Ухвала

від 24.07.2013 по справі 2а-10709/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10709/12/0170/11

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 28.03.13 у справі № 2а-10709/12/0170/11

за позовом Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, 9,Алушта,Автономна Республіка Крим,98510)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 позовні вимоги Закладу федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000911502 від 21.05.2012 року про збільшення Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18 627 грн., у тому числі за основним платежем 12 418,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 6209, 00 грн.

Стягнуто на користь Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (ідентифікаційний код 02651769) витрати зі сплати судового збору у розмірі 186,27грн. та витрати у зв'язку із проведенням судової експертизи у розмірі 3900,00грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із розрахункових рахунків Державної податкової інспекції у м. Алушта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (98500, АРК, м. Алушта, вул. Леніна, 22-а, код ЄДР 23191936).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовою особою ДПІ у м. Алушті АР Крим проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012р. Закладу Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (далі: центр "Спартак").

За результатами перевірки складений акт № 417/15-2/02651769 від 20.04.2012р. (надалі - акт перевірки), яким виявлені порушення позивачем вимог п. 199.1 -199.2 ст. 199, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПС України № 1492 від 25.11.2011р., а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинули на розрахунки з бюджетом:

Розрахунок частини використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Визначена частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях використовується продовж поточного календарного року при визначенні податкового кредиту та заповнені строки 15.1 (колонка Б) декларації.

За результатами перевірки ДПІ в м. Алушті АРК ДПС винесене податкове повідомлення-рішення № 0000911502 від 21.05.2012р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 18 627 грн., у тому числі за основним платежем 12 418, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 6209, 00 грн.

Згідно податкової декларації позивача за лютий 2012року, у рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" в колонці А вказано значення - 196229, в колонці Б вказано значення - 39246.

Відповідно до акту перевірки, на думку податкового органу, значення рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за лютий 2012року повинно дорівнювати - 0,00.

Також, як вбачається із податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2012року, позивачем задекларовані наступні показники:

- рядок 15 (обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15) колонка А - 335 032, колонка Б - Х;

- рядок 15.1 (частина, що включається до складу податкового кредиту) колонка А - 229028; колонка Б - 45806. При цьому, частка використання товарів в оподатковуваних та не оподаткованих операціях складає 68,36 відсотків (значення колонки 5 таблиці 1 додатку 7 до декларації за грудень 2011року;

- рядок 15.2 (частина, що не включається до складу податкового кредиту) колонка А - 106004, колонка Б - х;

- рядок 17 (усього податкового кредиту) колонка Б - 85052грн.

Згідно акту перевірки, на думку податкового органу позивач мав задекларувати наступні показники податкового кредиту з ПДВ за декларацією за лютий 2012року:

- рядок 10.1 колонка А - 0,00, колонка Б - 0,00;

- рядок 15 колонка А - 531 261, колонка Б - х;

- рядок 15.1 колонка А - 363 170, колонка Б - 72 634;

- рядок 15.2 колонка А - 168 091, колонка Б - х;

- рядок 17 (усього податкового кредиту) колонка А - х; колонка Б - 72 634.

На думку відповідача, позивач повинен був включити до обсягів придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15) (рядок 15, колонка А декларації), весь обсяг придбання, у тому числі й обсяги придбання (колонка А, рядок 10.1) (виготовлення, будівництво, спорудження, створення)(колонка А - без податку на додану вартість, колонка Б - дозволений податковий кредит) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 199 Податкового кодексу України встановлюється правила пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту.

П. 199.1 ст. 199 ПКУ встановлено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Як встановлено п. 199.3 ст. 199 ПКУ, розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року, відповідно до п. 199.4 ПКУ, здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у періоді виникнення спірних правовідносин було врегульовано Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.12.2011р. з №1490/20228(далі Порядок №1492).

Згідно п.4.1. п.4 Порядку №1492, до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Як вбачається із п.10.1 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ, до цього пункту включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення)(колонка А - без податку на додану вартість, колонка Б - дозволений податковий кредит) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою.

Відповідно до п.4.4. Порядку №1492, у рядку 15 (колонка А) вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу ), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу (крім пункту 15), міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України).

Колегія суддів звертає увагу, що при формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу , норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік. Для новоствореного платника та/або платника, у якого протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, - перший звітний (податковий) період, у якому задекларовані такі операції.

Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 "Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях" (Д7) (додаток 7) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновки якої долучені до матеріалів справи

Так, згідно висновку №1/2013 від 28.02.2013р. судової економічної експертизи, показники податкового кредиту, відображені Закладом Федерації профспілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" у податковій декларації з ПДВ за лютий 2012року, документально підтверджуються наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком №1/2013 від 28.02.2013р. судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації з ПДВ за лютий 2012року.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 417/15-2/02651769 від 20.04.2012 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000911502 від 21.05.2012.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 у справі № 2а-10709/12/0170/11 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва