Рішення

від 29.07.2013 по справі 915/1012/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 915/1012/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС-АВТО», 54008, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 210,

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНКО-МИКОЛАЇВ», 54028, м.Миколаїв, вул. 4-а Поздовжня, 76

про стягнення заборгованості в сумі 11121,22 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Черних О.В., довіреність від 01.07.2013 року;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС-АВТО» (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНКО-МИКОЛАЇВ» (далі-відповідач) заборгованості в сумі 11121,22 грн. за договором купівлі-продажу №110 від 01.02.2011 року. Також позивач просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 08.07.2013 року не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.71).

Ухвалою від 08.07.2013 року суд відклав розгляд справи та визнавав явку повноважних представників сторін у судове засідання обов'язковою, проте відповідач не з'явився, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. За відомостями, отриманими з пошукової системи офіційного сайту ДП «Укрпошта» станом на 29.07.2013 року відправлення (ухвала від 08.07.2013 року) відповідачу вручене (а.с. 77).

Так, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, проте свого представника в судові засідання не направляв, позов не заперечив і не спростував.

За цих обставин, справа, згідно з ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 110 (далі - договір, а.с. 10,11), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар: запасні частини до вантажної, спеціальної та тракторної техніки (далі - товар), а відповідач - прийняти товар та оплатити його на умовах договору (п.п. 1.1., 1.2.).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони дійшли згоди, що цей договір діє з дня його підписання (01.02.2011 року) і до повного його виконання сторонами (п. 9.1. договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що сума договору визначається як загальна сума вартості товару, що зазначається у видаткових накладних.

За умовами договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем з моменту підписання відвантажувальних документів (п.3.3. договору).

Позивач в позовній заяві зазначає, що він, в повному обсязі виконав вимоги договору, а саме поставив відповідачеві товар на загальну суму 22671,24 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи та підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив позивачу отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками, копії яких міститься у матеріалах справи (а.с. 53-60).

Таким чином, відповідач свої зобов'язання виконав частково на суму 10650,02 грн., що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 12021,22 грн.

Розділом 2 договору визначена ціна та порядок розрахунків за товар. Так, форма оплати здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (позивач у справі) протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

З матеріалів позовної заяви вбачається, а позивачем у судовому засіданні підтверджено, що відповідач рахунки на оплату отримував разом з видатковими накладними, і окремо за отримання рахунків не розписувався, і тому позивач вирішив застосувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, шляхом направлення на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості в розмірі 12021,22 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 866 від 25.03.2013 року, у якій просив сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 12021,22 грн. протягом одного місяця з моменту одержання претензії (а.с 14-16).

01.04.2013 року відповіддю на претензію відповідач визнав заборгованість перед позивачем на суму 12021,22 грн. та гарантував погашення боргу до 30.04.2013 року. Однак, як зазначив позивач, у період з 05.04.2013 року (день отримання позивачем відповіді на претензію) по 10.06.2013 року (день подання позову) відповідачем із загальної суми боргу сплачено лише 900 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи становить 11121,22 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 11121,22 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС - АВТО» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНКО - МИКОЛАЇВ» (54028, м. Миколаїв, вул. 4-а Поздовжня, 76, ідентифікаційний код 35989651) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС - АВТО» (54008, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 210, ідентифікаційний код 32935560) заборгованість в розмірі 11121,22 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять одна грн. 22 коп.), а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 02 серпня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв