Постанова

від 30.07.2013 по справі 5004/2332/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 5004/2332/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - Богачук Я.О.

від відповідача - не з'явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Волинської області від 20.06.13 р. у справі № 5004/2332/11

за позовом Приватне підприємство "Фасад"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Експоцентр"

про стягнення 448 413,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.06.2013 року у справі № 5004/2332/11 (суддя Гарбар І.О.) задоволено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" на дії першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції. Визнано протиправними дії першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції. Знято арешт з поточного рахунку № 26045000176776 ТОВ "Експоцентр" розміщеного в ПАТ "Ерсте Банк".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати та в задоволенні скарги на дії органів Державної виконавчої служби відмовити. В обгрунтування скарги зазначає, що суд не зважив на те, що відповідач без поважних причин пропустив строк на подання скарги на дії органів ДВС. Суд дійшов безпідставного висновку про незаконність накладення арешту на спецрахунок, оскільки закон не забороняє накладати арешти на спецрахунки, а лише забороняє стягувати з них певні суми. Судом безпідставно знято арешт в рамках розгляду справи по виконанню одного наказу господарського суду, оскільки арешт було накладено за трьома різними наказами, виданими в двох різних справах. Також суд безпідставно зняв арешт з рахунку, оскільки арешт було накладено не на рахунок, а на кошти.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує та зазначає, що рахунок з якого оскаржуваною ухвалою було знято арешт, відкритий зі спеціальним режимом використання в рамках Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". За умовами ст. 21 даного закону, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. З огляду на вказане вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено скарги на дії ДВС та знято арешт із спеціального рахунку.

В судові засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р., господарським судом Волинської області видано наказ від 17.12.2012 року № 5004/2332/11-1 про стягнення з ТзОВ "Експоцентр" на користь ПП "Фасад" 286710,53 грн. основного боргу, 68276,11 грн. інфляційних, 22966,11 грн. процентів річних, 4232,58 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № ВП 36374602 від 07.02.2013 р. було накладено арешт на підставі наказу господарського суду Волинської області від 17.12.2012 року № 5004/2332/11-1 на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр". Серед рахунків знаходиться і рахунок № 26045000176776 (а.с. 141).

ТзОВ "Експоцентр" 07.06.2013 року звернулось до суду зі скаргою на дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції та просить визнати протиправними дії відділу ДВС і зняти арешт з поточного рахунку № 26045000176776 ТОВ "Експоцентр" розміщеного в ПАТ "Ерсте Банк".

Скарга мотивована тим, що при виплаті працівнику коштів за лікарняним листком з'ясувалось, що арешт накладено і на кошти розміщені на поточному рахунку № 26045000176776 в сумі 5 769,00 грн. Даний рахунок відкрито зі спеціальним режимом використання суб'єктів господарювання в рамках ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Посилаючись на приписи вищевказаного закону, заявник вказує, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала господарського суду Волинської області від 20.06.2013 року про зняття арешту з поточного рахунку відповідача № 26045000176776 в ПАТ "Ерсте Банк" мотивована ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Ця норма передбачає, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджено, що на згаданому поточному рахунку відповідача знаходилося 5769,00 грн., призначених до виплати працівнику відповідача за лікарняним листком.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" надає державному виконавцю право накладати арешт на кошти боржника, що знаходяться у банках. Крім того, ч. 2 ст. 57 даного Закону передбачає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Закон України "Про виконавче провадження" не встановлює виключень та не передбачає, що окремі поточні банківські рахунки суб'єктів господарювання не можуть підпадати під арешт. Таким чином, державний виконавець, накладючи арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, діяв у відповідності до вимог закону та своїх повноважень.

За таких обставин місцевим судом неправильно застосовано норму матеріального права - ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Окрім цього, відповідачем не надано суду доказів того, що державний виконавець звернув стягнення на страхові кошти. Відповідачем також не доведено, що на банківському поточному рахунку № 26045000176776 в ПАТ "Ерсте Банк" не можуть перебувати інші кошти, окрім 5769,00 грн., призначених до виплати працівнику відповідача за лікарняним листком та не подано доказів того, що він звертався до органів ДВС з проханням зняти арешт із суми в розмірі 5769,00 грн. для виплати її працівнику.

Поряд з цим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що відповідачем було істотно пропущено встановлений ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк на подання скарги на дії органів ДВС. Ні в скарзі боржника, поданій до суду, ні в оскаржуваній ухвалі місцевого суду не міститься обгрунтувань, у зв'язку з чим цей строк порушено і чому його було поновлено. З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд безпідставно поновив строк на подання скарги, порушивши вимоги ст. 121-2 ГПК України.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту протиправності дії органів ДВС, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи, порушено норми матеріального і процесуального права, з огляду на що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з одночасною відмовою в задоволенні скарги ТзОВ "Експоцентр" на дії Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фасад" від 25.06.2013 року задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 20.06.2013 року у справі № 5004/2332/11 скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні скарги ТзОВ "Експоцентр" на дії органів державної виконавчої служби відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" (43010, м. Луцьк, вул. Конякіна, 30, код ЄДРПОУ 32872112) на користь приватного підприємства "Фасад" (43020. м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, код ЄДРПОУ 30733478) 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Господарському суду Волинської області на виконання постанови видати наказ.

5. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.