Ухвала

від 01.08.2013 по справі 804/9774/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22 липня 2012 р. Справа № 804/9774/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О. розглянувши клопотання приватного науково-виробничого підприємства «Каріон-Сервіс» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Каріон-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 30 від 15.07.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково-виробниче підприємство «Каріон-Сервіс» 17 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 30 від 15.07.2013.

Разом з адміністративним позовом на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії наказу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.07.2013 №30 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Каріон-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д» за лютий 2012 року, ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період лютий-листопад 2012 року».

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначає, що необхідність зупинення дії спірного наказу обумовлена тим, що ознаки його протиправності є очевидними, а також тим, що в разі недопуску до проведення перевірки з огляду на незаконність наказу про її проведення, позивач матимемо наслідком адміністративний арешт активів підприємства (стаття 94 Податкового кодексу України), що в подальшому призведе до необхідності докладення значних зусиль для відновлення прав на вільне використання власних активів.

Ухвалою від 22 липня 2013 року було відкрито провадження у справі № 804/9774/13-а та призначено попереднє судове засідання на 12 серпня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суддя вважає, що позивач посилаючись на очевидну протиправність наказу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 15.07.2013 №30 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Каріон-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Старт Д» за лютий 2012 року, ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період лютий-листопад 2012 року» нічим не підтверджує свою позицію, протиправність спірного рішення суб'єкта владних повноважень підлягає встановленню безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду позовних вимог по суті.

Додатково суддя наголошує, що зазначаючи як одну з підстав для забезпечення позову - існування очевидної небезпеки адміністративного арешту активів підприємства, позивач перебільшує наслідки існування спірного наказу.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Пунктом 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно абз. 1 п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України, повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

У пункті 94.10 статті 94 Податкового кодексу України вказано, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

У розділі ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 січня 2012 року за № 9/20322, визначено наступний порядок застосування адміністративного арешту майна.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом ІІІ цього Порядку, та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України, п. 10.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків).

Також згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

З огляду на викладене, суддя не вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За наведених обставин суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 117, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання приватного науково-виробничого підприємства «Каріон-Сервіс» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Каріон-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 30 від 15.07.2013 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко