Рішення

від 24.07.2013 по справі 905/3343/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2013р. Справа № 905/3343/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ - ЦЕНТР" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Плюс" м. Артемівськ, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 22000,02 грн., пені у розмірі 1654,52 грн., 3% річних у розмірі 368,99 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сафонов А.О. - за довіреністю № 40 від 15.05.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ - ЦЕНТР" м. Київ звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Плюс" м. Артемівськ, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 22000,02 грн., пені у розмірі 1654,52 грн., 3% річних у розмірі 368,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки будівельних матеріалів з відстрочкою платежу №11 від 21.05.2012р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача будівельні матеріали, а відповідач прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 22000,02 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України

24.07.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Плюс" суму основного боргу у розмірі 20300,02 грн., пеню у розмірі 1606,11 грн., 3% річних у розмірі 359,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що відповідачем частково оплачено суму основного боргу у розмірі 1700,00 грн., просив суд провадження по справі припинити в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1700,00 грн. Також, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 20300,02 грн., пеню у розмірі 1606,11 грн., 3% річних у розмірі 359,30 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу

України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

21.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ - ЦЕНТР" м. Київ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деметра Плюс" м. Артемівськ, Донецька область (Покупець), укладено договір поставки будівельних матеріалів з відстрочкою платежу №11.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця будівельні матеріали, в строки, кількості, асортименті, за ціною, вказаною у накладних (додаток до даного договору, що є його невід'ємною частиною), а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.13 Договору, загальна сума договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок за даним договором.

Пунктом 1.16 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за кожну отриману партію товару в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 1.17 Договору, покупець оплачує кожну поставлену партію товару не пізніше 14 банківських днів з дати поставки, якщо інше не буде узгоджено між сторонами у додаткових угодах до даного договору. При здійсненні платежу покупець в графі «призначення платежу» платіжного документу повинен посилатись на номер рахунку - фактури, на підставі якого здійснюється платіж.

Згідно з п. 1.20 Договору, покупець вважається виконавшим зобов'язання по оплаті товару, встановлену в п. 2.4 даного договору, з моменту нарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.11, датою поставки вважається дата приймання товару покупцем, вказана в накладній.

Згідно п. 3.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині зобов'язань по оплаті товару - до повного їх виконання.

Пунктом 3.2 договру передбачено, що дія даного договору автоматично продовжується за закінченням строку, вказаного в п. 3.1, на той же строк за умовами, що жодна із сторін не заявила письмово про його розірвання за один місяць до закінчення строку, вказаного в п. 3.1, або періоду, на який пролонговано договір.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір поставки будівельних матеріалів з відстрочкою платежу №11 від 21.05.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки будівельних матеріалів з відстрочкою платежу №11 від 21.05.2012р., на підставі видаткових накладних: №ДН00003511 від 28.09.2012р. на суму 7805,74 грн.; №ДН00003430 від 25.09.2012р. на суму 4025,72 грн.; №ДН00003294 від 19.09.2012р. на суму 15247,31 грн., позивачем був поставлений товар відповідачу на загальну суму 27078,77 грн.

Відповідачем було частково оплачена товар на загальну суму 5067,93 грн., що

підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-15).

Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем за договором поставки будівельних матеріалів з відстрочкою платежу №11 від 21.05.2012р. складає 22000,02 грн.

В процесі розгляду даної справи, відповідач частково оплатив суму основного боргу у розмірі 1700,00 грн.

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки відповідачем оплачений частково основний борг у розмірі 1700,00 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Cума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 20300,02 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.06.2013р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 20300,02 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ - ЦЕНТР" м. Київ доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 1654,52 грн.

Пунктом 1.21 Договору передбачено, що при порушенні покупцем строків оплати товару, останній повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу від дати поставки товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня. Виплата пені не звільняє покупця від обов'язків згідно даного договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 14.11.2012р. по 13.05.2013р., на суму заборгованості 10179,38 грн., пеня у розмірі 755,11 грн.; за період з 14.05.2013р. по 07.06.2013р., на суму заборгованості 9679,38 грн., пеня у розмірі 99,45 грн.; за період з 08.06.2013р. по 19.06.2013р., на суму заборгованості 9179,38 грн., пеня у розмірі 42,75 грн.; за період з 20.06.2013р. по 25.06.2013р., на суму заборгованості 8679,38 грн., пеня у розмірі 19,97 грн.; за період з 31.10.2012р. по 30.04.2013р., на суму заборгованості 4025,72 грн., пеня у розмірі 300,28 грн.; за період з 31.10.2012р. по 30.04.2013р., на суму заборгованості 7805,74 грн., пеня у розмірі 582,23 грн., всього у розмірі 1799,79 грн. У зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, наданих позивачем, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 1606,11 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 368,99 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 09.10.2012р. по 17.10.2012р., на суму заборгованості 13347,31 грн., 3% річних у розмірі 9,87 грн.; за період з 18.10.2012р. по 09.11.2012р., на суму заборгованості 11397,31 грн., 3% річних у розмірі 21,55 грн.; за період з 10.11.2012р. по 13.05.2013р., на суму заборгованості 10179,38 грн., 3% річних у розмірі 154,78 грн.; за період з 14.05.2013р. по 07.06.2013р., на суму заборгованості 9679,38 грн., 3% річних у розмірі 19,89 грн.; за період 08.06.2013р. по 19.06.2013р., на суму заборгованості 9179,38 грн., 3% річних у розмірі 9,05 грн.; за період з 20.06.2013р. по 25.06.2013р., на суму заборгованості 8679,38 грн., 3% річних у розмірі 4,28 грн.; за період з 13.10.2012р. по 30.04.2013р., на суму заборгованості у розмірі 4025,72 грн., 3% річних у розмірі 66,18 грн.; за період з 19.10.2012р. по 30.04.2013р., на суму заборгованості 7805,74 грн., 3% річних у розмірі 124,46 грн., всього у розмірі 410,06 грн.

У зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку 3% річних, але, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, наданих позивачем, тому 3% річних підлягають стягненню у розмірі 359,30 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження по справі № 905/3343/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1700,00 грн.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20300,02 грн., пені у розмірі 1606,11 грн., 3% річних у розмірі 359,30 грн. позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Плюс» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Советська, б. 50, кв. 30, ЄДРПОУ 25608174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОНІКОЛЬ - ЦЕНТР» (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10, кім. 60-61, ЄДРПОУ 32046030) суму основного боргу у розмірі 20300 (двадцять тисяч триста) грн. 02 коп., пеню у розмірі 1606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп., судовий збір у розмірі 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 29.07.2013р.

Надруковано 6 примірників:

1-до справи;

2-позивачу;

3-відповідачу