Ухвала

від 24.07.2013 по справі 2а-2964/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 141738/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Курильця А.Р.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатспецбуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатспецбуд» про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2011 року позивач УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТзОВ «Прикарпатспецбуд», в якому просив стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 54560,26 грн..

Відповідач ТзОВ «Прикарпатспецбуд» позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року позов задоволено повністю. Стягнено з ТзОВ «Прикарпатспецбуд» на користь УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області заборгованість в сумі 54560,26 грн..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач ТзОВ «Прикарпатспецбуд» оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що станом на вересень 2011 р. у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду за примусовим стягненням з відповідача платежів по пільгових пенсіях за 2011 р. Так, згідно ч. 1 п. 5 ст. 261 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зазначає апелянт, що відповідно до п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, остаточний строк сплати такого зобов'язання є один рік з моменту отримання такого розрахунку.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 14.10.2011 року.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги посилався на те, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 54560,26 грн. щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, підтверджується розрахунками боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Обов'язок відповідача відшкодувати такі витрати передбачений ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідач ТзОВ «Прикарпатспецбуд» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Суд першої інстанції об'єктивно встановив, і підтверджується копіями розрахунків сум заборгованостей, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-серпень 2011 р., що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за Списком № 2 станом на 01.09.2011 року становить 54560,26 грн. (а.с. 10-28).

Наведеними судом нормами законодавства, зокрема, ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 року, передбачено обов'язок підприємства на якому працювали відповідні працівники, щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від часу їх призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку. Такі витрати покриваються підприємствами на яких було набуто пільговий стаж.

Покликання апелянта на те, що зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій може бути виконане таким платником протягом одного року з моменту отримання від Пенсійного фонду розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що чинне пенсійне законодавство, передбачає, що підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, позивачем правомірно обчислено суму заборгованості відповідача, докази сплати такої суду не надано, через що заявлений позов підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатспецбуд» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатспецбуд» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

А.Р. Курилець