Ухвала

від 10.04.2014 по справі 1570/4967/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 1570/4967/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В. при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" (далі - ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», товариство або - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у м. Южному, або - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 27.07.2012 року №0000322310, від 27.07.2012 року №0000312310, від 27.07.2012 року №0001481701, від 27.07.2012 року №0000152330, від 27.07.2012 року №0000332310.

Суд першої інстанції своєю постановою від 03 липня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000322310.

Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000312310.

Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0001481701.

Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000152330.

Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.07.2012 року №0000332310.

Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС та ДПС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта перевірки.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС складено акт від 12.07.2012 року №217/26/22-1008/34334724 із додатками до нього.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року, позивачем 18.07.2012 року за №451-07 надано до ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС заперечення та зауваження на акт перевірки.

24 липня 2012 року за №5933/8/22-1009 відповідачем надано відповідь за результатами розгляду заперечення на акт перевірки, у якій зазначено лише про необхідність зміни п.4 висновку акту перевірки, виклавши його в такій редакції: «пп.168.1.1., п.168.1, ст.168 Податкового кодексу України , додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.».

На підставі вказаного акту перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення до нього, відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000322310 від 27.07.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000312310 від 27.07.2012 року, податкове повідомлення-рішення №0001481701 від 27.07.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000152330 від 27.07.2012 року; податкове повідомлення-рішення №0000332310 від 27.07.2012 року.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив вищевказані рішення в судовому порядку.

Як вбачається з актів перевірки, виявлені порушення податкового та цивільного законодавства, виникли у зв'язку з встановленням нікчемності договорів, укладених між ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" та ТОВ «АВС Ресурси», ТОВ «Тетрабудсервіс», оскільки вони не були спрямовані на настання правових наслідків. Тому всі первинні документи, що отримані ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" від зазначених суб'єктів господарювання складені з порушенням закону, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання товарів (робіт, послуг) отриманих від вищевказаних підприємств відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (зі змінами і доповненнями), п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 138.2 ст. 138 ПКУ не можуть бути віднесені ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до складу витрат.

Таким чином на порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 , п. 138.2 ст. 138 ПК України до складу витрат на придбання віднесено витрати по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами: ТОВ «АВС Ресурси» за січень 2011 року на суму 148120 грн. та

за лютий 2011 року на суму 165875 грн.; ТОВ "Тетрабудсервіс" за вересень 2011 року на суму 1664410 грн. та за жовтень 2011 року на суму 1273015 грн.; ТОВ «ТД Интермаркет ЛТД» за грудень 2010 року на суму 3972 грн.; ТОВ «Профстройплюс ЛТД» за листопад 2010 року на суму 337555 грн. та за грудень 2010 року на суму 345093 грн.

Отже, зазначені порушення призвели до завищення валових витрат всього у сумі 6338423 грн.

Листом від 14.06.12 № 4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС звернулося до ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з вимогою надати пояснення щодо виявлених в ході перевірки порушень та надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено записи у бухгалтерському обліку, що стали підставою для даних податкового обліку. ОСОБА_5 відмовився надавати копії документів, про що повідомив ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС листом від 15.06.2012 року №406-06. За даним фактом складено акт від 15.06.2012 року №7/22-1007/34334724

В акті зазначено, що до перевірки не надано підтверджуючих документів, складання яких передбачено пунктом 1 статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а надані до перевірки документи, не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку та складені в порушення п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.7 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Тобто, ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», не надано підтверджуючих документів щодо правомірності виникнення податкового кредиту.

На порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ ) та п п.198.3, 198.6 ст. 198 , п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу суб'єкт господарювання неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам із наступними контрагентами: ПП «ТРАНС СТРОЙ» за період з липня 2010 року по жовтень 2010 року на суму ПДВ 443 859,22 грн., та ТОВ "Інвесттехнагляд" за листопад 2011 року на суму ПДВ 37011,35грн. враховуючи наступне.

Відповідач в акті зазначає, що на ТОВ "Інвесттехнагляд" та ПП "Транс Строй" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, тобто є недійсними.

Тому, як вказується в акті, всі первинні документи, що отримані ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ - 55" від ТОВ "Інвесттехнагляд" та ПП "Транс Строй" складені з порушенням законодавства, видані податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, тобто витрати на придбання товарів (робіт, послуг) отриманих від вищевказаних підприємств не можуть бути віднесені ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ - 55" до складу податкового кредиту за період, що перевірявся.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року №0000322310 та №0000312310 враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, уклав із ВАТ «Одеський припортовий завод» (надалі - ВАТ «ОПЗ») угоди, згідно яких він є підрядником з виконання ремонтних, монтажних робіт із протоколами та календарними планами робіт до вказаних робіт. При цьому, згідно умов зазначених договорів підрядник для виконання робіт залучає працівників необхідної кваліфікації та в достатній кількості.

За умовами вищезазначених договорів ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» взяло на себе зобов'язання виконати власними та залученими силами ремонтні роботи устаткування, обладнання в цехах ВАТ «ОПЗ» .

Для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами, укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання якісних ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» залучало протягом 2010-2011 року субпідрядні організації для виконання частини робіт.

Для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду №120 від 14.11.2011 року з ТОВ «Інвесттехнагляд» (Підрядник).

На підтвердження виконання ТОВ «Інвесттехнагляд» робіт по ремонту технологічного устаткування ЦВирК під час зупинного ремонту агрегату №2 на ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано копії: акту №ОУ-301102 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2011 року, підписаного представниками ТОВ «Інвесттехнагляд» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року; рахунку-фактури №00001103 від 30.11.2011 року; банківської виписки про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаного рахунку; податкової накладної №827 від 30.11.2011 року, яка також підтверджує факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання ремонтних робіт та дає право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, встановлено, що для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за угодами укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» як Замовник уклав з ПП «Транс Строй» (Підрядник) договір №8-КР-10 від 01.07.2010 року, предметом якого є виконання робіт по ремонту обладнання в цехах ВАТ «ОПЗ».

На підтвердження виконання ПП «Транс Строй» виконання робіт з ремонту устаткування в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано до суду копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, підписаних представниками ПП «Транс Строй» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; рахунків-фактур та банківських виписок про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; акт звіряння розрахунків від 15.11.2010 року; податкових накладних.

Також, встановлено, що для належного виконання взятих на себе зобов'язань за угодами, укладеними із ВАТ «ОПЗ» щодо виконання ремонтних робіт в обумовлені строки, ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» як Замовник уклав договір підряду №28 від 01.11.2010 року з ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» (Підрядник) на виконання робіт з ремонту обладнання та монтажу металоконструкцій в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод».

На підтвердження виконання ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» робіт з ремонту обладнання та монтажу металоконструкцій в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад, грудень 2010 року, підписаних представниками ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду №Р-11-01 від 10.01.2011 року з ТОВ «АВС Ресурси» (Виконавець) на виконання робіт з ремонту технологічного обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод».

На підтвердження виконання ТОВ «АВС Ресурси» робіт з ремонту технологічного обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень, лютий 2011 року, підписаних представниками ТОВ «АВС Ресурси» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку на підтвердження сплати коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних, акту звіряння розрахунків.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для належного забезпечення виконання зобов'язань, взятих за угодами з ВАТ «ОПЗ», позивач (Замовник) уклав договір підряду № 112 від 01.09.2011 року з ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» (Підрядник) на виконання робіт з капітального ремонту обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод».

На підтвердження виконання ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» робіт з капітального ремонту обладнання в цехах ВАТ «Одеський припортовий завод» за вказаним договором, позивачем надано копії: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень, жовтень 2011 року, підписаних представниками ТОВ «ТЕТРАБУДСЕРВІС» та ТОВ «Буд Гарант Інвест-55»; рахунків-фактур та банківську виписку про сплату коштів за виконані роботи згідно вказаних рахунків; податкових накладних; акт звірки взаєморозрахунків.

Спірні суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за період - липень-жовтень 2010 року, листопад 2011 року та додатку №5 до неї, і відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Разом з цим, позивачем до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 кв., 4 кв. 2010 року, 1 кв., 3 кв., 4 кв. 2011 року включено суму витрат за отримані роботи від його контрагентів.

Щодо правомірності включення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та включення спірних сум до витрат підприємства, слід зазначити наступне.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також віднесення сплачених платниками сум до валових витрат підприємств до 01.01.2011 року регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ ) та Законом України від «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), а з 01.01.2011 року - Податковим кодексом України (далі - ПК України ), ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу , на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу .

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду, включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Порядок формування податкового кредиту до 01.01.2011 року було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Відповідно до положення п.1.7 ст.1 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту).

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені пп.а) - пп.и).

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України .

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженімитними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

Таким чином, податковий кредит відповідно до Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 , первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період та включення спірних сум до валових витрат підприємства, були надані отримані від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, відповідно до укладених із контрагентами договорів підряду.

Водночас, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Крім того, позивачем підтверджено належними доказами фактичність отримання від його контрагентів ремонтних робіт, результати яких, в свою чергу, згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, були передані позивачем - ВАТ «ОПЗ». Разом з цим, позивачем на підтвердження того, що отримані результати робіт в подальшому були передані ВАТ «ОПЗ», окрім актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, також надано звіти про виконання робіт по кожному із укладених між позивачем та ВАТ «ОПЗ» договорів, рахунки-фактури, акти приймання наданих послуг, податкові накладні із відображенням їх у податковому обліку позивача згідно наданих податкових декларацій, реєстри отриманих та виданих податкових накладних із квитанціями про їх отримання, банківські виписки на підтвердження сплати коштів позивачу за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості, акти звірки взаєморозрахунків.

Тобто, вищезазначене свідчить про отримання позивачем робіт від його контрагентів для їх подальшого використання в межах господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку.

При цьому, матеріали справи свідчать, що актом перевірки від 14.06.2011 року №314/34/23-1008/34334724, на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», було встановлено завищення податкового кредиту за період січень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «АВС Ресурси» за період січень 2011 року, у зв'язку із встановленням нікчемності договорів та прийнято податкове повідомлення - рішення №0003222310 від 18.08.2011 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 29625 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а/1570/7339/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003222310 від 18.08.2011 року.

Вказані рішення судів вмотивовані тим, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних наслідків. При цьому, під час розгляду справи судами досліджувались саме той договір підряду №Р-11-01 від 10.01.2011 року та видані на його виконання документи,на підставі яких відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про завищення валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «АВС Ресурси» за січень 2011 року на суму 148120 грн.

Разом з цим, актом перевірки №187/13/23-1008/34334724 від 06.04.2011 року, на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року» було встановлено завищення валових витрат з податку на прибуток та завищення податкового кредиту по взаємовідносинам, зокрема, із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД», та прийняті податкове повідомлення - рішення №0000142310 від 15 квітня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податкове повідомлення - рішення №0000152310 від 15.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач актом перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року повторно встановлює порушення з боку позивача та зменшує валові витрати по взаємовідносинам із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» на суму 682648,00 грн., та відповідно повторно донараховує позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Між тим, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року по справі №2а/1570/3225/2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 року, та якою податкові повідомлення - рішення №0000152310 від 15.04.2011 року, №0000142310 від 15квітня 2011 року визнано протиправними та скасовано.

Вказані рішення судів вмотивовані тим, що факт здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом у листопаді-грудні 2010 року підтверджується документально та судами встановлено неправомірність висновку податкового органу про нікчемність договорів, в тому числі, із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД».

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що при розгляді та вирішенні даної справи слід взяти до уваги постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року по справі №2а/1570/7339/2011 та від 24.10.2011 року по справі №2а/1570/3225/2011, які набрали законної сили, в частині вирішення питання щодо встановлених порушень з боку позивача по господарським операціям із ТОВ «Профстрой плюс ЛТД» та ТОВ «АВС Ресурси» за період січень 2011 року.

Разом з цим, актом перевірки від 09.02.2012 року №19/4/23-1007/34334724 стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс»за період з 01.09. 2011 року по 31.10.2011 року», на який посилається податковий орган в акті перевірки №217/26/22-1008/34334724 від 12.07.2012 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року встановлено, що перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ у зв'язку із тим, що правочини, здійснені ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» не спрямовані на настання реальних наслідків.

При цьому, позивач вважаючи дії посадових осіб ДПІ у м. Южному по проведенню такої перевірки та складення акту перевірки від 09.02.2011року №19/4/23-1007/34334724 «Про результати позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період з 01.09.2011року по 31.10.211 року» незаконними, а висновки акту перевірки не обґрунтованими, звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним наказу та дій щодо проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі №1570/1923/2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» - задоволено повністю; визнано протиправним наказ голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у місті Южному Одеської області № 12 від 20.01.2012 року «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки» та визнано протиправними дії ДПІ у місті Южному Одеської області щодо проведення з 23.01.2012 року по 27.01.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року».

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що при розгляді та вирішенні даної справи слід взяти до уваги постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року у справі №1570/1923/2012, яка набрала законної сили, оскільки відповідач у своєму акті, як на підставу неправомірності віднесення позивачем спірних сум до валових витрат посилався, в тому числі, на акт перевірки від 09.02.2012 року №19/4/23-1007/34334724 стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період з 01.09. 2011 року по 31.10.2011 року». Однак, судом у справі №1570/1923/2012, жодним чином не досліджувались обставини здійснення конкретних господарських операцій позивача з ТОВ «Тетрабудсервіс», та висновок щодо протиправності дій податкового органу зроблений судом, з огляду на те, що не існувало підстав для проведення позапланової перевірки, а отже і підстав для видання наказу №12 від 20.01.2012 року у керівника ДПІ у м. Южному не було.

Натомість, в межах цього судового процесу, судом досліджені надані позивачем документи з приводу його господарських відносин із ТОВ «Тетрабудсервіс», які у своєї сукупності та взаємозв'язку спростовують висновки відповідача щодо відсутності реального характеру та безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тетрабудсервіс».

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що підстави, за яких відповідачем було зроблено висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Тетрабудсервіс» у судовому порядку були визнані протправними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено спірні суми за вищевказаними договорами, укладеним із його контрагентами, до складу податкового кредиту та до складу валових витрат, а також порушень законодавства, що регулює вказані питання не встановлено, судова колегія приходить до висновку, що визначення відповідачем ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень, є також протиправним.

Разом з цим, стосовно визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування (штрафних) фінансових санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 27.07.2012 року №0001481701 та №0000152330, слід зазначити наступне.

Так, в акті перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, відповідачем зазначено, що в порушення пп.168.1.1., п.168.1, ст..168 Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб у розмірі 503,48 грн.

При цьому, відповідачем в акті наведено посилання на авансові звіти №3, №4 від 04.11.2011 року та №4 від 30.03.2012 року, видані ОСОБА_8, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами на загальну суму 3356,50 грн., а саме: по звіту №3 від 04.11.2011 року на суму за послуги та товари зв'язку, шиномонтаж на суму 1815,50 грн.; по звіту №4 від 04.11.2011 року за доставку вантажу на суму 1016,0 грн.; по звіту №4 від 30.03.2012 року за автоінструмент, вогнегасник на суму 525,0 грн.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки відповідача в частині встановлених ним порушень є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до 2.11. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004р.№637 , видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.3.1. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 , касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами та операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Позивач у своєму позові посилається, що під час перевірки до авансових звітів було додано всі розрахункові документи, що підтверджують факт сплати готівки, а посадові особи відповідача в акті перевірки зазначили про їх відсутність, у зв'язку із чим ТОВ «Буд Гарант Інвест-55» відповідно до ст. 44.7 Податкового кодексу України надало до ДПІ у м. Южному завірені копії авансових звітів №3, №4 від 04.11.2011 року та №4 від 30.03.2012 року та всіх розрахункових документів, що підтверджують факт сплати готівки (лист №448-07 від 17.07.2012 року), проте, відповідач у відповіді на заперечення посилався на неприйняття цих документів як доказів підтвердження витрат.

Так, відповідачем вказано, що у звіті від 30.03.2012 року №4 не підтверджено розрахунковими документами за (автоінструмент, вогнегасник) на суму 525,0 грн.

Позивачем надано у якості розрахункового документу та додаткових підтверджуючих документів - товарний чек від 21.03.2012 року та копію свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_9

Таким чином, вказані документи, підтверджують витрачання готівкових коштів в розмірі 525 грн., а твердження відповідача про відсутність документів, які свідчать про витрачення готівки не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Також, позивачем надано авансовий звіт №3 від 04.11.2011 року за послуги та товари зв'язку, шиномонтаж, який не підтверджений розрахунковими документами на суму 1815,50 грн. із наданням до нього товарних чеків, квитанції та свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтв про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, отже висновок відповідача про відсутність документів підзвітної особи TOB «Буд Гарант Інвест-55», які підтверджують вартість витрат на суму 3356,50грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 510грн., слід виходити з наступного.

Відповідно до п.85.4.ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 85.7 ст.85 ПК України визначає, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Крім того, згідно із п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши запит від 14.06.2012 року №4450/8/22-1017 ДПІ у м. Южному, колегією суддів вбачається, що вказаний запит на отримання копій документів, не містить опису таких документів, не містить фактів, що свідчать про те, що надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості, не є первинними документами, не містить фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, а отже не відповідає наведеним положенням Податкового кодексу України , у зв'язку із чим, позивач в силу, п.73.3 ст.73 ПК України як платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

На підставі матеріалів справи, оцінки представлених доказів, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ «БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55» є обґрунтованими документально доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ-55" до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан