Ухвала

від 24.07.2013 по справі 801/786/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/786/13-а

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Колективного підприємства "Фірма "Рейсмус"- Якубов Ділявер Кайбуллаевич, довіреність № б/н від 05.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства "Фірма "Рейсмус" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 19.03.13 у справі № 801/786/13-а

за позовом Колективного підприємства "Фірма "Рейсмус" (вул. Абденнановой, буд.4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95049)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у задоволенні позовних вимог Колективного підприємства "Фірма "Рейсмус" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 24.07.13 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Колективне підприємство "Фірма "Рейсмус" є юридичною особою (ідентифікаційний код 31284503), перебуває на податковому обліку та є платником податків та зборів, в тому числі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка КП "Фірма "Рейсмус" повноти та своєчасності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2012 по 31.10.2012.

За результатами перевірки був складений акт від 20.02.2012 р. №1947/15-03/31284503 (далі Акт), яким встановлені порушення позивачем п. 288.1, п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

На підставі висновків Акту від 24.12.2012 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0013631503 про збільшення суми грошового зобов'язання КП "Фірма "Рейсмус" з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 36010,25 грн., в тому числі: за основним платежем 28808,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7202,05 грн.

Матеріалами справи встановлено, що грошові зобов'язання з орендної плати були нараховані позивачу за період з 08.05.2012 по 31.10.2012 у зв'язку зі зміною умов договору в частині розміру орендної плати на підставі рішення суду.

Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 у справі №5002-8/5163-2011 було вирішено "п. 5 Позов Феодосійської міської ради до Колективного підприємства Фірми "Рейсмус" задовольнити частково.

Змінити умови договору оренди землі (реєстровий номер № 1050 від 23 квітня 2003 року), укладеного між Феодосійською міською радою та колективним підприємством Фірма "Рейсмус", виклавши пункти договору у наступній редакції:

- Пункт 1.3. - "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн. за рік; ділянка № 2 -1204280,86 грн. за рік".

- Пункт 2.1. - "Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 -30107,40 грн.; ділянка № 2 -36128,43 грн.".

Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі № 5002-8/5163-2011 було змінено, пункт 5 резолютивної частини викладено у наступній редакції:

"Позов Феодосійської міської ради до Колективного підприємства "Фірми "Рейсмус" задовольнити частково.

Змінити умови договору оренди землі (реєстровий номер № 1050 від 23 квітня 2003 року), укладеного між Феодосійською міською радою та колективним підприємством Фірма "Рейсмус", виклавши пункти договору у наступній редакції:

- Пункт 1.3. -"Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн.; ділянка № 2 -1204280,86 грн.".

- Пункт 2.1. -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 -30107,40 грн.; ділянка № 2 -36128,43 грн.".

В решті постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі № 5002-8/5163-2011 залишена без змін.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

При розгляді питання нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (надалі - орендна плата за землю), необхідно врахувати, що відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є формою справляння плати за землю.

Плата за землю є загальнодержавним податком.

Отже, питання нарахування орендної плати за земельні ділянки в цілях оподаткування регулюються виключно положеннями Податкового кодексу України, а саме розділу ХІІІ.

Як встановлено п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Питання, щодо зміни умов договору (в т.ч. розміру орендної плати) врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161 - XIV (надалі Закон №161).

Однією з істотних умов договору оренди землі є, в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру (ст. 15 Закону №161).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону №161, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Діючим законодавством, відповідно до ст. 30 Закону №161, не передбачено спеціальних положень щодо зміни розміру орендної плати, а встановлено загальне правило про те, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Судова колегія звертає увагу, що пунктом 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №220 від 3 березня 2004 р., передбачені випадки у разі наявності яких є можливим перегляд розміру орендної плати (зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством).

У разі, якщо договір оренди землі не містить умов, які передбачають автоматичну зміну розміру орендної плати, розмір орендної плати може бути переглянутий з підстав визначених у договорі та змінений у двох випадках: за взаємною згодою сторін (укладення додаткової угоди) та за рішенням суду.

Договір оренди землі №1050 від 23.04.2003 р.містить наступні умови:

Пункт 1.3 договору встановлено, що згідно з довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданою Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів 16 квітня 2003 року, загальна грошова оцінка земельної ділянки складає 490455,09 грн. (пункт 1.3. Договору).

Пункт 2.1 договору: плата за землю вноситься орендарем у вигляді орендної плати у розмірі 4904,55 грн. в рік до моменту закінчення строку дії договору оренди.

Пункт 2.3 договору: розмір орендної плати може бути переглянутий за вимогою орендодавця у випадку зміни методики її розрахунку, щорічної індексації грошової оцінки землі, згідно Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 року № 783, а також і в інших випадках, передбачених законодавством України.

З вищенаведеного вбачається, що договором не передбачені умови щодо автоматичної зміни розміру орендної плати, а п. 2.3 договору передбачені підстави його перегляду за вимогою орендодавця.

Судом встановлено, що рішеннями Феодосійської міської ради № 1698 від 29 серпня 2008 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель в місті Феодосії" та № 1842 від 28 листопада 2008 року "Про ведення ставок орендної плати за землю" були змінені нормативна грошова оцінка земель та ставки орендної плати.

Виходячи з цього, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 р. у справі №5002-8/5163-2011, змінені умови договору оренди землі №1050 від 23.04.2003 р, викладені пункти договору у наступній редакції:

- Пункт 1.3. - "Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн. за рік; ділянка № 2 -1204280,86 грн. за рік".

- Пункт 2.1. -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 -30107,40 грн.; ділянка № 2 -36128,43 грн.".

Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 07.08.2012 у справі № 5002-8/5163-2011 пункти договору викладені у наступній редакції:

- Пункт 1.3. -"Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 -1003579,84 грн.; ділянка № 2 -1204280,86 грн.".

- Пункт 2.1. -"Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки розміром 66235,82 грн. за рік, у тому числі: ділянка № 1 -30107,40 грн.; ділянка № 2 -36128,43 грн.".

Отже, виходячи з вказаної постанови в частині редакції п. 2.1. договору, умови договору, встановлені згідно постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2012 р. у справі №5002-8/5163-2011, не змінилися.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З огляду на зазначене, договір оренди землі №1050 від 23.04.2003 р. вважається зміненим з дня прийняття постанови (08.05.2012 р.), тобто з моменту набрання нею законної сили відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарсько-процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що до цієї дати, розмір орендної плати не змінювався, оскільки не змінювався договір.

Вищезазначене узгоджується з позицією ВАСУ викладених в постановах від 19.07.2012 р. у справі №К/9991/10837/12 та від 31.05. 2012 р. у справі №К-47709/09.

Колегія суддів звертає увагу, що та обставина, що у подальшому постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 була змінена постановою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2012 у справі № 5002-8/5163-2011 не має правового значення для початку перебігу строку нарахування податкових зобов'язань з орендної плати у зв'язку зі зміною умов договору в цій частині, оскільки, як було зазначено вище, постановою Вищого адміністративного суду України від 07.08.2012 у справі № 5002-8/5163-2011 не змінена сума орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем.

Орендна плата є формою загальнодержавного податку "плата за землю", а відносини оподаткування регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не допускають диспозитивності.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що визначення податкових зобов'язань здійснено податковим органом вірно.

Статтею 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0013631503 від 24.12.2012 прийнято в межах та у спосіб, які передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Фірма "Рейсмус" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/786/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва