Рішення

від 25.07.2013 по справі 922/1906/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р.Справа № 922/1906/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг", м.Обухів, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, про стягнення 23337,00 грн. за участю представників:

позивача - Приходько Н.А. (довіреність № 5 від 15.01.2013р.),

відповідача - ОСОБА_1, особисто,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг", м.Обухів, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Харків, 23337,00 грн. основного боргу за Договором-дорученням про транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом № 081112 від 08.11.2012р. та Заявкою про надання транспортно-експедиторських послуг № 2\8 від 08.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1906/13 та розгляд справи призначено на 28.05.2013р. об 11:00 год.

21.05.2013р. відповідач надав через канцелярію господарського суду письмові заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнає повністю на тій підставі, що ФОП ОСОБА_1 виступав у ролі експедитора, який сплачує перевезення за кошти, одержані від замовника, який на даний час не розрахувався з відповідачем, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.11.2012р. по 20.05.2013р.

Заперечення відповідача разом з доданими до них документами були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2013р. об 11:45 год., у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання. Даною ухвалою за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - по 28.07.2013р.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2013р., представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, а саме крім заявленої суми основного боргу - 23337,00 грн., позивач просив стягнути з відповідача 1839,89 грн. пені, 393,17 грн. - 3% річних та 46,67 грн. інфляційних (всього - 25616,73 грн.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2013р. заяву позивача про уточнення позовних вимог (яка за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог) було прийнято до розгляду; розгляд справи відкладено на 25.07.2013р. об 11:00 год.

22.07.2013р. до канцелярії господарського суду від відповідача надішли письмові заперечення проти уточнення позовних вимог, а також клопотання про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.

Надані відповідачем документи були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, 25.07.2013р., представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі; надала письмове обґрунтування позовних вимог, яке було долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечував повністю на підставах, викладених у письмових запереченнях, поданих до суду 21.05.2013р. та 22.07.2013р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.11.2012р. між Дочірнім підприємством "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір-доручення № 081112 про транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно п. 1.1. якого позивач (повірений) на умовах доручення відповідача (довірителя), зобов'язався здійснити транспортно-експедиторське обслуговування та організацію перевезень у міжміському та міжнародному сполученні, а також доставку довіреного йому експортного, імпортного та транзитного вантажу автомобільним вантажним транспортом у пункт призначення, а відповідач зобов'язався оплатити послуги позивача коштами замовника в межах договору доручення або інших цивільно-правових договорів.

Відповідно до п. 2.2. Договору, конкретні умови перевезень обумовлюються разовими заявками, які є невід'ємною частиною даного Договору, додатково перед кожним перевезенням або групою перевезень. Заявка оформляється довірителем і попередньо узгоджується з повіреним факсом.

Як свідчать матеріали справи, згідно умов вищевказаного Договору, на підставі Заявки № 2/8 від 08.11.2012р. про надання транспортно-експедиторських послуг, позивачем було надано послуги з автоперевезення та експедирування вантажу вантажним автомобілем марки: Мерседес державний НОМЕР_1 н/пр. НОМЕР_3, за маршрутом: 89264, Вайсенхорн, вул. Рудольф Дизель штрассе, фірма Пері Вайсенхорн (Німеччина) - 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Об'їзна дорога, 60 склад, TOB "Пері Україна" (Україна), що підтверджується належним чином оформленою CMR від 12.11.2012р.

На підтвердження перевезення вантажу представником позивача також було надано суду для огляду документи, які свідчать про отримання вантажу від відповідача, його відправлення та проходження вантажу через митницю.

Факт виконання послуги з автоперевезення вантажу згідно умов Договору-доручення відповідачем у судовому засіданні не оспорювався.

Як вбачається із Заявки № 2/8 від 08.11.2012р., плата за перевезення вантажу була визначена в розмірі 23337,00 грн. без ПДВ та повинна бути сплачена протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідачем документів (рахунку, акту, податкової накладної, договору, заявки, СМR), що підтверджують перевезення вантажу.

Судом встановлено, що вказані документи, в тому числі рахунок-фактура № ДПА-001102 від 20.11.2012р., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ДПА-001089 від 20.11.2012р. було відправлено позивачу 13.12.2012р., та отримано відповідачем 20.12.2012р., про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. 29 справи).

Факт отримання вищевказаних документів, їх підписання та повернення позивачу був підтверджений відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до погоджених у Заяві умов, строк оплати за надані позивачем послуги сплив 23.12.2012р.

09.02.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію за № 10, яку той отримав 13.02.2013р., про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. 31 справи).

У відповіді на дану претензію від 06.02.2013р. за вих. № 1 відповідач гарантував провести оплату за отримані послуги до 15.03.2013р., але на даний час розрахунку не здійснив.

Таким чином, станом на 29.04.2013р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 23337,00 грн.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що 04.07.2012р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексіком ЛТД", м.Бровари Київської області, був укладений Договір № 09/11/12 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, за умовами якого відповідач, як експедитор, зобов'язався здійснити перевезення вантажу для ТОВ "Ексім ЛТД" (замовника).

Відповідач зазначає, що Договір № 09/11/12 від 04.07.2012р. є договором транспортного експедирування, а Договір-доручення № 081112 від 08.11.2012р. був укладений між позивачем та відповідачем на виконання умов вищевказаного Договору.

Але, дослідивши умови спірного Договору-доручення та надавши йому правову оцінку, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є окремим договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1.1. спірного Договору-доручення, позивач на умовах доручення відповідача, зобов'язався здійснити транспортно-експедиторське обслуговування та організацію перевезень у міжміському та міжнародному сполученні, а також доставку довіреного йому експортного, імпортного та транзитного вантажу автомобільним вантажним транспортом у пункт призначення, а відповідач зобов'язався оплатити послуги позивача коштами замовника в межах договору доручення або інших цивільно-правових договорів.

Як вказує відповідач, "замовником" за умовами Договору-доручення слід вважати ТОВ "Ексім ЛТД", але найменування замовника та його реквізити у Договорі-дорученні не визначено.

Позивач вказує, що при підписанні спірного Договору-доручення його не було повідомлено відповідачем про те, що цей Договір укладається на виконання Договору № 09/11/12 від 04.07.2012р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Як вбачається з Договору № 09/11/12 від 04.07.2012р., сторони даного договору при визначенні порядку розрахунків не передбачили витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору експедитором.

Відповідно до п. 4.2. Договору-доручення № 081112 від 08.11.2012р., оплата за перевезення здійснюється довірителем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного протягом 10-ти банківських днів після отримання від повіреного повного пакету документів (оригінала рахунку, оригінала податкової накладної, оригінала CMR - міжнародної товарно-транспортної накладної, оригінала акту виконаних робіт, оригінала договору), що підтверджують факт виконання перевезення.

Крім того, спірним Договором-дорученням передбачено, що матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором в розмірі фактичної матеріальної шкоди, визначеної та доведеної у відповідності до діючого законодавства України, несуть сторони даного Договору (п.5.2.).

Отже, суд дійшов висновку, що обов'язок з оплати послуг за Договором-дорученням № 081112 від 08.11.2012р. покладено на відповідача (довірителя за Договором-дорученням), який замовив послуги та отримав їх, згідно умов договору.

Частинами 2 та 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 5.3.1. Договору-доручення № 081112 від 08.11.2012р., за прострочення платежів, передбачених даним Договором, довіритель (відповідач) сплачує повіреному (позивачу) пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період прострочення, від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1839,89 грн. пені, 393,17 грн. - 3% річних та 46,67 грн. інфляційних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 25616,73 грн., у тому числі: 23337,00 грн. основного боргу, 1839,89 грн. пені, 393,17 грн. - 3% річних та 46,67 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 12, 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 61157, АДРЕСА_1; поштова адреса: 61001, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; р/р НОМЕР_4 у Централізованому відділенні ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Дочірнього підприємства "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" (08700, Київська область, м.Обухів, вул.Київська, 127; код ЄДРПОУ: 33003087; р/р 26003023268001 у Відділенні № 1 Київського ГРВ АТ "Брокбізнесбанк" м.Обухів, МФО 300249) - 23337,00 грн. основного боргу, 1839,89 грн. пені, 393,17 грн. - 3% річних та 46,67 грн. інфляційних; 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.07.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.