрема, рішенням Постійно діючого третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової Палати від 01.08.2012р. та виданого на його примусове виконання наказом господарського суду м. Києва по справі №5011-42/1127-2012 від 11.09.2012р.

Відхиляючи грошові вимоги ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС до ТОВ "Авто-Люкс" на суму 47,36 грн., що є заборгованістю зі сплати ПДВ за липень 2012 р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що боржник вже сплатив дану заборгованість по ПДВ за липень 2012 р., що підтверджується квитанцією №QS045401 від 07.03.2013р. на суму 46,00 грн. та квитанцією №ПН25766 від 12.03.2013р. на суму 2,00 грн. (а.с.8, 9 кред. вимог ДПІ).

Таким чином, господарські суди попередніх інстанції дійшли до висновку про те, що наданий ліквідатором боржника Шульгой Д.Л. реєстр вимог кредиторів від 05.04.2013 р. підлягає затвердженню.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд має винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

За наявності майна суд переходить до загальних судових процедур у справі про банкрутство у зв'язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору (ч. 5 ст. 52 Закону).

Тобто, відповідно до вказаної норми Закону у випадку виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд переходить до загальної процедури банкрутства, відповідно на стадію розпорядження майном боржника.

Отже, висновок господарського суду першої інстанції про необхідність переходу до загальних процедур, передбачених розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є таким, що суперечить чинному законодавству.

Формування реєстру вимог кредиторів та здійснення подальшої процедури банкрутства, за загальними правилами передбачено саме в процедурі розпорядження майном боржника, а не ліквідаційній процедурі.

Згідно ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація є заключною процедурою у справі про банкрутство, у якій відсутнє фінансове оздоровлення, оскільки відбувається реалізація майна боржника. Вказана процедура є менш афективна в порівнянні із процедурою санації і є виключною мірою отримання заборгованості та її списання по бухгалтерській звітності. Процедура ліквідації боржника застосовується у випадку, коли всі інші можливості погашення боргу кредиторами вичерпані.

За наявності майна боржника, виявлених кредиторів по справі, без заслуховування їх думки щодо подальшого здійснення провадження по справі про банкрутства і застосування конкретних судових процедур відносно ТОВ "Авто-Люкс", без з'ясування пасиву, активу боржника та його фінансово-господарського стану, суд першої інстанції перейшов до ліквідаційної процедури ТОВ "Авто-Люкс".

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 09.04.2013 р. про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Авто-Люкс", взагалі не розглянуті по суті заявлені кредиторські вимоги, не зазначені кредитори, що звертались із грошовими вимогами та на яку суму, не вказано в резолютивній частині щодо відмовлених кредиторських вимог, відсутні взагалі посилання на норми ст.ст.14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими передбачено винесення ухвали попереднього засідання про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Одеський апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини та порушення судом першої інстанції вимог закону уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

За таких обставин, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. по справі про банкрутство ТОВ "Авто-Люкс" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд, на стадію попереднього засідання.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити зібрані по справі докази, фактичні обставини справи, доводи та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обгрунтоване рішення .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09.04.2013 р. по справі № 5016/2795/2012 скасувати.

Справу № 5016/2795/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області, на стадію розпорядження майном.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.