Ухвала

від 31.07.2013 по справі 350/220/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/220/13-ц

Провадження № 22ц/779/1931/2013

Категорія 46

Головуючий у 1 інстанції Витвицький В.В.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Бойчука І.В..

суддів: Мелінишин Г.П., Фединяка В.Д.

секретаря: Петріва Д.Б.

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину та надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку без згоди та супроводу другого з батьків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 14 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рожнятівського районного суду від 14 червня 2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину та надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку без згоди та супроводу другого з батьків.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину суми додаткових витрат на лікування дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 12 617 грн. 63 коп.

Дозволено без згоди ОСОБА_3 виготовлення проїзного документа для виїзду дочки ОСОБА_4 за межі України. Дозволено ОСОБА_2 поїздки за кордон з дочкою ОСОБА_4 без згоди та супроводу батька ОСОБА_3

У задоволенні позовної вимоги про зміну розміру аліментів на утримання дочки відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 344 грн. 10 коп. судового збору.

На дане рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, не відповідають висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, судом не взято до уваги, що згідно постанови Рожнятівського районного суду від 29.05.2002 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. На даний час відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі даної постанови, ОСОБА_3 сплачує аліменти в розмірі 359,00 грн. Їхня дочка є інвалідом з дитинства, а тому дана сума є незначною і не може забезпечувати дитині належних побутових потреб.

Також судом не враховано, що відповідач не має постійного місця роботи в Україні та стабільного заробітку, наявність у нього автомобіля, що підтверджує факт отримання неофіційного доходу. Натомість взяв до уваги, докази відповідача про його низький офіційний дохід, сплату кредиту, наявність на утриманні вагітної дитини та іншої дочки від другого шлюбу.

З цих підстав просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному об'ємі.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_3 та його представник доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони з 14 травня 2001 року по 14 червня 2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний. У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір'ю. Неповнолітня донька є інвалідом з дитинства, що вбачається з посвідчення, яке видано до 24 жовтня 2017 року (а.с. 129).

Виписками з медичних карт, виданих медичним центром «Примавера Медика» м.Москви від 18 листопада 2010 року, 23 серпня 2012 року та 12 лютого 2013 року підтверджено, що неповнолітня ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 проходила медичний курс лікування в даному лікувальному центрі і на медичні послуги та на придбання медичних препаратів ОСОБА_2 витратила 25 235 грн. 26 коп., в тому числі витрати на проїзні квитки в м.Москву і назад (а.с.8-24.56-59).

У зв'язку з цим, суд прийшов до правильного висновку, що є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку сплатити половину суми додаткових витрат на лікування дитини.

Судом встановлено, що позивачка разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 вимушена періодично виїжджати за кордон на лікування, медичне обстеження та отримання медичних препаратів чи на санаторно-курортне лікування, і тому обґрунтовано задовольнив позов у частині надання дозволу дитині навиїзд за кордон з матір'ю, без згоди батька та виготовлення проїзного документа для такого виїзду без згоди та супроводу батька ОСОБА_3

Щодо зміни розміру аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_4, то суд першої інстанції в цій частині не знайшов підстав для задоволення таких вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом досліджено акт матеріально-побутових умов ОСОБА_3 від 14 травня 2013 року з якого вбачається, що останній зареєстрований у житловому будинку своїх батьків в АДРЕСА_1 (а.с. 104).

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що відповідач ОСОБА_3 06 квітня 2010 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 (а.с.86).

Від повторного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилася донька ОСОБА_10 батьком якої є ОСОБА_3 (а.с.87).

Довідкою райполіклініки Долинської районної лікарні від 12 червня 2013 року №109/12 підтверджено, що дружина відповідача ОСОБА_6 є вагітною, термін вагітності 26 тижнів (а.с. 128). До вагітності вона ніде не працювала.

Трудовим договором від 1 квітня 2013 року, який укладено між приватним підприємцем ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_3 підтверджено, що останній з 01.04.2013 року безстроково влаштований робочим і його заробітна плата становить 1 500 грн. щомісячно (а.с.53, 126).

Таким чином, виходячи із матеріального та сімейного стану відповідача ОСОБА_8, враховуючи його систематичні додаткові витрати на лікування доньки та інші обставини справи, підстав для зміни розміру аліментів на утримання останньої не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рожнятівського районного суду від 14 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Бойчук

Судді: Г.П. Мелінишин В.Д. Фединяк