Постанова

від 19.07.2013 по справі 804/8590/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 р. Справа № 804/8590/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріРешетнік А.М. за участю: представника відповідача Хоміч Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛАНС" до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форм «Р» від 20.03.2013 року № 0000652220 державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, що було прийнято відносно ТОВ «Баланс»;

- визнати протиправним і скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форм «Р» від 20.03.2013 року № 0000642220 державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, що було прийнято відносно ТОВ «Баланс»;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, ідентифікаційний код 32964957, п/р 26002050100564 у ПАТ КБ «ПриватБанк», код банку 305299) судові витрати у сумі 2294,00 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС за результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» з питань додержання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран» за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року, з ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року був складений акт від 01.03.2013 року № 821/22-2/32964957 та 20.03.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000652220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 383 934 грн., та № 0000642220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 557 658 грн.

Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства, а висновки, викладені в акті перевірки, є такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовоме засідання не з'явився, до суду було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення по справі разом із письмовими доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 01.03.2013 року № 821/22-2/32964957.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

На підставі наказу № 198 від 25.02.2013 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Баланс» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Лігран» за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року, з ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 821/22-2/32964957 від 01.03.2013 року.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

- ст. 134, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 371 722 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 року у сумі 32 630 грн., за ІІІ квартал 2012 року, на суму 114 014 грн., за ІV квартал 2012 року на суму 225 128 грн.;

- п.198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 255 956 грн., у т.ч. за червень 2012 року на суму 31 076 грн., за липень 2012 року на суму 59 012 грн., за серпень 2012 року на суму 10 069 грн., за жовтень 2012 року на суму 84 076 грн., за грудень 2012 року на суму 71 723 грн.;

Не погодившись з вказаними висновками, підприємством 07.03.2013 року подано заперечення на Акт перевірки № 821/22-2/32964957 від 01.03.2013 року.

Листом від 18.03.2013 року № 6534/10/22-2 державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повідомила позивача про результати розгляду заперечень на акт перевірки № 821/22-2/32964957від 01.03.2013 року, яким висновки, викладені у вказаному акті, залишено без змін.

На підставі виявлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000652220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 383 934 грн., та № 0000642220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 557 658 грн.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюваних рішень стали наступні обставини.

До ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська з ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшли акти від 28.12.2012 року № 7250/224/34656476 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року» та від 21.12.2012 року № 7206/224/33421689 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» за період листопад 2011 року», а тому відповідач дійшов висновку, що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ «Баланс» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. Тому, у ТОВ «Баланс» відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях, вчинених з контрагентами - ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лігран» судом встановлено наступне.

01.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Лігран» (постачальник) укладено договір поставки № 0412, згідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар згідно накладних.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Лігран» поставило позивачу товар (гофрокартон Т-2), що підтверджується копіями рахунків фактур № 29 від 02.07.2012 року, № 277 від 04.07.2012 року, № 372 від 05.07.2012 року, № 460 від 06.07.2012 року, № 654 від 10.07.2012 року, № 850 від 12.07.2012 року, № 868 від 13.07.2012 року, № 1117 від 20.07.2012 року, видатковими накладними № 29 від 02.07.2012 року, № 277 від 04.07.2012 року, № 372 від 05.07.2012 року, № 460 від 06.07.2012 року, № 654 від 10.07.2012 року, № 850 від 12.07.2012 року, № 868 від 13.07.2012 року, № 1117 від 20.07.2012 року, податковими накладними № 29 від 02.07.2012 року, № 277 від 04.07.2012 року, № 372 від 05.07.2012 року, № 460 від 06.07.2012 року, № 654 від 10.07.2012 року, № 850 від 12.07.2012 року, № 868 від 13.07.2012 року, № 1117 від 20.07.2012 року, транспортування товару відбувалось згідно товарно-транспортних накладних б/н від 02.07.2012 року, б/н від 04.07.2012 року, б/н від 05.07.2012 року, б/н від 06.07.2012 року, б/н від 10.07.2012 року, б/н від 12.07.2012 року, б/н від 13.07.2012 року, б/н від 20.07.2012 року.

01.03.2012 року між позивачем (клієнт) та ТОВ «Лігран» (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 010312, за умовами якого експедитор зобов'язувався надати клієнту послуги по здійсненню автомобільних перевезень.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Лігран» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 1721 від 29.06.2012 року, № 1881 від 31.07.2012 року, №1647 від 31.08.2012 року, рахунками фактурами № 1721 від 29.06.2012 року, № 1881 від 31.07.2012 року, №1647 від 31.08.2012 року, податковими накладними № 1721 від 29.06.2012 року, № 1881 від 31.07.2012 року, №1647 від 31.08.2012 року, товарно-транспортним накладними б/н від 29.06.2012 року, б/н від 31.07.2012 року, б/н від 31.08.2012 року;

01.03.2012 року між позивачем (постачальник - отримувач) та ТОВ «Лігран» (переробник) укладено договір на переробку давальницької сировини, яку в подальшому було отримано позивачем від ТОВ «Лігран» у виді готової продукції.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти приймання-передачі № ПМ-0000108 від 06.06.2012 року, № ПМ-0000109 від 12.06.2012 року, № ПМ-0000110 від 23.06.2012 року, № 0000111 від 26.06.2012 року, № 0000125 від 07.07.2012 року, № 0000126 від 17.07.2012 року, № 0000127 від 25.07.2012 року, № 0000128 від 27.07.2012 року, № 0000129 від 31.07.2012 року, № 0000130 від 01.08.2012 року, № 0000131 від 30.08.2012 року, довіреність № 37 від 01.06.2012 року, товарно-транспортні накладні від 12.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 01.08.2012 року, від 30.08.2012 року.

Факт отримання готової продукції від ТОВ «Лігран» підтверджується рахунками-фактурами №№ 10, 14, 31, 36, 12, 18, 28, 4, 29; видатковими накладними №№ 9, 19, 29, 33, 9, 16, 23, 5, 29; податковими накладними №№ 7, 18, 30, 32, 9, 16, 25, 3, 26, копії яких містяться в матеріалах справи.

Окрім того, факт отримання послуг з переробки давальницької сировини від ТОВ «Лігран» підтверджується актами приймання-передачі від 13.06.2012 року, від 07.06.2012 року, від 25.06.2012 року, від 27.06.2012 року, від 09.07.2012 року, 17.07.2012 року, від 26.07.2012 року, від 01.08.2012 року, від 30.08.2012 року; рахунками-фактурами № 694 від 13.06.2012 року, № 435 від 07.06.2012 року, №1397 від 25.06.2012 року, № 1575 від 27.06.2012 року, № 619 від 09.07.2012 року, № 1098 від 17.07.2012 року, № 1435 від 26.07.2012 року, № 59 від 01.08.2012 року, № 1563 від 30.08.2012 року; податковими накладними № 694 від 13.06.2013 року, № 435 від 07.06.2012 року, №1397 від 25.06.2012 року, №1575 від 27.06.2012 року, № 619 від 09.07.2012 року, № 1098 від 17.07.2012 року, № 1435 від 26.07.2012 року, № 59 від 01.08.2012 року, № 1563 від 30.08.2012 року.

Вказані операції були відображені позивачем в податкових документах та підтверджені бухгалтерськими документами.

Як встановлено судом єдиною підставою щодо формування висновків податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Лігран» - ТОВ «Баланс» став акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року № 7250/224/34656476 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року», однак суд вважає ці висновки необґрунтованими, оскільки вказаною перевіркою взагалі не охоплювався період здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Лігран», тобто вказаною перевіркою не перевірялася господарська діяльність ТОВ «Лігран», за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року, та податковим органом не досліджувались самі операції перевіряємого підприємства з позивачем. Окрім того з первинних документів, які містяться в матеріалах справи вбачається факт здійснення господарських операцій та їх відповідний облік у бухгалтерських документах. Таким чином позивачем обґрунтовано було включено до сум податкового кредиту суми сплаченого ПДВ по операціям з ТОВ «Лігран» за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що правові та організаційні засади транспортно-експедиційної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону транспортно-експедиційна послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Згідно ч. 12 ст. 9 цього Закону факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як вже зазначалося вище, факт надання транспортних послуг підтверджені відповідними товарно-транспортними накладними, а тому вказана господарська операція підтверджена відповідними документами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Шоковіта» судом встановлено наступне.

01.10.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Шоковіта» (постачальник) укладено договір постачання № 100312, згідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар згідно накладних.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Шоковіта» здійснено постачання позивачеві товару, найменування якого визначено у відповідних рахунках-фактурах, податкових та видаткових накладних. Факт постачання товару підтверджується рахунками фактурами № 157 від 01.10.2012 року, № 1195 від 22.10.2012 року, № 1464 від 26.10.2012 року, № 111 від 03.12.2012 року, № 185 від 04.12.2012 року, № 220 від 05.12.2012 року, видатковими накладними 157 від 01.10.2012 року, № 1195 від 22.10.2012 року, № 1464 від 26.10.2012 року, № 111 від 03.12.2012 року, № 185 від 04.12.2012 року, № 220 від 05.12.2012 року, податковими накладними 157 від 01.10.2012 року, № 1195 від 22.10.2012 року, № 1464 від 26.10.2012 року, № 111 від 03.12.2012 року, № 185 від 04.12.2012 року, № 220 від 05.12.2012 року.

19.12.2012 року між позивачем (отримувач) та ТОВ «Шоковіта» (постачальник) укладено договір про надання послуг № 191212, за умовами якого постачальник зобов'язувався надати отримувачу послуги згідно умов вказаного договору.

На виконання умов цього договору позивачу було надано послуги з виготовлення штанцформи, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1143, податковою накладною № 1143 від 19.12.2012 року, рахунком-фактурою № 1143 від 19.12.2012 року.

01.10.2012 року між позивачем (постачальник - отримувач) та ТОВ «Шоковіта» (переробник) укладено договір на переробку давальницької сировини № 100112, яку в подальшому було отримано позивачем від ТОВ «Шоковіта» у виді готової продукції. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти приймання-передачі № ПМ-0000143 від 01.10.2012 року, № ПМ- 0000144 від 02.10.2012 року, № ПМ-0000145 від 05.10.2012 року, № ПМ-0000146 від 06.10.2012 року, № ПМ-0000147 від 08.10.2012 року, № ПМ-0000148 від 10.10.2012 року, № ПМ-0000149 від 15.10.2012 року, № ПМ-0000150 від 23.10.2012 року, № ПМ-0000191 від 06.12.2012 року, № ПМ-0000184 від 07.12.2012 року, № ПМ-0000188 від 08.12.2012 року, № ПМ-0000183 від 05.12.2012 року, № ПМ-0000185 від 10.12.2012 року, № ПМ-0000190 від 03.12.2012 року, № 0000186 від 18.12.2012 року, № ПМ-0000189 від 19.12.2012 року, № ПМ-0000187 від 25.12.2012 року, товарно-транспортними накладними б/н від 01.10.2012 року, від 05.10.2012 року, від 06.10.2012 року, від 08.10.2012 року, від 10.10.2012 року, від 15.10.2012 року, від 23.10.2012 року, від 06.12.2012 року, від 07.12.2012 року, від 08.12.2012 року, від 05.12.2012 року, від 10.12.2012 року, від 03.12.2012 року, від 18.12.2012 року, від 19.12.2012 року, від 25.12.2012 року. Факт отримання готової продукції позивачем від ТОВ «Шоковіта» підтверджується специфікаціями № 163 від 01.10.2012 року, № 168 від 02.10.2012 року, № 350 від 04.10.2012 року, № 351 від 05.10.2012 року, № 360 від 06.10.2012 року, № 537 від 10.10.2012 року, № 768 від 15.10.2012 року, № 959 від 17.10.2012 року, № 1402 від 25.10.2012 року, № 302 від 06.12.2012 року, № 437 від 07.12.2012 року, № 467 від 08.12.2012 року, № 545 від 10.12.2012 року, № 709 від 12.12.2012 року, № 782 від 13.12.2012 року, № 1142 від 19.12.2012 року, № 1232 від 20.12.2012 року, № 1233 від 21.12.2012 року, № 1663 від 27.12.2012 року. Факт отримання позивачем послуг від ТОВ «Шоковіта» з переробки давальницької сировини підтверджується актами приймання-передачі від 01.10.2012 року, від 02.10.2012 року, від 04.10.2012 року, від 05.10.2012 року, від 06.10.2012 року, від 06.10.2012 року, від 10.10.2012 року, від 17.10.2012 року, від 25.10.2012 року, від 06.12.2012 року, від 07.12.2012 року, від 08.12.2012 року, від 10.12.2012 року, від 11.12.2012 року, від 12.12 2012 року, від 13.12.2012 року, від 19.12.2012 року, від 20.12.2012 року, від 21.12.2012 року, від 27.12.2012 року, рахунками - фактурами № 163 від 01.10.2012 року, № 165 від 02.10.2012 року, № 350 від 04.10.2012 року, № 351 від 05.10.2012 року, № 360 від 06.10.2012 року, № 357 від 10.10.2012 року, № 959 від 17.10.2012 року, № 1402 від 25.10.2012 року, № 302 від 06.12.2012 року, № 437 від 07.12.2012 року, № 467 від 08.12.2012 року, № 545 від 10.12.2012 року, № 632 від 11.12.2012 року, № 709 від 12.12.2012 року, № 782 від 13.12.2012 року, № 1142 від 19.12.2012 року, № 1232 від 20.12.2012 року, № 1663 від 27.12.2012 року, податковими накладними № 163 від 01.10.2012 року, № 165 від 02.10.2012 року, № 350 від 04.10.2012 року, № 351 від 05.10.2012 року, № 360 від 06.10.2012 року, № 357 від 10.10.2012 року, № 959 від 17.10.2012 року, № 1402 від 25.10.2012 року, № 302 від 06.12.2012 року, № 437 від 07.12.2012 року, № 467 від 08.12.2012 року, № 545 від 10.12.2012 року, № 632 від 11.12.2012 року, № 709 від 12.12.2012 року, № 782 від 13.12.2012 року, № 1142 від 19.12.2012 року, № 1232 від 20.12.2012 року, № 1663 від 27.12.2012 року.

Враховуючи те, що висновки податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Шоковіта» - ТОВ «Баланс» став акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7206/224/33421689 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» за період листопад 2011 року», суд вважає їх необґрунтованими, оскільки вказаною перевіркою взагалі не охоплювався період здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Шоковіта», тобто вказаною перевіркою не перевірялася господарська діяльність ТОВ «Шоковіта», за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року та з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, податковим органом не досліджувались самі операції перевіряємого підприємства з позивачем. Окрім того з первинних документів, які містяться в матеріалах справи вбачається факт здійснення господарських операцій та їх відповідний облік у бухгалтерських документах. Таким чином позивачем обґрунтовано було включено до сум податкового кредиту суми сплаченого ПДВ по операціям з ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року та з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року. Окрім того з акту перевірки позивача взагалі не вбачається про дослідження податковим органом первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Шоковіта», а лише зроблено висновок про їх нереальність на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Судом також встановлено, що отримані від вказаних контрагентів товари були реалізовані позивачем в процесі господарської діяльності іншим контрагентами, що також підтверджується первинними документами, а саме:

- договір поставки від 03.08.2009 року № 080301, укладений між позивачем та ТОВ «Перспектива Голд», додаткова угода № 2 від 03.01.2012 року до вказаного договору, видаткова накладна № РН-0000009 від 07.06.2012 року, податкова накладна № 7 від 07.06.2012 року, видаткова накладна № РН-0000019 від 13.06.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000014 від 13.06.2012 року, податкова накладна № 18 від 13.06.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000031 від 25.06.2012 року, рахунок-фактура № РН-0000029 від 25.06.2012 року, податкова накладна № 30 від 25.06.2012 року, рахунок-фактура № СФ-000036 від 27.06.2012 року, рахунок - фактура № РН-0000033 від 27.06.2012 року, податкова накладна № 32 від 27.06.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000012 від 09.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000009 від 09.07.2012 року, податкова накладна № 9 від 09.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000016 від 17.07.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000018 від 17.07.2012 року, податкова накладна № 16 від 17.07.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000028 від 26.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000023 від 26.07.2012 року, податкова накладна № 25 від 26.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000005 від 01.08.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000004 від 01.08.2012 року, податкова накладна № 3 від 01.08.2012 року, видаткова накладна № РН-0000029 від 31.08.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000029 від 31.08.2012 року, податкова накладна № 26 від 31.08.2012 року, видаткова накладна № РН-0000005 від 02.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000005 від 02.10.2012 року, податкова накладна № 3 від 02.10.2012 року;

- договір поставки № 04/5 від 04.05.2011 року укладений між позивачем та ТОВ НТП «Біт», додаткова угода № 1 від 03.01.2012 року до вказаного договору, рахунок - фактура № СФ-0000002 від 01.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000002 від 01.10.2012 року, податкова накладна № 2 від 01.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000003 від 03.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000003 від 03.10.2012 року, податкова накладна № 4 від 03.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000006 від 08.10.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000006 від 08.10.2012 року, податкова накладна № 8 від 08.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000015 від 11.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000016 від 11.10.2012 року, податкова накладна № 11 від 11.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000014 від 12.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000015 від 12.10.2012 року, податкова накладна № 13 від 12.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000012 від 16.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000012 від 16.10.2012 року, податкова накладна № 14 від 16.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000024 від 22.10.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000027 від 22.10.2012 року, податкова накладна № 23 від 22.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000029 від 26.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000028 від 26.10.2012 року, податкова накладна № 27 від 26.10.2012 року;

- договір поставки від 03.08.2009 року № 080301 укладений між позивачем та ТОВ «Перспектива Голд», видаткова накладна № РН-0000010 від 05.10.2012 року, рахунок - фактура № СФ-0000010 від 05.10.2012 року, податкова накладна № 6 від 05.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000009 від 06.10.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000009 від 06.10.2012 року, податкова накладна № 7 від 06.10.2012 року, видаткова накладна № РН-0000038 від 07.12.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000042 від 07.12.2012 року, податкова накладна № 8 від 07.12.2012 року, видаткова накладна № РН-0000040 від 10.12.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000044 від 10.12.2012 року, податкова накладна № 10 від 10.12.2012 року;

Порядок обліку податку на прибуток та податку на додану вартість встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України.

Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.)

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати звітного періоду та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс» склало свою податкову звітність з податку на прибуток та з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про завищення позивачем показників валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта».

Крім того, як зазначалося вище, актом перевірки позивача встановлено, що операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ «Баланс» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Водночас, суд зазначає, що статтею 228 ЦК України передбачено,що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Так як, ДПІ у в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не наведено в акті перевірки ТОВ «Баланс» та представником відповідача не було пояснено в судовому засіданні, чим підтверджується спрямованість правочинів, укладених між ТОВ «Баланс» та ТОВ «Лігран» і ТОВ «Шоковіта», на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, на відчуження викраденого майна, або, що ці правочини порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, суд вважає висновки податкового органу безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Також, не надано суду доказів, що позивач чи його контрагенти укладали правочини з метою порушення публічного порядку, як то передбачено ст. 228 ЦК України.

Також, суд звертає увагу, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року по справі № 804/1271/13-а залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дій податкового органу показників податкової звітності ТОВ «Шоковита» та зобов'язано податковий орган їх відновити. Також, судом з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року по справі № 804/1724/13-а визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Лігран», за результатами якої складено акт № 7204/224/34656476, визнано протиправними дії податкового органу щодо формування в зазначеному акті висновків про відсутність у ТОВ «Лігран» об'єктів оподаткування, визнано протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Лігран» та зобов'язано їх відновити.

За таких умов, суд вважає податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 20.03.2013 року № року № 0000652220 та №0000642220 протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 2 294,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 року №№ 0000652220 та 0000642220 винесені державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баланс» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 24.07. 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 24.07.13р. Суддя В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський