Постанова
від 08.07.2013 по справі 1570/4967/2012
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4967/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представників позивача - Єгорова О.О. (за довіреністю); Дмитрієва М.М. (керівника товариства);

представника відповідача - Бойко О.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" (далі - ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», товариство або - позивач) до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Южному, або - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 27.07.2012 року №0000322310, від 27.07.2012 року №0000312310, від 27.07.2012 року №0001481701, від 27.07.2012 року №0000152330, від 27.07.2012 року №0000332310.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 12.07.2012 року №217/26/22-1008/34334724, яким за встановлені порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем, прийняті податкові повідомлення-рішення: від 27.07.2012 року №0000322310 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 1884899,5 грн., від 27.07.2012 року №0000312310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: «податок на додану вартість» на загальну суму 721306,50 грн., від 27.07.2012 року №0001481701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» на загальну суму 629,35 грн., від 27.07.2012 року №0000152330 про застосування штрафних санкцій в розмірі 3356,5 грн., від 27.07.2012 року №0000332310 про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,0 грн.

Позивач із висновками акту перевірки про порушення норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові-повідомлення рішення, не погоджується, вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають законодавству України, з огляду на наступне.

В частині встановлення порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу, у зв'язку із чим ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» завищено податковий кредит, позивач зазначає, що він відповідно до угод, укладених з ВАТ «Одеський припортовий завод» (надалі -AT «ОПЗ») є генеральним підрядником з виконання ремонтних, монтажних робіт. Для забезпечення виконання зобов'язань, прийнятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивачем відповідно до ЦК України були укладені договори підряду з TOB «Інвесттехнагляд» та з ПП «Транс Строй», виконання яких та відповідно, реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, актами виконаних робіт за ф. КБ2в, актами приймання виконаних робіт та іншою будівельною документацією, податковими накладними, платіжними дорученнями про оплату отриманих послуг та іншими супутніми документами. При цьому, як зазначає позивач, вказані документи в оригіналах були надані позивачем податковому органу при проведенні перевірки. Крім того, позивач вказує на те, що посадовим особам ДПІ в м.Южному Одеської області ДПС були надані на огляд наявні у TOB «Буд Гарант Інвест-55» копій документів, отриманих від TOB «Інвесттехнагляд» та ПП «Транс Строй», а саме: свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії на виконання робіт з додатками, довідки про взяття на облік платника податків, свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану, довідки з єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ), які, в свою чергу надані контрагентами ТОВ Буд Гарант Інвест-55» на підтвердження їх суб'єктної дієздатності, наявності трудових ресурсів, обладнання, виробничих та складських приміщень та свідчать про здійснення ними господарської діяльності у межах встановленого правового господарського порядку. Таким чином, ПП «Транс Строй» та ТОВ «Інвесттехнагляд» на період взаємовідносин з ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» мали всі правові підстави для виконання робіт та здійснення господарської діяльності.

Разом з цим, позивач зазначає, що акт перевірки не містить відомостей та доказів, що ПП «Транс Строй» та ТОВ «Інвесттехнагляд» у період здійснення господарських операцій: не знаходились за місцем реєстрації, не перебували на обліку податкового органу, не були платниками податків, у тому числі платниками податку на додану вартість, анульовані свідоцтва платників податків на додану вартість, порушили порядок заповнення податкової накладної.

Також, позивач зважає на те, що нікчемність правочинів між ТОВ «Інвесттехнагляд», ПП «Транс Строй» та ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» визначена на припущенні податкових органів, на підставі власного аналізу, зробленого за результатом вивчення податкової інформації, яка отримана у виді податкової звітності та викладена в інших актах перевірок, які містять припущення про фіктивність правочинів з мотивів, що вони укладені без мети настання реальних наслідків, що суперечить чинному законодавству, оскільки нормативними актами не передбачено функцій та повноважень податкових органів визнавати правочини нікчемними. Актом перевірки не встановлювалась відсутність господарських операції за правочинами, які податковий орган вважає нікчемними, а лише вказано про наявність інших актів перевірок, якими встановлено недійсність правочинів, укладених між ТОВ «Інвесттехнагляд» та ПП «Транс Строй» та його контрагентами. Акт перевірки не містить фактичних даних з посиланням на рішення суду, яке набрало законної сили, що укладені договори спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто порушують публічний порядок, а відповідно висновок про нікчемність договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «Інвесттехнагляд» та ПП «Транс Строй» зроблено з перевищенням повноважень, наданих податковому органу.

В порушення вимог чинного законодавства, як вказує позивач, акт перевірки не містить чіткого викладеного змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що робить висновки перевірки необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, TOB «Буд Гарант Інвест-55» вважає, що висновок ДПІ у м.Южному Одеської області про порушення підприємством пп.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок додану вартість» та завищення податкового кредиту у спірній сумі ПДВ не відповідає фактичним обставинам та перевіреним документам податкового та бухгалтерського обліку, зроблений без достатнього вивчення всіх обставин та відомостей щодо здійснених господарських операцій та за відсутності відповідних повноважень, способу та підстав, визначених чинним законодавством для визнання угод недійсними.

Відносно встановлення порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток суму 1522156 грн., позивач зазначив, що у розділі 3.1.4 акту перевірки зазначено що за даними перевірки встановлено заниження сум податку на прибуток на загальну суму 1522156 грн., детальний опис встановлених у ході перевірки порушень наведено у розділі 3.2 акту перевірки, із чого вбачається, що висновок про неправомірне віднесення підприємством сум до валових витрат здійснено на підставі тверджень, викладених в розділі 3.2.2. акту перевірки, а саме, неправомірного висновку податкового органу про нікчемність угод між ПП «Транс Строй», ТОВ «Інвесттехнагляд» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55». Отже, як вказує позивач, він не погоджується із висновком відповідача про нікчемність угод між ним та ПП «Транс Строй», ТОВ «Інвесттехнагляд» з підстав, які вже викладені в частині позову щодо податку на додану вартість.

Крім того, позивач зазначає, що в акті відповідач дійшов висновку, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України до складу валових витрат на придбання віднесено витрати по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «АВС Ресурси» на загальну суму 313995 грн., ТОВ «Тетрабудсервіс» на загальну суму 2937425 грн., ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД» на загальну суму 3972 грн.,ТОВ «Профстройплюс ЛТД» на загальну суму 682648 грн.», проте на думку позивача, відповідач в супереч нормам Податкового кодексу України відображає в акті перевірки попередні акти перевірок позивача та на підставі висновків цих перевірок робить висновок про завищення валових витрат, заниження об'єкта оподаткування та необхідність донарахування податку на прибуток. При цьому, позивач зважає на те, що оскільки податковий орган за результатами вищевказаних актів перевірок не прийняв податкові повідомлення - рішення у строки, визначені законодавством, це свідчить про відсутність з боку ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» порушень податкового законодавства, а податковий орган в силу приписів ст.19 Конституції України та Податкового кодексу України не має правових підстав, включати в акт перевірки платника податків посилання на попередні акти перевірок такого платника податків та на підставі цього складати податкові повідомлення - рішення. Разом з цим, позивач зазначає, що в порушення п.56.22 ст.56 ПК України акт перевірки ґрунтується на актах перевірки ТОВ «Буд Гарант Інвест-55», правомірність складення яких оскаржено до суду.

З огляду на вище викладене ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» вважає, що висновок ДПІ у м.Южному Одеської області ДПС про порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1522156 грн. не відповідає фактичним обставинам та перевіреним первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, зроблений без достатнього вивчення всіх обставин та відомостей щодо здійснених господарських операцій та за відсутності відповідних повноважень, способу та підстав, визначених чинним законодавством для визнання угод недійсними.

Стосовно визначення відповідачем штрафної санкції в розмірі 510 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000332310 від 27 липня 2012 року, позивач зазначає, що враховуючи те, що запит від 14.06.2012 року №4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному на отримання копій документів, не містив опис таких документів, не містив фактів, що свідчать про те, що надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами, не містив фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, виникла ситуація, за якою ДПІ у м. Южному Одеської області примушувало ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» робити те, що не передбачено законодавством, чим порушило приписи ст.19 Конституції України. В зв'язку із тим, що запит ДПІ у м.Южному складений з порушенням чинного законодавства, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» надало відповідь з вмотивованою відмовою.

Враховуючи зазначене, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» не погоджується із застосуванням штрафної санкції в розмірі 510 грн., оскільки підстав для її застосування у відповідача не було.

В частині встановлення порушення п.2.11, п.3.1., п.п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", позивач зазначив, що враховуючи ту обставину, що під час перевірки до авансового звіту було додано всі розрахункові документи, що підтверджують факт сплати готівки, а посадові особи в акті перевірки зазначили про їх відсутність, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» відповідно до ст. 44.7 Податкового кодексу України надало до ДПІ у м. Южному завірені копії авансових звітів №3, №4 від 04.11.2011 року та №4 від 30.03.2012 року та всіх розрахункових документів, що підтверджують факт сплати готівки (лист №448-07 від 17.07.2012 року). Проте, відповідач у відповіді на заперечення посилався на неприйняття цих документів як доказів підтвердження витрат, що на думку позивача є безпідставним, оскільки жодний нормативний документ не зобов'язує додавати під авансовий звіт крім розрахункового документа, свідоцтво про сплату єдиного податку. Але, не зважаючи на це, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» при придбанні товарів, робіт та послуг у фізичних осіб - підприємців через відповідальних працівників завжди отримує від такої особи відповідні документи. До перевірки були надані всі розрахункові документи, що свідчать про витрачання готівкових коштів, а також додані свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про сплату єдиного податку, виписані на ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_1.

При цьому, позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що в авансовому звіті №4 від 04.11.2011 року на суму 1016 грн. документи, що свідчать про витрачання готівки відсутні, не відповідає дійсності оскільки до авансового звіту додані всі розрахункові квитанції, які були наявні під час перевірки та надані додатково листом після отримання акту перевірки відповідно до приписів п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначив, що відповідач, посилаючись в акті перевірки на те, що в авансовому звіті №4 від 30.03.2012 року документом, що свідчить про витрачання готівки в сумі 525 грн. (рядок 9,10,11,12) є товарний чек від 21.03.2012 року б/н, проштампований печаткою авторинок «Куяльник» магазин №655, в якому відсутні реквізити (назва підприємства та код ЄДРПОУ), проігнорував, що до товарного чеку додано копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 рік, виданого ФОП ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_1, в якому зазначено вид діяльності: роздрібна торгівля, ремонт автомобільних агрегатів; місце здійснення діяльності: Авторинок «Куяльник», конт.№655. Вказані документи, на думку позивача, безперечно свідчать про витрачання готівкових коштів в розмірі 525 грн., а твердження відповідача про відсутність документів, які свідчать про витрачення готівки не відповідають фактичним обставинам.

З огляду на вказане, висновок відповідача про відсутність документів підзвітної особи TOB «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50 грн. не відповідає дійсності та здійснено з порушенням норм чинного законодавства, та відповідно застосування штрафної санкції в розмірі 3356,50 грн. є безпідставним.

Разом з цим, позивач посилається на те, що у зв'язку з неправомірним висновком про відсутність документів підзвітної особи ТОВ «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50 грн., відповідач дійшов висновку, що підзвітна особа отримала дохід в розмірі 3356,50 грн. та відповідно до ст.168 ПК України, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» мало утримати як податковий агент податок на доходи фізичної особи у розмірі 15 відсотків, а саме 503,48 грн., на підставі чого і прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0001481701 від 27 липня 2012 року.

Оскільки підзвітна особа надала документи, що свідчать про витрачання готівкових коштів, наданих під звіт у розмірі 3356,50 грн., позивач вважає, що підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 503,48 грн. та застосування штрафної санкції у відповідача не було, а відповідно податкове повідомлення - рішення №0001481701 від 27 липня 2012 року є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.3, а.с.117-122), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1522156 грн.; п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» завищено податковий кредит всього у сумі ПДВ 480871 грн.; п.2.11, п.3.1., відповідно до п.п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Мінюсті 13.01.2005р. під №40/10320, та відповідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.95р. № 436 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", передбачені штрафні санкції у розмірі сплачених коштів за придбання товару(отримання послуг) без підтверджуючих документів; пп.168.1.1. п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн. А також, як зазначив відповідач, актом перевірки встановлено, що листом від 14.06.12 № 4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС звернулося до ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з вимогою надати пояснення щодо виявлених в ході перевірки порушень та надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено записи у бухгалтерському обліку, що стали підставою для даних податкового обліку, але керівник товариства Дмитрієв М.М. відмовився надавати копії документів, про що повідомив ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС листом від 15.06.2012 року №406-06, на підставі чого складено акт від 15.06.2012 року №7/22-1007/34334724. Таким чином, відповідач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення за порушення позивачем податкового та іншого законодавства є правомірними, а отже, скасуванню не підлягають.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, письмових поясненнях до позову, на надані докази, а також, зважаючи на судові рішення, які набрали законної сили та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та на надані докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

TOB «Буд Гарант Інвест-55» зареєстровано виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області 21.04.2006 року, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА №579195, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с.101-102).

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Южному Одеської області ДПС, та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Буд Гарант Інвест-55» було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100338556 про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.3 а.с.104), платником податку на прибуток підприємств та платником податку з найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказів про проведення перевірки та про її продовження (т.1 а.с.36-40) направлень, виданих ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС № 65 від 05.06.2012р., №84 від 26.06.2012р., № 66 від 05.06.2012р., № 67 від 05.06.2012р., №85 від 26.06.2012 р., № 68 від 05.06.2012р., № 69 від 05.06.2012р., № 70 від 12.06.2012р., № 71 від 12.06.2012р., №90 від 26.06.2012 р., № 72 від 12.06.2012р., №87 від 26.06.2012 р., № 73 від 12.06.2012р, №88, № 74 від 12.06.2012р, №89 від 26.06.2012 р., згідно з п.75.1. ст.75, п.77.4. ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС та ДПС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» (код ЄДРПОУ 34334724) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось позивачем, копія наказу від 23.05.2012р. №102 та письмове повідомлення від 23.05.2012 року №16, яким ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» проінформоване про проведення документальної планової виїзної перевірки, вручено під розписку 23.05.2012 року - директору ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» Дмитрієву М.М.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС складено акт від 12.07.2012 року №217/26/22-1008/34334724 (т.1 а.с.42-85) із додатками до нього (т.1 а.с.86-101), яким встановлено порушення позивачем, вимог:

- п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1522156 грн. Враховуючі, що відповідно до акту "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», код за ЄДРПОУ 34334724, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року" від 06.04.2011 року № 187/13/23-1008/34334724 донараховано податку на прибуток у сумі 171655 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 №0000142310, то сума, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет складає 1350501 грн.;

- п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» завищено податковий кредит всього у сумі ПДВ 480871 грн.;

- п.2.11, п.3.1., відповідно до п.п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Мінюсті 13.01.2005р. під №40/10320, та відповідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.95р. № 436 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", за що передбачені штрафні санкції у розмірі сплачених коштів за придбання товару(отримання послуг) без підтверджуючих документів;

- пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 та пп. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", у зв'язку із чим додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 22459,05 грн. та пп.168.1.1. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.

А також, як зазначив відповідач у висновках акту перевірки, актом перевірки встановлено, що листом від 14.06.12 року № 4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС звернулося до ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з вимогою надати пояснення щодо виявлених в ході перевірки порушень та надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено записи у бухгалтерському обліку, що стали підставою для даних податкового обліку, але керівник товариства Дмитрієв М.М. відмовився надавати копії документів, про що повідомив ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС листом від 15.06.2012 року №406-06, на підставі чого складено акт від 15.06.2012 року №7/22-1007/34334724.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року, позивачем 18.07.2012 року за №451-07 надано до ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС заперечення та зауваження на акт перевірки (т.1 а.с.110-137).

24 липня 2012 року за №5933/8/22-1009 відповідачем надано відповідь за результатами розгляду заперечення на акт перевірки, у якій зазначено лише про необхідність зміни п.4 висновку акту перевірки, виклавши його в такій редакції: «пп.168.1.1., п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України, додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.» (т.1 а.с.138-148).

На підставі вказаного акту перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення до нього, відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000322310 від 27.07.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 1884899,50 грн., в тому числі, основний платіж - 1522156 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 362744,50 грн. за порушення п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (т.1 а.с.156);

- податкове повідомлення-рішення №0000312310 від 27.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 721306,50 грн., в тому числі, основний платіж - 480871 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 240435,50 грн. за порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (т.1 а.с.158);

- податкове повідомлення-рішення №0001481701 від 27.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 629,35 грн., в тому числі, основний платіж - 503,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125,87 грн. за порушення пп.168.1.1., п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України (т.1 а.с.162);

- податкове повідомлення-рішення №0000152330 від 27.07.2012 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3356,50 грн. за порушення п.2.11, п.3.1., п.п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 (т.1 а.с.161);

- податкове повідомлення-рішення №0000332310 від 27.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «адміністративні штрафи та інші санкції» у розмірі 510 грн. (т.1 а.с.160).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив вищевказані рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000322310 від 27.07.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 1884899,50 грн. та №0000312310 від 27.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на додану вартість» у розмірі 721306,50 грн., суд виходить з наступного.

У п.3.1.4. акту перевірки «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його заниження на 1522156 грн., у т.ч. по періодах: за 3 квартал 2010 року в сумі 228215 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 497272 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 78499 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 382814 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 335356 грн.;

Так, в п.3.1.1. «Валовий дохід» зазначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року не встановлено його заниження або завищення та в п.3.1.3 «амортизаційні відрахування» визначено, що перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року не встановлено їх заниження або завищення.

У п.3.1.2. «Валові витрати» акту перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено їх завищення на 6338423 грн., у тому числі: - за 3 квартал 2010 року в сумі 912860 грн.; - за 4 квартал 2010 року в сумі 1989088 грн.; - за 1 квартал 2011 року в сумі 313995 грн.; - за 3 квартал 2011 року в сумі 1664410 грн.; - за 4 квартал 2011 року в сумі 1458070 грн.;

1) Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" показників за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 3657799 грн. та відображених у рядку 05.1 СВ Декларації „Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року у загальній сумі 7047908 грн. встановлено, що ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» здійснював операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, будівельних, монтажних та ремонтних робіт.

Проведеною перевіркою відображеного показника за перевіряємий період на підставі документів, зазначених у додатку № 2.7.1 до акту, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" всього у сумі 6 338 423 грн.

На порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями), п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138 ПКУ до складу витрат на придбання віднесено витрати по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами:

1) ПП «ТРАНС СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 37008094 ) за період: 07.2010 року - 275735 грн., 08.2010 року - 251390 грн., 09.2010 року - 385735 грн., 10.2010 року - 1306440 грн.

2) ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» (код за ЄДРПОУ 37401981 ) за період: 11.2011 року - 185055 грн.

При цьому, до перевірки не надано підтверджуючих документів, складання яких передбачено пунктом 1 статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"

До перевірки надані документи, що не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку та складені в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Також, в акті зазначено, що перевіркою встановлено, що за період діяльності з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» мало взаємовідносини з суб'єктами господарювання, дотримання податкового законодавства при здійсненні яких було перевірено ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС, а саме:

- Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», код за ЄДРПОУ 34334724, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «АВС Ресурси» (код 37231724) за лютий 2011 року» від 10.08.2011 року № 391/56/23-1007/34334724;

- Акт "Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», код за ЄДРПОУ 34334724, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року" від 14.06.2011 року № 314/ 34/23-1007/34334724;

- Акт "Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», код за ЄДРПОУ 34334724, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ "Тетрабудсервіс" (код ЄДРПОУ 37508271) за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року" від 03.02.2012 року № 19/4/23-1007/34334724;

- Акт "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», код за ЄДРПОУ 34334724, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року" від 06.04.2011 року № 187/13/23-1008/34334724;

Як вбачається з актів перевірки виявлені порушення податкового та цивільного законодавства, виникли у зв'язку з встановленням нікчемності договорів, укладених між ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" та вищевказаними контрагентами, оскільки вони не були спрямовані на настання правових наслідків. Тому всі первинні документи, що отримані ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" від зазначених суб'єктів господарювання складені з порушенням закону, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання товарів (робіт, послуг) отриманих від вищевказаних підприємств відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями), п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138 ПКУ не можуть бути віднесені ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до складу витрат.

Таким чином на порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 138.2 ст.138 ПК України до складу витрат на придбання віднесено витрати по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами:

- ТОВ «АВС Ресурси» (код ЄДРПОУ 37231724) за січень 2011 року на суму 148120 грн. та

за лютий 2011 року на суму 165875 грн.;

- ТОВ "Тетрабудсервіс" (код ЄДРПОУ 37508271) за вересень 2011 року на суму 1664410 грн. та за жовтень 2011 року на суму 1273015 грн.

- ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД» (код ЄДРПОУ 37305586) за грудень 2010 року на суму 3972 грн.

- ТОВ «Профстройплюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34944204) за листопад 2010 року на суму 337555 грн. та за грудень 2010 року на суму 345093 грн.

Таким чином, зазначені порушення призвели до завищення валових витрат всього у сумі 6338423 грн.

Листом від 14.06.12 № 4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС звернулося до ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з вимогою надати пояснення щодо виявлених в ході перевірки порушень та надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено записи у бухгалтерському обліку, що стали підставою для даних податкового обліку. Дмитрієв М.М. відмовився надавати копії документів, про що повідомив ДПІ у м.Южному Одеської області ДПС листом від 15.06.2012 року №406-06. За даним фактом складено акт від 15.06.2012 року №7/22-1007/34334724

Так, в п.3.2.3. акту перевірки «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його заниження всього на суму 480871 грн., у тому числі: - за липень 2010 року на суму 55147 грн., - за серпень 2010 року на суму 50278 грн., - за вересень 2010 року на суму 77147 грн.,- за жовтень 2010 року на суму 261288 грн.,- за листопад 2011 року на суму 37011 грн.

При цьому, у п. 3.2.1. «Податкові зобов'язання» зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.07.2010 по 31.03.2012 не встановлено їх заниження або завищення.

Водночас, у п.3.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено його завищення на суму 480871 грн., у тому числі: - за липень 2010 року на суму 55147 грн., - за серпень 2010 року на суму 50278 грн., - за вересень 2010 року на суму 77147 грн., - за жовтень 2010 року на суму 261288 грн.,- за листопад 2011 року на суму 37011 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.07.2010 року по 31.03.2012 року в сумі 2848020 грн. на підставі таких документів, які зазначені в додатку 2.7.1. до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" всього на суму 480871 грн.

В акті зазначено, що до перевірки не надано підтверджуючих документів, складання яких передбачено пунктом 1 статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а надані до перевірки документи, не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку та складені в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Тобто, ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», не надано підтверджуючих документів щодо правомірності виникнення податкового кредиту.

На порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ) та п п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу суб'єкт господарювання неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам із наступними контрагентами:

1). ПП «ТРАНС СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 37008094), за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року на суму ПДВ 443 859,22 грн., а саме за податковими накладними, перелік, яких наведено на сторінці 26 акту перевірки, що виписані у зв'язку із тим, що ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» мало правові відносини з ПП «ТРАНС СТРОЙ» (код 37008094) на підставі договору № 8 - КР-10 від 01.07.2010 року.

При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Постанови КМУ від 27.12.2010 року №1232 „Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС направлено запит № 4425/7/22-3411 від 14.06.2012 року про проведення зустрічної звірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС листом від 04.07.2012 року №15332/22-108/1-04 повідомило, що в зв'язку з поверненням поштового повідомлення по підприємству ПП «Транс Строй» код 37008094 про незнаходження його за юридичною адресою, до ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси направлено запит про розшук даного підприємства. Таким чином не можливо підтвердити вищезазначені взаємовідносини.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ПП «ТРАНС СТРОЙ» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та/або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Оскільки на ПП «Транс Строй» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій між ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ - 55" та у ПП «Транс Строй».

2). ТОВ "Інвесттехнагляд" (код 37401981), за листопад 2011 року на суму ПДВ 37011,35грн., а саме: - податкова накладна від 30.11.2011 року № 827 на суму ПДВ 37011,35 грн.(договір № 120 від 14.11.2011 року).

До ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС надійшов акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 07.03.2012 №100/22-9/37401981 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ"Інвесттехнагляд", код за ЄДРПОУ 37401981, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 10.11.2010 року по 29.02.2012 року.

Операції ТОВ "Інвесттехнагляд", код за ЄДРПОУ 36844670, не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ "Інвесттехнагляд" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до висновку експерта сектору дослідження зброї та трасологічних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці лейтенанта міліції Лонський О.О. від 06.03.2012 року №134 підписи від імені ОСОБА_10, в представлених на дослідження документах: копія статуту ТОВ "Інвесттехнагляд", копія протоколу №3 від 07.09.2011, копія реєстраційної картки форма №4 ймовірно виконані однією особою, а підписи у копії реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, копії довіреності від 08.11.2011 року ймовірно виконані іншою особою.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ"Інвесттехнагляд" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Інвесттехнагляд", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Інвесттехнагляд" та контрагентами є нікчемним правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ"Інвесттехнагляд" при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідач в акті зазначає, що оскільки на ТОВ"Інвесттехнагляд" та ПП "Транс Строй" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тобто є недійсними.

Тому, як вказується в акті, всі первинні документи, що отримані ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ - 55" від ТОВ "Інвесттехнагляд" та ПП "Транс Строй" складені з порушенням законодавства, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання товарів (робіт, послуг) отриманих від вищевказаних підприємств не можуть бути віднесені ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ - 55" до складу податкового кредиту за період, що перевірявся.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року №0000322310 та №0000312310, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення спірних сум до валових витрат, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно довідки серії АА №579195 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.3 а.с.102), видами діяльності позивача за КВЕД є: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.22 - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.21 -Будівництво трубопроводів. Також, як вбачається з матеріалів справи,

На підтвердження можливості здійснювати вказані види робіт позивачем надано до суду в копіях: ліцензію на будівельну діяльність серії АВ №120613, видану 12.06.2006 року Одеською обласною державною адміністрацією із строком дії з 09.06.2006 року по 09.06.2011 року із додатком до неї - «Переліком робіт провадження діяльності» та ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), видану 08.06.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строком дії з 08.06.2011 року по 08.06.2016 року (т.5 а.с.7-12), а також, у спірний період позивач мав дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №243.09.51-45.21.1 терміном дії з 21.07.2009 року по 21.07.2014 року.

Судом встановлено, що позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, уклав із ВАТ «Одеський припортовий завод» (надалі - ВАТ «ОПЗ») угоди, згідно яких він є підрядником з виконання ремонтних, монтажних робіт із протоколами та календарними планами робіт до вказаних робіт (т.5, а.с.106-237). При цьому, згідно умов зазначених договорів підрядник для виконання робіт залучає працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості.

За умовами вищезазначених договорів ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» взяло на себе зобов'язання виконати власними та залученими силами ремонтні роботи устаткування, обладнання в цехах ВАТ «ОПЗ» .

Для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами, укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання якісних ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» залучало протягом 2010-2011 року субпідрядні організації для виконання частини робіт.

Для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду №120 від 14.11.2011 року з ТОВ «Інвесттехнагляд» (Підрядник) на виконання робіт з ремонту технологічного устаткування ЦВирК під час зупинного ремонту агрегату №2 на ВАТ «Одеський припортовий завод» (т.1 а.с.179-180, т.17 а.с.173-175). Пунктом 2.4. Договору визначено, що оплата по даному договору проводиться Замовником по виставленому Виконавцем рахунку на підставі акту здачі-приймання, який складається Виконавцем після виконання етапів робіт. Згідно п.7.1 Договору строк дії договору з 14.11.2011 року по 31.12.2011 року.

Також, сторонами договору складено протокол до нього, який є підставою для проведення розрахунків та платежів між Замовником та Виконавцем (т.1 а.с.181).

На підтвердження виконання ТОВ «Інвесттехнагляд» робіт по ремонту технологічного устаткування ЦВирК під час зупинного ремонту агрегату №2 на ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: акту №ОУ-301102 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2011 року, підписаного представниками ТОВ «Інвесттехнагляд» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» (т.1 а.с.183-189); довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (т.17 а.с.187-188); рахунку-фактури №00001103 від 30.11.2011 року (т.1 а.с.191); банківської виписки про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаного рахунку (т.1 а.с.191); податкової накладної №827 від 30.11.2011 року (т.1 а.с.190), яка також підтверджує факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання ремонтних робіт та дає право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акта приймання виконаних робіт, відповідно до умов договору №120 від 14.11.2011 року, ТОВ «Інвесттехнагляд» за затвердженими локальними кошторисами виконало роботи по ремонту міжступенчатих холодильників, ремонту устаткування підігріву аміаку.

Як зазначив позивач, вказані роботи були виконані робітниками ТОВ «Інвесттехнагляд» з використанням спеціального обладнання позивача.

Позивачем в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ТОВ «Інвесттехнагляд» ремонтних робіт за вказаним договором №120 від 14.11.2011 року, за якими позивач відніс спірні суми до податкового кредиту та до валових витрат, надано до суду копії: ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АТ №573131, виданої ТОВ ТОВ «Інвесттехнагляд» 25.01.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією строком дії з 25.01.2011 року по 25.01.2014 року; довідки з ЄДРПОУ, згідно якої видами діяльності ТОВ «Інвесттехнагляд» за КВЕД є зокрема: 45.21.1 - будівництво будівель, 45.25.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Інвесттехнагляд»; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Інвесттехнагляд»; довідку про взяття на облік платника податків ТОВ «Інвесттехнагляд»; свідоцтва №100316218 про реєстрацію ТОВ «Інвесттехнагляд» платником податку на додану вартість та відомості з офіційного сайту ДПС України відносно дії свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Інвесттехнагляд» (т.1 а.с.171-178, т.17 а.с.176-185).

Також, судом встановлено, що для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» як Замовник уклав з ПП «Транс Строй» (Підрядник) договір №8-КР-10 від 01.07.2010 року, предметом якого є виконання робіт по ремонту обладнання в цехах ВАТ «ОПЗ». Згідно п.2.1 цього Договору визначено, що строк виконання робіт з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року. Пунктом 3.1 Договору визначено, що виконані роботи оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт. Згідно п.4.6, п.4.9 Договору, для виконання робіт Підрядник залучає працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості. Замовник сприяє Підряднику в забезпеченні водопостачанням, електроенергією, по можливості, матеріалами, обладнанням (т.1 а.с.192-196, т.15 а.с.43-47).

На підтвердження виконання ПП «Транс Строй» виконання робіт з ремонту устаткування в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, підписаних представниками ПП «Транс Строй» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; рахунків-фактур та банківських виписок про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; акт звіряння розрахунків від 15.11.2010 року; податкових накладних (т.1 а.с.198-250, т.2 а.с.1-181, т.3 а.с.230-251, т.4 а.с.1-30, т.15 а.с.56-250, т.16 а.с.1-53,56-59,62-65,69-75,78-93).

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ПП «Транс Строй» робіт, було надано до суду копії: ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АВ №514753, виданої 11.05.2010 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією строком дії з 11.05.2010 року по 11.05.2013 року; свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Транс Строй» як юридичної особи; свідоцтва №100273740 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ПП «Транс Строй»; довідку про взяття на облік платника податків ПП «Транс Строй»; довідки з ЄДРПОУ, згідно якої видами діяльності ПП «Транс Строй» за КВЕД є зокрема: 45.21.1 - будівництво будівель, 45.21.6 - будівництво інших споруд, 45.45.0 - інші роботи з завершення будівництва та відомості з офіційного сайту ДПС України відносно дії свідоцтва платника ПДВ ПП «Транс Строй» (т.1 а.с.164-170, т.15 а.с.48-55).

Також, судом встановлено, що для належного виконання взятих на себе зобов'язань за угодами, укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» як Замовник уклав договір підряду №28 від 01.11.2010 року з ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» (Підрядник) на виконання робіт з ремонту обладнання та монтажу металоконструкцій в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод». Згідно п.2.1 цього Договору визначено, що строк виконання робіт з 01.11.2010 року до закінчення виконання робіт. Пунктом 3.1 Договору визначено, що виконані роботи оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт. Згідно п.4.6, п.4.8 Договору, для виконання робіт Підрядник залучає працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості. Замовник сприяє Підряднику в забезпеченні водопостачанням, електроенергією, по можливості, матеріалами, обладнанням

На підтвердження виконання ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» робіт з ремонту обладнання та монтажу металоконструкцій в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад, грудень 2010 року, підписаних представниками ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних (т.16 а.с.107-150,153-155,158-162,164).

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» ремонтних робіт, було надано до суду копії: ліцензії на будівельну діяльність серії АВ №331092, виданої 28.04.2007 року Одеською обласною державною адміністрацією із строком дії з 28.04.2007 року по 28.04.2012 року із додатком до неї - «Переліком робіт провадження будівельної діяльності»; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» як юридичної особи; свідоцтва №100035041 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ТОВ «Профстрой плюс ЛТД»; довідки з ЄДРПОУ, згідно якої видами діяльності ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» за КВЕД є зокрема: 45.21.1 - будівництво будівель (т.16 а.с.99-106).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду №Р-11-01 від 10.01.2011 року з ТОВ «АВС Ресурси» (Виконавець) на виконання робіт з ремонту технологічного обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод». Згідно п.2.1 Договору, виконання робіт оформлюється актом приймання-здачі (КБ-2в) виконаних робіт (т.16 а.с.174-175).

На підтвердження виконання ТОВ «АВС Ресурси» робіт з ремонту технологічного обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень, лютий 2011 року, підписаних представниками ТОВ «АВС Ресурси» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку на підтвердження сплати коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних, акту звіряння розрахунків (т.16 а.с.182-196,198,201-204).

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ТОВ «АВС Ресурси» ремонтних робіт, було надано до суду копії: ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АС №730303, виданої інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві строком дії з 23.10.2010 року по 23.11.2013 року; свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «АВС Ресурси» як юридичної особи; свідоцтва №100300719 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ТОВ «АВС Ресурси» та відомості з офіційного сайту ДПС України відносно дії свідоцтва платника ПДВ ТОВ «АВС Ресурси» (т.16 а.с.176-181).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду № 112 від 01.09.2011 року з ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» (Підрядник) на виконання робіт з капітального ремонту обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод». Згідно п.2.1 Договору, виконання робіт оформлюється актом приймання-здачі (КБ-2в) виконаних робіт (т.16 а.с.205-207).

На підтвердження виконання ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» робіт з капітального ремонту обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень, жовтень 2011 року, підписаних представниками ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних; акт звірки взаєморозрахунків (т.16 а.с.214-251, т.17 а.с.1-145, 150-160,163-168,171-172).

В свою чергу, позивачем, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» ремонтних робіт, було надано до суду копії: ліцензії на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) серії АГ №575118, виданої інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві строком дії з 22.03.2011 року по 22.03.2014 року; виписки з ЄДР; свідоцтва №100343394 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС», довідки з ЄДРПОУ, згідно якої видами діяльності ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» за КВЕД є зокрема: 45.21.1 - будівництво будівель та відомості з офіційного сайту ДПС України відносно дії свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» (т.16 а.с.209-213).

Спірні суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період - липень-жовтень 2010 року, листопад 2011 року та додатку №5 до неї, і відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Разом з цим, позивачем до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 кв., 4 кв. 2010 року, 1 кв., 3 кв., 4 кв. 2011 року включено суму витрат за отримані роботи від його контрагентів.

Досліджуючи правомірність включення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та включення спірних сум до витрат підприємства, суд виходить з наступного.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також віднесення сплачених платниками сум до валових витрат підприємств до 01.01.2011 року регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) та Законом України від «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), а з 01.01.2011 року - Податковим кодексом України (далі - ПК України), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з положень п. 5.2. ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту наведених норм права випливає, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Разом з цим, згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду, включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Порядок формування податкового кредиту до 01.01.2011 року було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до положення п.1.7 ст.1 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту).

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені пп.а) - пп.и).

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні реквізити, що визначені п.п. а) - п.п. и) цього пункту.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період та включення спірних сум до валових витрат підприємства, були надані отримані від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, відповідно до укладених із контрагентами договорів підряду. Крім того, як встановлено судом, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, що також підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, та не заперечувалось відповідачем.

Водночас, суд зазначає, що єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання від його контрагентів ремонтних робіт, результати яких, в свою чергу, згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, були передані позивачем - ВАТ «ОПЗ». Разом з цим, позивачем на підтвердження того, що отримані результати робіт в подальшому були передані ВАТ «ОПЗ», окрім актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, також надано до суду звіти про виконання робіт по кожному із укладених між позивачем та ВАТ «ОПЗ» договорів, рахунки-фактури, акти приймання наданих послуг, податкові накладні із відображенням їх у податковому обліку позивача згідно наданих податкових декларацій, реєстри отриманих та виданих податкових накладних із квитанціями про їх отримання, банківські виписки на підтвердження сплати коштів позивачу за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості, акти звірки взаєморозрахунків (т.5 а.с.240-250, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10, т.11, т.12, т.13, т.14 а.с.1-60).

Тобто, вищезазначене свідчить про отримання позивачем робіт від його контрагентів для їх подальшого використання в межах господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

При цьому, суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Крім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Під час розгляду справи з боку відповідача не було надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що позивач та його контрагенти у спірний період не були платниками ПДВ та не мали статусу юридичних осіб.

Водночас, стосовно посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори підряду укладені в письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується відповідними актами прийняття виконаних робіт, здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується виданими податковими накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України .

Таким чином укладені угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону , а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язанні із його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України , правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України , зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України ) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В даному випадку договори купівлі-продажу, як вже зазначалося вище відповідають вимогам ст. 203 ЦК України , недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також дані договори судом недійсними не визнавались, а отже є чинними.

Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Так, слід зазначити, що укладеними між позивачем та його контрагентами договорами передбачалось, що контрагенти (підрядники) можуть залучати працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості та визначалось, що Замовник (позивач) сприяє підрядникам в забезпеченні водопостачанням, електроенергією, по можливості, матеріалами, обладнанням.

В свою чергу, на підтвердження того, що роботи з боку контрагентів виконувались особами відповідної кваліфікації, позивачем надано до суду журнал проведення інструктажу персоналу сторонніх організацій ТОВ «Буд Гарант Інвест-55», із зазначенням, зокрема, відповідних дат проведення інструктажу, прізвищ та професій працівників контрагентів позивача ПП «Транс Строй», ТОВ «Профстрой плюс ЛТД», ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС», ТОВ «Інвесттехнагляд» у періодах, в яких виконувались роботи (т.17 а.с.231-245); листи позивача на адресу ТОВ «ОПЗ», в яких ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» просить оформити разові перепустки робітникам субпідрядних організацій у спірний період з метою виконання ремонтних робіт в цехах заводу, зазначаючи дані вказаних осіб та їх посади (т.4 а.с.34-54).

Також, позивач у позовній заяві, письмових поясненнях, посилався на те, що ремонтні роботи були виконані працівниками його контрагентів як із своїх матеріалів, так і, з використанням матеріалів, обладнання та устаткування замовника (Позивача), а також за сприянням позивача підрядникам в забезпеченні водопостачанням, електроенергією, на підтвердження чого позивачем надано до суду: інвентаризаційні описи основних засобів, договір на відпуск теплової енергії, води від 30.04.2010 року;накладні на ввезення ПП «Транс Строй» на територію ВАТ «ОПЗ» будівельних матеріалів та устаткування; накладні на товар із відмітками про перепустку на територію ВАТ «ОПЗ» (т.4 а.с.31-33, т.5 а.с.29-32, 72-85, т.14 а.с.1-50, т.15 а.с.1-42).

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та при включенні спірних сум до валових витрат. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентами позивача, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та віднесено спірні суми до валових витрат в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що актом перевірки від 14.06.2011 року №314/34/23-1008/34334724, на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року» було встановлено завищення податкового кредиту за період січень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «АВС Ресурси» за період січень 2011 року, у зв'язку із встановленням нікчемності договорів та прийнято податкове повідомлення - рішення №0003222310 від 18.08.2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 29625 грн. (т.2 а.с.220-238).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а/1570/7339/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003222310 від 18.08.2011 року (т.2 а.с.239-246, т.3 а.с.167-170).

Вказані рішення судів вмотивовані тим, що первині документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних наслідків При цьому, під час розгляду справи судами досліджувались саме той договір підряду №Р-11-01 від 10.01.2011 року та видані на його виконання документи,на підставі яких відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про завищення валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «АВС Ресурси» за січень 2011 року на суму 148120 грн.

Разом з цим, актом перевірки №187/13/23-1008/34334724 від 06.04.2011 року, на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року» було встановлено завищення валових витрат з податку на прибуток та завищення податкового кредиту по взаємовідносинам, зокрема, із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» (т.2 а.с.247-250, т.3 а.с.1-19), та прийняті податкове повідомлення - рішення №0000142310 від 15 квітня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податкове повідомлення - рішення №0000152310 від 15.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач актом перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року повторно встановлює порушення з боку позивача та зменшує валові витрати по взаємовідносинам із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» на суму 682648,00 грн., та відповідно повторно донараховує позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Між тим, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року по справі №2а/1570/3225/2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року (т.3 а.с.20-27, 114-116,151-155), та якою податкові повідомлення - рішення №0000152310 від 15.04.2011 року, №0000142310 від 15квітня 2011 року визнано протиправними та скасовано.

Вказані рішення судів вмотивовані тим, що факт здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом у листопаді-грудні 2010 року підтверджується документально та судами встановлено неправомірність висновку податкового органу про нікчемність договорів, в тому числі, із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД».

Таким чином, зважаючи на ст.ст. 72 , 254 КАС України , суд приймає до уваги при розгляді та вирішенні даної справи постанови Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а/1570/7339/2011 та від 24.10.2011 року по справі №2а/1570/3225/2011, які набрали законної сили, в частині вирішення питання щодо встановлених порушень з боку позивача по господарським операціям із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «АВС Ресурси» за період січень 2011 року.

Разом з цим, суд зазначає, що актом перевірки від 09.02.2012 року №19/4/23-1007/34334724 стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.09. 2011 року по 31.10.2011 року», на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено, що перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ у зв'язку із тим, що правочини, здійснені ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» не спрямовані на настання реальних наслідків.

При цьому, позивач вважаючи дії посадових осіб ДПІ у м. Южному по проведенню такої перевірки та складення акту перевірки від 09.02.2011року №19/4/23-1007/34334724 «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.09.2011року по 31.10.211 року» незаконними, а висновки акту перевірки не обґрунтованими, звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним наказу та дій щодо проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі №1570/1923/2012,яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» - задоволено повністю; визнано протиправним наказ голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у місті Южному Одеської області № 12 від 20.01.2012 року «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки» та визнано протиправними дії ДПІ у місті Южному Одеської області щодо проведення з 23.01.2012 року по 27.01.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року» (т.2 а.с.194-198, т.3 а.с.179).

Отже, підстави, за яких відповідачем було зроблено висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Тетрабудсервіс» у судовому порядку були визнані протиправними.

З огляду на приписи ст.ст. 72 , 254 КАС України , суд приймає до уваги при розгляді та вирішенні даної справи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі №1570/1923/2012, яка набрала законної сили, оскільки відповідач у своєму акті, як на підставу неправомірності віднесення позивачем спірних сум до валових витрат посилався, в тому числі, на акт перевірки від 09.02.2012 року №19/4/23-1007/34334724 стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.09. 2011 року по 31.10.2011 року». Однак, судом у справі №1570/1923/2012, жодним чином не досліджувались обставини здійснення конкретних господарських операцій позивача з ТОВ «Тетрабудсервіс», та висновок щодо протиправності дій податкового органу зроблений судом, з огляду на те, що не існувало підстав для проведення позапланової перевірки, а отже і підстав для видання наказу №12 від 20.01.2012 року у керівника ДПІ у м. Южному не було.

Тобто, в даному випадку, встановлений судом факт щодо протиправності дій відповідача по проведенню перевірки з не є доказом товарності відповідних господарських операцій, які відбувались між позивачем та його контрагентом, оскільки таке питання потребує окремого вивчення, що в межах згаданої судової справи не досліджувалось.

Натомість, в межах цього судового процесу, судом досліджені надані позивачем документи з приводу його господарських відносин із ТОВ «Тетрабудсервіс», які у своєї сукупності та взаємозв'язку спростовують висновки відповідача щодо відсутності реального характеру та безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тетрабудсервіс».

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 ПК України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні отриманих робіт, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, що на момент здійснення господарської діяльності мали статус платника податку на додану вартість та правомірно віднесені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у деклараціях по податку на прибуток за спірний період, у зв'язку із виконанням господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено спірні суми за вищевказаними договорами, укладеним із його контрагентами, до складу податкового кредиту та до складу валових витрат, а також порушень законодавства, що регулює вказані питання судом не встановлено, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень, є також протиправним.

Разом з цим, стосовно визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування (штрафних) фінансових санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 27.07.2012 року №0001481701 та №0000152330, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, відповідачем зазначено, що в порушення пп.168.1.1., п.168.1, ст..168 Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.

При цьому, відповідачем в акті наведено посилання на авансові звіти №3, №4 від 04.11.2011 року та №4 від 30.03.2012 року, видані ОСОБА_11, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами на загальну суму 3356,50 грн., а саме: по звіту №3 від 04.11.2011 року на суму за послуги та товари зв'язку, шино монтаж на суму 1815,50 грн.; по звіту №4 від 04.11.2011 року за доставку вантажу на суму 1016,0 грн.; по звіту №4 від 30.03.2012 року за автоінструмент, вогнегасник на суму 525,0 грн.

В свою чергу, у зв'язку із відсутністю саме цих розрахункових документів, відповідач в довідці від 09.07.2012 року №293/15/32/22/34334724 (т.1 а.с.107-108), яка є додатком до акту перевірки, зазначив, що в порушення п.2.11, п.3.1., п.п.7.43 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", в авансових звітах відсутні розрахункові документи про сплату готівки, форми яких встановлені діючим законодавством.

Суд не погоджується з висновками відповідача в частині встановлених ним порушень, з огляду на наступне.

Відповідно до 2.11. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р.№637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.3.1. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України

підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п.7.43. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р.№637 Під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Позивач у своєму позові посилається, що під час перевірки до авансових звітів було додано всі розрахункові документи, що підтверджують факт сплати готівки, а посадові особи в акті перевірки зазначили про їх відсутність, у зв'язку із чим ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» відповідно до ст. 44.7 Податкового кодексу України надало до ДПІ у м. Южному завірені копії авансових звітів №3, №4 від 04.11.2011 року та №4 від 30.03.2012 року та всіх розрахункових документів, що підтверджують факт сплати готівки (лист №448-07 від 17.07.2012 року), проте, відповідач у відповіді на заперечення посилався на неприйняття цих документів як доказів підтвердження витрат.

Так, в матеріалах справи наявна надана позивачем завірена копія звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 04.11.2011 року №4 на суму 1016 грн., ОСОБА_11, із зазначенням на зворотному боці звіту даних підзвітної особи відносно того, кому, за що і на підставі якого документу заплачено: «…Контр. «Нова Пошта» за «Оплата постачальникам» на підставі квитанцій від 28.09.2011 року, від 01.11.2011 року, від 23.03.2011 року, від 23.07.2011 року, від 23.06.2011 року; а також наявні надані до нього квитанцій (ТТН (експрес-накладних) за вказані дати (т.3 а.с.28-33).

Також, позивачем надано копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.03.2012 року №4 на суму 2149,16 грн., ОСОБА_11, із зазначенням на зворотному боці звіту даних підзвітної особи відносно того, кому, за що і на підставі якого документу заплачено.

Так, як вже зазначено судом, відповідачем по вказаному звіту вказаного, що не підтверджено розрахунковими документами за (автоінструмент, вогнегасник) на суму 525,0 грн.

Позивачем надано у якості розрахункового документу та додаткових підтверджуючих документів - товарний чек від 21.03.2012 року та копію свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_7 (т.3 а.с.35-37).

При цьому судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що в авансовому звіті №4 від 30.03.2012 року документом, що свідчить про витрачання готівки сумі 525 грн. (рядок 9,10,11,12) є товарний чек від 21.03.2012 року б/н, проштампований печаткою авторинок Куяльник магазин №655, в якому відсутні реквізити (назва підприємства та код ЄДРПОУ), у зв'язку із тим, що до товарного чеку додано копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 рік виданого ФОП ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1), в якому зазначено вид діяльності: роздрібна торгівля, ремонт автомобільних агрегатів; місце здійснення діяльності: Авторинок «Куяльник», конт.№655.

Таким чином, вказані документи, на думку суду, підтверджують витрачання готівкових коштів в розмірі 525 грн., а твердження відповідача про відсутність документів, які свідчать про витрачення готівки не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Також, позивачем надано авансовий звіт №3 від 04.11.2011 року за послуги та товари зв'язку, шино монтаж, який не підтверджений розрахунковими документами на суму 1815,50 грн. із наданням до нього товарних чеків, квитанції та свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтв про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_12 (т.3 а.с.38-45, 183-184).

З огляду на вказане, суд вважає, що висновок відповідача про відсутність документів підзвітної особи TOB «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50грн. не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а отже за таких обставин, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3356,50 грн. є безпідставним.

Разом з цим, суд зазначає, що у зв'язку з висновком про відсутність документів підзвітної особи ТОВ «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50 грн., відповідач дійшов висновку, що підзвітна особа отримала дохід в розмірі 3356,50 грн. та відповідно до ст.168 ПК України, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» мало утримати як податковий агент податок на доходи фізичної особи у розмірі 15 відсотків, а саме 503,48 грн., на підставі чого і прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0001481701 від 27липня 2012 року.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням положень пп.168.1.1., п.168.1, ст.168 ПК України, оскільки підзвітна особа надала документи, що свідчать про витрачання готівкових коштів, наданих під звіт у розмірі 3356,50 грн., позивач вважає, що підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 503,48 грн. та застосування штрафної санкції у відповідача не було, а відповідно податкове повідомлення - рішення №0001481701 від 27 липня 2012 року прийнято відповідачем неправомірно, без урахування всіх обставин, що мали бути взяті до уваги при його прийнятті.

Стосовно визначення відповідачем штрафної санкції в розмірі 510 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000332310 від 27 липня 2012 року, позивач зазначає, що враховуючи те, що запит від 14.06.2012 року №4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному на отримання копій документів, не містив опис таких документів, не містив фактів, що свідчать про те, що надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами, не містив фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, виникла ситуація, за якою ДПІ у м. Южному Одеської області примушувало ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» робити те, що не передбачено законодавством, чим порушило приписи ст.19 Конституції України. В зв'язку із тим, що запит ДПІ у м. Южному складний з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» надав відповідь з вмотивованою відмовою.

Так, в акті перевірки зазначається, що листом від 14.06.2012 № 4450/8/22-1017 ДПІ у м.Южному Одеської області ДПС звернулося до ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з вимогою надати пояснення щодо виявлених в ході перевірки порушень та надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено записи у бухгалтерському обліку, що стали підставою для даних податкового обліку. Дмитрієв М.М. відмовився надавати копії документів, про що повідомив ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС листом від 15.06.2012 року №406-06. За даним фактом складено акт від 15.06.2012 року №7/22-1007/34334724.

В матеріалах справи наявний вказаний лист ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 14.06.2012 № 4450/8/22-1017, в якому відповідач просив позивача надати належним чином завірені копії документів, що містять порушення податкового законодавства (т.18 а.с.101-103). Своїм листом від 15.06.2012 року №406-06.(т.18 а.с.104-106) позивач надав відповідь на адресу податкового органу, в якій, з посиланням на положення на положення Податкового кодексу України зазначив, що запит не відповідає вимогам п.87.5 ст.85 ПК України, у зв'язку із чим позивач в силу приписів п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 510грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п.85.4.ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 85.7 ст.85 ПК України визначає, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Крім того, згідно із п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши запит від 14.06.2012 року №4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному, судом вбачається, що вказаний запит на отримання копій документів, не містить опис таких документів, не містить фактів, що свідчать про те, що надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами, не містить фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, а отже не відповідає наведеним положенням Податкового кодексу України, у зв'язку із чим, позивач в силу, п.73.3 ст.73 ПК України як платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Враховуючи викладене, відповідачем безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов'язання у розмірі 510 грн. за платежем: «Адміністративні штрафом та інші санкції» за порушення п.121.1 ст.121 ПК України

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 71 ч. 2 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надав до суду беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, що призвели до заниження податку на додану вартість, а також не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, зважаючи на положення діючого законодавства, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» є обґрунтованими документально, доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000322310.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000312310.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0001481701.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000152330.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000332310.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 08 липня 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко


Дата ухвалення рішення	08.07.2013
Оприлюднено	05.08.2013
Номер документу	32780557
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —1570/4967/2012

Ухвала від 10.04.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Жук С.І.

Ухвала від 06.09.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Жук С.І.

Постанова від 08.07.2013

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

Ухвала від 30.08.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

Ухвала від 17.08.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Соколенко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 08.07.2013 по справі 1570/4967/2012ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —1570/4967/2012

Ухвала від 10.04.2014

Ухвала від 06.09.2013

Постанова від 08.07.2013

Ухвала від 30.08.2012

Ухвала від 17.08.2012

Постанова
від 08.07.2013 по справі 1570/4967/2012
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД