Ухвала

від 24.07.2013 по справі 801/1184/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1184/13-а

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА"- Харманська Діна Олександрівна, довіреність № б/н від 12.10.12

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 14.03.13 у справі № 801/1184/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" (вул. Бітумна, 55,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95018)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 24.07.13 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Посадовими особами податкового органу була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Скипер", ТОВ БВП "Строитель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки був складений акт від 04.01.2013р. №47/22-6/23204225 (далі акт перевірки), яким встановлені порушення:

- пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями).

- п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 п. 198.1. п. 198.6., п. 4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000252206 від 18.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" з податку на прибуток на суму 18035 грн., в тому числі за основним платежем - 18035 грн.;

- № 0000262206 від 18.01.2013 року про збільшення грошового зобов'язання ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" з податку на додану вартість на суму 23523,00 грн., у тому числі за основним платежем - 15682 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7841 грн.

Висновки відповідача про завищення валових витрат та податкового кредиту ґрунтуються на тому, що ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання послуг у контрагента ПП "Скипер" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій надання послуг.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що в рамках Постанови слідчої групи, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були складені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, відповідно до яких встановлено, нікчемність укладених угод з постачальниками та покупцями.

Згідно акту про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій ПП "Скипер" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" у перевіряємому періоді.

На думку податкового органу діяльність контрагента позивача, а саме ПП "Скипер", була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

З урахуванням викладеного, податковим органом зроблений висновок про нікчемність укладених позивачем з ПП "Скипер" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

Судом встановлено, що між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ПП "Скипер" було укладено договір надання маркетингових послуг від 01.01.2011р. № 95(далі - Договір № 95), відповідно до якого Виконавець (ПП "Скипер") зобов'язується по завдання Замовника надати останньому послуги з маркетингового дослідження ринку покупців та постачальників товарів, робіт (послуг), з метою визначення споживчого попиту на зазначені товари, роботи і послуги, а також дослідження ринку постачальників будівельних матеріалів.

Пунктом 2.5. Договору № 95 встановлено, що при прийомі-передачі звіту Сторони підписують акт пройму-передачі виконаних робіт. До інформаційного звіту виконавець додає документи, які свідчать про виробничі витрати про виконанні дійсного договору.

Таким чином, предметом вказаного договору є надання маркетингових послуг Виконавцем за завданням Замовника, передача яких підтверджується відповідним звітом та актами виконаних робіт.

Між ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" та ПП "Скипер" було укладено договір надання консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку № 96 від 05.01.2011р. (далі - Договір № 96), відповідно до якого Виконавець (ПП "Скипер") зобов'язується по завдання Замовника надати останньому консультаційні послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку Замовником. Вартість послуг, які надаються Виконавцем узгоджується в залежності від характеру та об'єму виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаних договорів, за даними позивача, ПП "Скипер" надало маркетингові та консультаційні бухгалтерські послуги, які були передані позивачу за актом здачі-прийому робіт (виконання послуг) на загальну суму 63098,10 грн., у тому числі ПДВ 10516,35 грн. (вартість без ПДВ 52581,75 грн.) від 31.07.2011р., актом здачі-прийому робіт (виконання послуг) на загальну суму 5000,00 грн., у тому числі ПДВ 833,33 грн. (вартість без ПДВ 4166,67 грн.) від 30.09.2011р., актом здачі-прийому робіт (виконання послуг) на загальну суму 5000,00 грн., у тому числі ПДВ 833,33 грн. (вартість без ПДВ 4166,67 грн.) від 31.08.2011р., актом здачі-прийому робіт (виконання послуг) на загальну суму 21000,00 грн., у тому числі ПДВ 3500,00 грн. (вартість без ПДВ 17500,00 грн.) від 31.07.2011р. Загалом було поставлено послуг на загальну суму 94098,10 грн., у тому числі ПДВ 15683,00 грн.

По факту надання послуг ПП "Скипер" виписало на користь позивача податкові накладні: № 197 від 30.09.2011р., № 123 від 31.08.2011р., № 109 від 31.07.2011р., № 111 від 31.07.2011р. на загальну суму 94098,10 грн., у тому числі ПДВ 15683,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем здійснена оплата за надані послуги частково на загальну суму 44098,00 грн., що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та відповідними фіскальними чеками.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати та податковий кредит по операціям з ПП "Скипер" були сформовані позивачем у 3 кварталі 2011 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих послуг від ПП "Скипер" у 3 кварталі 2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судова колегія зазначає наступне.

Норми Податкового кодексу України, які були зазначені вище, вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Правильність формування платником податків витрат в податковому обліку вимагає наявності зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Колегія суддів зазначає, що укладений договір позивача з ПП "Скипер" передбачає певний вид маркетингових послуг вичерпний перелік, яких зазначений у п. 2.3 Договору № 95, відповідно до якого, виконавець здійснює наступні дії:

- вивчає технічні характеристики аналогічних товарів, робіт (послуг), які пропонуються на ринку іншими виробниками;

- вивчає та систематизує дані щодо цін на аналогічні товари, роботи (послуги);

- проводить опитування покупців в місцях реалізації товарів, робіт (послуг);

- проводить опитування потенційних покупців.

Зі змісту звіту проведення маркетингового дослідження за 2011р., вбачається що метою дослідження було встановлення та аналізування конкурентоспроможності ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" ані претензійна робота з пошуку нових покупців, у зв'язку з чим судова колегія не приймає ці докази у якості належних та допустимих.

Крім того, звіт не датований, що позбавляє можливості встановити його взаємозв'язок з наданими маркетинговими послугами ПП "Скипер", які передані позивачу у липні 2011р.

Матеріалами справи підтверджується, що маркетингові послуги були передані позивачу за актом виконаних робіт від 31.07.2011р., разом з тим, судова колегія звертає увагу, що він не містить інформації про конкретний зміст зазначених послуг та їх результат, а лише загальні відомості, які дублюють предмет Договору № 95.

На підтвердження очікуваного економічного ефекту від отриманих маркетингових послуг на загальну суму 63098,10 грн., до матеріалів справи були залучені договори підряду № б/н від 01.05.2011р. з ДП "Оріфлейм Косметікс Україна", договір підряду № б/н від 24.05.2011р. з ТОВ "ДЦ Україна" та договір підряду № 06-06-2011 від 06.06.2011р. з ДП "Торговий дім "Віолія". Судова колегія зауважує, що у разі використання позивачем маркетингових досліджень, отриманих від ПП "Скипер" договори повинні бути укладені вже після проведення дослідження, тобто після складання акту здачі-прийому робіт (виконання послуг) від 31.07.2011р.

З вищезазначених договорів вбачається, що ділова мета та практичний результат від отриманих маркетингових послуг на загальну суму 63098,10 грн., при загальній вартості можливих підрядних робіт у розмірі 39772,46 грн., відсутні.

Суд зазначає, що крім маркетингових послуг позивачем від ПП "Скипер" були отриманні консультаційні послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку.

Отримані консультаційні послуги по веденню бухгалтерського и податкового обліку були передані позивачу за актами здачі-прийому робіт (виконання послуг) від 31.07.2011р., від 31.08.2011р., від 30.09.2011р. на загальну суму 31000,00 грн., у тому числі ПДВ 5166,67 грн., які містять загальні відомості, а не містять інформації про конкретний зміст консультаційних послуг та їх результат.

Судова колегія зазначає, що предметом договору є ведення ПП "Скипер"(Виконавець) бухгалтерського та податкового обліку позивача(Замовника), що в свою чергу передбачає передачу виконавцю документів податкового та бухгалтерського обліку (податкові накладні, реєстри податкових накладних, головна книга, регістри бухгалтерського обліку, тощо), які необхідні для складення податкової звітності, проте позивачем не було доказів, які б підтверджували передачу зазначених документів (акти прийому - передачі документів, тощо).

На підтвердження обставин отримання консультаційних послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку позивачем надані копії податкових декларацій за січень-листопад 2011р., які начебто складені ПП "Скипер" на виконання умов договору № 96 від 05.01.2011р., разом з тим, судова колегія не може прийняти ці докази до уваги, оскільки супровідні листи до податкових декларацій не датовані, а вихідні номера йдуть по порядку, що на думку колегії суддів, враховуючи щомісячну та щоквартальну здачу звітності, ставить під сумнів реальність отримання зазначених послуг саме від ПП "Скипер".

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність дій відповідача.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з вірним висновок суду першої інстанції, що видані у відсутність встановлених законодавством юридичних фактів податкові накладні, акти здачі-прийому робіт (виконання послуг) не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути підставою формування валових витрат та податкового кредиту.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІВА" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 801/1184/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва