Рішення

від 01.08.2013 по справі 474/169/13-ц

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/169/13-ц

Провадження № 2/474/180/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2013 року Врадіївський районний суд

Миколаївської області

в складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі - Канюковій В.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дядюкова А.С.

представника третьої особи - Держземагенства у Врадіївському районі - Макарук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро» (далі - ВКП «Каро») про визнання договору оренди землі припиненим та зобов'язання відповідача повернути належну їй земельну ділянку (підстави і предмет позову змінені до початку судового розгляду),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до суду з вказаним позовом, який представник позивача - ОСОБА_1, підтримав в судовому засіданні, обґрунтовуючи його тим, що 11.03.2006 року між ним - власником земельних ділянок, загальною площею 5,14 га та ВКП «Каро» укладений договір оренди (далі-договір оренди), строком на 7 років, з моменту підписання, до закінчення сільськогосподарського 2013 року. 11.03.2013 року строк дії договору витік. Орендар відмовляється повернути предмет оренди, посилаючись на те, що договір діє з моменту його державної реєстрації - травня місяця 2010 року. Позивач не погоджуючись з цим, посилається на те, що орендарю земельна ділянка була передана в день укладення договору, на протязі 7 років він користується земельною ділянкою, сплачує орендну плату не в повному обсязі. З вини орендаря договір пройшов держану реєстрацію лише в 2010 році. Орендодавець вважав, що договір пройшов реєстрацію відразу після підписання. Додаткова угода про продовження строку дії договору до 2020 року, між нею - орендодавцем та орендарем, підписана нею на чистому аркуші паперу, обманним шляхом зі сторони відповідача. Отже її волевиявлення було направлено на укладення договору, строком на 7 років, з моменту підписання.

Представник відповідача - Дядюков А.С., позов не визнав, зазначив, що строк дії договору розпочинається з моменту його державної реєстрації, тобто з 11.05.2010 року. Орендну плату, орендар сплачує в повному обсязі, в строки, передбачені договором. Будь-які підстави для повернення земельної ділянки, відсутні. Крім того, 06.08.2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди про продовження його строку до 01.11.2020 року, який є невід'ємною частиною договору оренди, державної реєстрації не потребує.

Представник третьої особи - Держземагенства у Врадіївському районі - Макарук О.В. вважає, що строки дії договору регулюються або ж договором, або ж законом про оренду землі. В даному випадку потрібно керуватися договором, в якому зазначений строк дії договору - до кінця сільськогосподарського 2013 року. Отже, позов підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами встановив слідуючі обставини справи.

ОСОБА_4 є власником земельних ділянок, загальною площею 5,14 га («ділянки 1», площею 2,23 га з кадастровим номером 4822381300:01:000:0341, «ділянки 2» площею 1,07 га з кадастровим номером 4822381300:02:000:0660, «ділянку 3» площею 1,84 га з кадастровим номером 4822381300:02:000:0039 (далі-земельні ділянки) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №075378, виданого 22.10.2003 року, які розташовані в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

11.03.2006 року між власником земельних ділянок, та ВКП «Каро» укладений договір оренди.

В пункті 5, розділу - строки оренди договору, зазначено, що договір украдено на 7 років, до закінчення сільськогосподарського 2013 року.

В пункті 16, розділу - умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, сторони узгодили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк до 10 днів, після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

В пункті 38 розділу прикінцевих положень договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органу державної реєстрації.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 11.03.2006 року, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку.

11.05.2010 року за клопотанням орендаря, Врадіївським реєстраційним відділом МРФ ДП «Центр ДЗК» проведена державна реєстрація договору оренди землі, про що в державному реєстрі земель, вчинено запис від 11.05.2010 року за №041048900048.

06.08.2009 року між орендарем та орендодавцем укладена додаткова угода до договору оренди про продовження його строку до 01.11.2020 року, яка станом на день розгляду справи не пройшла державної реєстрації.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу оренди землі, що належить фізичній особі на праві власності.

При прийнятті рішення, суд керується ст.631 ЦК України, згідно якої строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Ч.3 ст.640 ЦК України - «Момент укладення договору», відповідно до якої договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Законом України «Про оренду землі», згідно ч.1 ст.6 якого орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбаченому ЗК, ЦК України, законом України про оренду землі, іншими законами та договорами оренди яким передбачені особливості вказаних договорів.

Цей закон також розмежовує поняття строку договору та набрання чинності договором. Згідно з ч.1 ст.15 вказаного закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди.

Ст.18 зазначеного закону (яка була чинною на час укладення спірного договору оренди), встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вимога про державну реєстрацію договору оренди та наслідки такої реєстрації вказані у ст.20 закону. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ч.1 ст.31 цього ж закону, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Ст.124, 125 ЗК України, згідно якої, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.

Законом України «Про внесення змін до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», який набрав чинності 16.03.2010 року та яким ст. 18 виключено, а ст.6 доповнено ч.5, відповідно до якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Суд не бере до уваги, твердження представника позивача, що договір діє 7 років з моменту підписання, оскільки орендодавець передав землю орендарю в день підписання договору. Весь цей час орендар використовує земельну ділянку. Екземпляр договору отримав лише в 2011 році. Зазначене в договорі, що договір укладено до закінчення сільськогосподарського 2013 року свідчить про волевиявлення орендодавця передати землю в оренду, строком на 7 років. В договорі зазначено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами. Оскільки вони спростовуються:

- передачею предмету оренди орендарю в день підписання договору, в порушення умов і строків передачі земельної ділянки , визначених договором - у строк до 10 днів після державної реєстрації договору (п.16 договору);

- змістом самого договору, в якому зазначено - обов'язковими умовами набрання його чинності є крім підписання сторонами, його державна реєстрація (п.38 прикінцевих положень договору).

- зазначенням в договорі, що він складений у трьох примірниках , що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця.

Крім того, не заслуговують на увагу, посилання позивача, що орендар взяв на себе зобов'язання по державній реєстрації договору. З його вини реєстрацію проведено лише через 4 роки після підписання договору. Він вважав, що договір зареєстрований після його підписання. Суд не бере їх до уваги, з огляду на те, що вищезазначеним законодавством, яке було чинним на час укладення спірного договору оренди, не покладався обов'язок , щодо державної реєстрації договору на конкретну сторону договору (орендодавця чи орендаря). Цей обов'язок не покладений на конкретну сторону договору , також самим договором . А тому, орендодавець після його підписання мав би особисто вчиняти дії щодо умов його виконання (зокрема державної реєстрації).

На підставі вищевикладеного, суд вважає доведеним, що в договорі оренди, підписаному 11.03.2006 року між ВКП «Каро» та позивачем, строк дії договору зазначений - 7 років.

Вищезазначений договір пройшов державну реєстрацію 11.05.2010 року.

Отже, позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.213-215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро» про визнання договору оренди землі , укладеного 11.03.2006 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Виробничо-комерційного підприємства «Каро», в особі директора підприємства Ханагяна Юрія Карапетовича, строком на 7 років, зареєстрованого Врадіївським реєстраційним відділом Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 11.05.2010 року за реєстровим номером 041048900048, припиненим та зобов'язання відповідача повернути з користування Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро», належні їй земельні ділянки, загальною площею 5,14 га, після збору врожаю 2013 року із зазначених площ, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Фасій