Рішення

від 29.07.2013 по справі 908/2061/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/43/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 Справа № 908/2061/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадагоні-Україна" (03127 м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" (70500 м. Оріхів, Запорізька область, вул. Вержбицького, 24)

про стягнення 72 187 грн. 49 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Мучинська І.В., дов. № 12/04 від 12.04.2013 р.

Від відповідача : не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бадагоні-Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів", м. Оріхів, Запорізька область 64 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 395 грн. 61 коп. 3% річних, 6 791 грн. 88 коп. пені за неналежне виконання умов договору № 665Р від 04.01.2012 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 13.06.2013 р., справу № 908/2061/13 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 14.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2061/13, присвоєно справі номер провадження 27/43/13 та призначено судове засідання на 02.07.2013 р.

У засіданні суду 02.07.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 16.07.2013 р., для вирішення питань щодо урегулювання спору мирним шляхом.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. розгляд справи відкладався на 29.07.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

29.07.2013р. продовжено судовий розгляд справи № 908/2061/13.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. (фіксування судового процесу, проводилось тільки в останньому судовому засіданні 29.07.13р. за усним клопотанням представника позивача).

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 29.07.2013р. позивач надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 60 000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 6 689 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 1 374 грн. 51 коп. Свою заяву обґрунтовує тим, що на момент подання позовної заяви до суду позивачем помилково не було враховано останній платіж відповідача у розмірі 4 000 грн. 00 коп. за 17.01.2013р. Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 160 862 грн. 46 коп., що підтверджується товаротранспортною документацією, 50 000 грн. до договору маркетингу № 665М було зараховано шляхом заліку взаємних вимог, таким чином борг відповідача складав 110 862, 46 коп., з них 50 862 грн. 46 коп. було оплачено, що підтверджується банківською випискою станом на 24.04.2013р.

Заява позивача про уточнення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 6 689 грн. 24 коп. пені та 3% річних у розмірі 1 374 грн. 51 коп.

Представник відповідача у засідання суду 16.07.2013р. та 29.07.2013р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи міститься письмова заява відповідача, надіслана на адресу суду 10.07.2013р., в якій відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в цій частинні. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Заява відповідача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких судом оглянуті в судовому засіданні 29.07.2013 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено , що 04.01.2012р. між ТОВ "Бадагоні-Україна" (продавець) та ТОВ "Конка-Оріхів" (покупець) укладено договір № 665Р купівлі-продажу з доставкою товару покупцю.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставляти товар, згідно замовленням покупця, а покупець - прийняти замовлений товар та оплачувати його на умовах, обумовлених в цьому договорі.

Згідно п. 1.2 договору найменування, кількість, асортимент та ціна товару, на кожну окрему поставку, визначаються і узгоджуються сторонами на основі специфікації продавця в день звернення покупця і вказуються в накладних. Специфікація та накладні є невід'ємними додатками до цього договору. З моменту підписання накладних обома сторонами, умови накладних вважаються для них обов'язковими.

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Пунктом 3.4 договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний оплачувати товар не пізніше, ніж 30 календарних днів з моменту отримання ним відповідної партії товару, незалежно від реалізації третім особам.

Відповідно до п. 3.5 договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок або в касу продавця.

Крім того, 01.04.2012р. між ТОВ "Бадагоні-Україна" (замовник) та ТОВ "Конка-Оріхів" (виконавець) укладено договір № 665М про надання маркетингових послуг.

Відповідно до розділу 1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати протягом терміну дії даного договору наступні послуги: розміщення продукції в торгових залах мережі магазинів ВИНА МИРУ. Виконавець гарантує розташування та виділення місця в кожній окремій торговій точці під продукцію замовника та розташування її згідно стандартів мерчендайзингу. Виконавець бере на себе вивчення попиту на товар та аналіз динаміки попиту відносно товару, який був поставлений замовником згідно договору поставки № 665Р від 04.01.2012р.

Згідно п. 4.1 договору прийом-передача наданих послуг здійснюється сторонами в останній день місяця, в якому були надані послуги, та оформлюється шляхом підписання сторонами акту наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі упущену вигоду, в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п. 6.1 договору усі спори, що виникають внаслідок чи у зв'язку з даним договором вирішуються сторонами шляхом переговорів. А у разі неможливості досягнення згоди спір підлягає вирішенню відповідно до чинного законодавства України в господарському суді, рішення якого є обов'язковим для виконання сторонами (п. 6.2 договору).

Між замовником та виконавцем було складено Акт № ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що виконавцем були проведені роботи (надані маркетингові послуги з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.) по рахунку № СФ-0000050 від 31.07.2012р.

Як підтверджено видатковими та товаротранспортними накладними на виконання умов договору продавцем було поставлено покупцю товар на загальну суму 160 862 грн. 46 коп., 50 000 грн. 00 коп. до договору маркетингу № 665М було зараховано шляхом заліку взаємних вимог, основний борг відповідача склав 110 862 грн. 46 коп., з них 50 862 грн. 46 коп. було сплачено, що підтверджується банківською випискою станом на 24.04.2013р. ( з урахуванням заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог).

Отже, несплаченою залишилася сума основного боргу у розмірі 60 000 грн. 00 коп.

11.01.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 58 про стягнення боргу у розмірі 64 000 грн. 00 коп. протягом 7-ми банківських днів.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, на день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 60 000 грн. 00 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми основного боргу у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" 60 000 грн. 00 коп. основного боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 374 грн. 51 коп. за період з 05.01.2012р. по 23.08.2012р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт виконання зобов'язань належним чином відповідач не довів.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 374 грн. 51 коп. 3 % річних за період з 05.01.2012р. по 23.08.2012р. заявлені позивачем (з урахуванням заяви щодо уточнення) обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6 689 грн. 24 коп. пені. (з урахуванням заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог).

Згідно п. 5.3 договору у разі порушення строків оплати товару, покупець зобов'язаний виплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в термін партії товару за кожен день прострочення.

Але, при цьому позивач не врахував те, що відповідно до п. 6 статті 232 ГК України стягнення пені обмежено шестимісячним строком.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ДАГС від 20.12.11р. у справі № 13/5009/2385/11.

Пеня є договірною мірою відповідальності, передбачена договором та нарахована позивачем у відповідності до норм діючого законодавства України, підлягає задоволенню судом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи норми п. 6 ст. 232 ГК України та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України пеня, яка виникла за період з 05.01.2012р. по 23.08.2012р. заявлена позивачем за межами строку позовної давності, про що також заявлено відповідачем.

В договорі сторони не домовлялися про інше, тому пеня може нараховуватися протягом шести місяців з дня прострочення кожного з зобов'язань.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він складений необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6689 грн. 24 коп. за період з 05.01.12р. р. по 23.08.12р, тоді як стягненню підлягає пеня у розмірі 1 404грн. 96 коп. за період з 07.06.12 р. (включно) по 23.08.2012 р. (включно) (з позовом до суду позивач звернувся 13.06.2013 р. про що свідчить штамп вхідної кореспонденції № 2164/09-05/13).

У стягненні пені у розмірі 5 284грн. 28 коп. за період з 05.01.2012 р. по 31.05.12 р. слід відмовити.

Відповідно до розрахунку суми пені здійсненого господарським судом, сума пені складає 1 404 грн. 96 коп. за період з 07.06.2012р. по 23.08.2012р. та підлягає задоволенню саме в цій частині.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 1 404 грн. 96 коп.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" 60 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 404 грн. 96 коп. пені та 3% річних у розмірі 1 374 грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 29.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки відповідач частково сплатив суму основного боргу ще до подачі позову до суду позивачем, що підтверджується виписками з банку, які додані до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадагоні-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" (70500 м. Оріхів Запорізька область, вул. Вержбицького, 24, код ЄДРПОУ 34119990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадагоні-Україна" (03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 34934416) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 96 коп. пені, 1 374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 51 коп. 3% річних, 1 562 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дві) грн. 51 коп. судового збору. Видати наказ .

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 01.08.2013р.