8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2013 року Справа № 812/5907/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.
за участю представників сторін:
представників позивача: Безпарточної Л.І. (дов. № 121 від 11.07.2013),
Шайтури О.М. (дов. № 30 від 17.04.2013),
представників ідповідача: Адамович І.О.(дов. № 26-Д від 15.07.2013),
Артюхової Л.Т. (дов. № 15-Д від 18.06.2013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
03 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 26 червня 2013 року № 0000362200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 342381,00 грн., з яких за основним платежем - 297760,00 грн., та 44621,00 грн. - штрафних санкцій та від 26 червня 2013 року № 00000432200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302557,00 грн., з яких за основним платежем - 244952,00 грн., та 57605,00 грн. - штрафних санкцій.
В обґрунтування позову зазначено, що з 25 по 31 травні 2013 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Тайра Груп Донбас" за період діяльності з 01.04.2010 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом перевірки № 1/23-33199719 від 13.06.2013. У подальшому позивач отримав оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.06.2013, у яких підставою для їх винесення зазначено акт перевірки № 1/22-33199719 від 13.06.2013. Акт з таким номером позивач не отримував, а тому вважав, що податковий орган не мав права приймати податкові повідомлення-рішення без надання позивачу відповідного акту.
Крім того, порушення, зазначені в акті перевірки від 13.06.2013 № 1/23-33199719 фактично не мали місця. Висновок про заниження податку на прибуток зроблено з посиланням на додаток до акту № 3.1.1.2 та зазначено, що позивачем до ціни товару не включено витрати на доставку продукції покупцям, не включено до складу доходу від операційної діяльності дохід від надання транспортних послуг. Вказані порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток на суму 297760,00 грн. Податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року № 00000432200 про збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302557,00 грн., з яких за основним платежем - 244952,00 грн., та 57605,00 грн. - штрафних санкцій також, на думку позивача, є незаконним, так як базуються на висновку про заниження скоригованого валового доходу за І квартал 2011 року на 44241,00 грн., крім того ПДВ - 8849,00 грн., заниження від надання послуг з переробки зерна за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у сумі 917165,00 грн., крім того ПДВ - 183433,00 грн., заниження від не включення до складу доходу від надання транспортних послуг у загальній сумі 251725,00 грн., крім того ПДВ - 50345,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважали позов необґрунтованим, та зазначили, що під час перевірки позивачем було надано всі необхідні первинні документи, але копії первинних документів позивач надавати відмовився, а тому виникли складності у складанні акту перевірки. За наявності акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Реалтранс груп» операції позивача з вказаним товариством не носять реального характеру. Що стосується номеру акту перевірки від 13.06.2013 то вірним є № 1/22-33199719. Під час складання акту внаслідок технічної помилки було зазначено номер акту № 1/23-33199719.
Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас", код 33199719, є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Стахановської міської ради 15.11.2004, є платником податку на додану вартість з 30 листопада 2004 року, що підтверджується свідоцтвом № 16189345, знаходиться на обліку як платник податків у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (Т. І а.с. 201-223)
На підставі наказів № 543 від 14.05.2013 та № 585 від 31.05.2013, направлень на проведення перевірки посадовими особами Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Тайра Груп Донбас" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. (Т. ІV а.с. 60-66)
За результатами перевірки податковим органом складено акт № 1/23-33199719 від 13.06.2013, копія якого вручена позивачу. (Т. І а.с. 9-101)
При цьому, у журналі реєстрації актів документальних перевірок акт перевірки ТОВ "Тайра Груп Донбас" зареєстровано за № 1/22-33199719. (Т. І V а.с. 67)
Згідно письмових пояснень представника відповідача 1 у номері акту є порядковим номером акту перевірки, 22 - код відділу, що проводив перевірку, 33199719 - код ТОВ "Тайра Груп Донбас". Правильним є номер акту перевірки № 1/22-33199719, помилка сталась під час роздруківки акту та зазначено № 1/23-33199719. Помилка сталась у зв'язку з тим, що до реорганізації у червні 2013 року код відділу, який проводив перевірку товариства був 23, а після реорганізації змінився на 22. (Т. VІ а.с. 149)
За результатами перевірки Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішеннявід 26 червня 2013 року № 00000432200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302557,00 грн., з яких за основним платежем - 244952,00 грн., та 57605,00 грн. - штрафних санкцій, та № 0000362200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 342381,00 грн., з яких за основним платежем - 297760,00 грн., та 44621,00 грн. - штрафних санкцій. (Т. І а.с. 102-105)
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень зазначено акт перевірки від 13.06.2013 № 1/22-33199719.
В акті перевірки зроблено висновок про заниження вартості наданих послуг з переробки зерна на загальну суму 917165,00 грн.; не включення до складу доходу від операційної діяльності доходу від надання транспортних послуг у сумі 251725,00 грн. При цьому, в акті перевірки не зазначено перелік документів, на підставі яких податковий орган прийшов до такого висновку, а також не зазначено конкретних операцій, які на думку податкового органу не включені до складу доходу від операційної діяльності. Акт перевірки містить лише посилання на додатки до акту перевірки № 3.1.1.2. та № 3.1.1.
Додаток до акту перевірки № 3.1.1 містить перелік актів виконаних робіт з переробки зерна пшениці, надані ТОВ "Тайра Груп Донбас" стороннім організаціям, у період з 01.01.2011 по 31.12.2012. (Т. І а.с. 89-90), додаток № 3.1.1.2 - розрахунок фактичних витрат з переробки зерна пшениці стороннім підприємствам за період з березня 2011 року по грудень 2012 року. (Т. І а.с. 91)
При цьому, додаток № 3.1.1.2 містить дані про витрати на електроенергію, загальновиробничі витрати, заробітна плата, нарахування на заробітну плату, адміністративні витрати, амортизаційні відрахування тощо, взяті за статтями за даними головної книги товариства за 2011 - 2012 роки. (Т. І V а.с. 99-233)
Загальну суму витрат, розраховану таким чином, розподілено на переробку зерна та вирахувано суму недоотриманого доходу.
Однак, такий розрахунок не можна вважати достовірним, так як відповідно до Статуту ТОВ "Тайра Груп Донбас" та довідки управління статистики основними видами діяльності товариства є виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості, виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів, виробництво готових кормів для тварин, допоміжнаю діяльністю у сфері транспорту щодо надання послуг з вантажних перевезень, передача в оренду нежитлових приміщень тощо.
Таким чином, загальновиробничі та адміністративні витрати повинні розподілятись також і на інші види діяльності позивача, а не лише на переробку зерна, як зроблено відповідачем.
Крім того, на сторінці 32 акту перевірки відповідачем зазначено, що за результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено.
Щодо не включення до складу доходу від операційної діяльності доходу від надання транспортних послуг у сумі 251725,00 грн., то податковим органом розрахунок здійснено із застосування додатку до акту перевірки № 3.1.5.3 перелік товарно-транспортних накладних, відповідно яких надані послуги з перевезення вантажів стороннім організаціям за період з 01.09.2011 по 31.12.2011 (Т.І V а.с. 38-50)
Однак, складаючи зазначений перелік та приходячи до висновку про наявність порушень відповідачем не прийнято до уваги, що згідно загальних умов договорів на поставку продукції товар поставляється транспортом покупця. Однак, у подальшому, до вказаних договорів укладались додаткові угоди, якими змінено умови поставки продукціє та визначено, що продукція поставляється продавцем та за його рахунок. Вказана обставина підтверджена як умовами договорів, так і наданими позивачем товарно-транспортними накладними. (Т. V а.с. 4-253, Т. VІ а.с. 1-126)
Позивачем також надано затверджені калькуляції 1 тони продукції на 2011 та на 2012 роки, згідно до яких до ціни продукції включено витрати на транспортування продукції у відповідності до умов договорів. (Т. І V а.с. 89-98)
У випадках, коли за умовами договору продукція повинна була вивозитись за рахунок покупця, а фактично доставка продукції здійснювалась ТОВ "Тайра Груп Донбас", позивачем надано докази отримання від покупця оплати вартості наданих транспортних послуг.
Так, за умовами договору № 050811 від 05.08.2011, укладеного між ТОВ "Тайра Груп Донбас" та ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат» на продаж борошна пшеничного доставка товару повинна здійснюватись транспортом покупця (ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат»). Згідно специфікації № 3 від 10.07.2012 змінено умови поставки, поставка товара здійснюється на склад покупця силами продавця та за його рахунок. (Т. V а.с. 4-31)
При цьому, поставка борошна до ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат» 05.08.2011 також здійснювалась транспортом ТОВ "Тайра Груп Донбас", однак, позивачем надано суду акт здачі-прийняття транспортних послуг, рахунок-фактуру та квитанцію на оплату ПАТ «Дзержинський хлібокомбінат» транспортних послуг. (Т. VІ а.с. 144-148)
Під час розгляду справи позивачем надані декларації з податку на прибуток з додатками та розшифровкою складу сформованих та включених до декларацій валових витрат за перевірений податковим органом період (Т.І а.с. 224-262, Т. ІІ а.с. 1-43), а також щомісячні податкові декларації з податку на додану вартість за 2011 та за 2012 роки, а також уточнюючі розрахунки, подані податковому органу у вказані періоди, з додатками № 5 розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних. (Т. ІІ а. с. 46-249, Т. ІІІ а.с. 1-249).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011, однак, розділ ІІІ Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», набрав чинності з 01.04.2011 та діяв у 2011 році з урахуванням перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.
У 2010 році та першому кварталі 2011 року спірні правовідносини було врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (далі - Закон № 334) в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, відповідно до якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. За абзацом 3 пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Склад доходів при обчисленні об'єкта оподаткування звітного періоду та дата їх формування, визначені відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаются до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.
Доказів порушення позивачем вказаних норм податкового законодавства представниками податкового органу суду не надано.
У зв'язку з вищевикладеним недоведеними є висновки податкового органу про заниження скоригованого валового доходу за І квартал 2011 року на 44241,00 грн., крім того ПДВ - 8849,00 грн., заниження від надання послуг з переробки зерна за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у сумі 917165,00 грн., крім того ПДВ - 183433,00 грн., заниження від не включення до складу доходу від надання транспортних послуг у загальній сумі 251725,00 грн., крім того ПДВ - 50345,00 грн., а всього на суму 242627,00 грн.
Судом встановлено, що у квітні 2012 року ТОВ "Тайра Груп Донбас" придбано у ТОВ «Реалтранс Груп» транспортер ТК 219 вартістю 10831,07 грн., ПДВ - 2166,21 грн.
Вказана операція підтверджена рахунком № 50411 від 05.04.2012, накладною № 608 від 06.04.2012, податковою накладною № 612 від 06.04.2012, платіжними дорученнями на перерахування коштів на рахунок ТОВ «Реалтранс Груп» за придбаний транспортер № 702 від 06.04.2012 на суму 6498,64 грн. та № 749 від 15.05.2012 на суму 6498,64 грн., виписками банку за вказані дати. (Т. VІ а.с. 132-139)
Придбаний транспортер ТК 219 оприбутковано товариством як основний засіб на субрахунок 104 «машини та обладнання» та виписано інвентарну картку обліку основних засобів. (Т. VІ а.с. 140-141)
Стосовно поставки транспортера ТК 219 до ТОВ "Тайра Груп Донбас" представниками позивача надано пояснення, що вказаний товар було замовлено за інтернет оголошенням, а доставка здійснювалась автовантажоперевізником «Нова пошта».
Посилання відповідача на акт ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Реалтранс Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємствами за період з 01.02.2012 по 30.04.2012, у якому зазначено, що директор товариства ОСОБА_9 пояснив, що ніколи директором не був, ніякого відношення до ТОВ «Реалтранс Груп» немає, ніяких документів від імені ТОВ «Реалтранс Груп» не підписував (Т. ІV а.с. 53-59), суд до уваги не приймає з огляду на те, що податкова накладна № 612 від 06.04.2012 від імені ТОВ «Реалтранс Груп» підписана ОСОБА_7, містить печатку товариства та всі інші необхідні реквізити, зареєстрована в електронному реєстрі податкових накладних.
Щодо відсутності у позивача товарно-транспортної накладної на доставку транспортера ТК 219 до позивача суд зазначає, що податковим органом перевантажене значення товарно-транспортної накладної, як документу, який впливає на стан обліку (як податкового так і бухгалтерського). Вимоги бухгалтерських стандартів враховують цей документ при формуванні розрахунків за транспортні послуги та перевезення, в межах господарських правовідносин. Доказів віднесення до складу витрат витрати на доставку товара від ТОВ «Реалтранс Груп» податковим органом не наведено.
Крім того, Верховний Суд України, переглядаючи судові рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІБ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначив, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. (Постанова суду від 21 січня 2011 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З аналізу наданих позивачем під час розгляду справи первинних документів вбачається, що господарська операція між ТОВ "Тайра Груп Донбас" та ТОВ «Реалтранс Груп» мала реальний характер.
Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 26 червня 2013 року № 0000362200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 342381,00 грн., з яких за основним платежем - 297760,00 грн., та 44621,00 грн. - штрафних санкцій.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 26 червня 2013 року № 00000432200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайра Груп Донбас" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302557,00 грн., з яких за основним платежем - 244952,00 грн., та 57605,00 грн. - штрафних санкцій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05 серпня 2013 року.
Суддя Т.В. Смішлива
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2013 |
Оприлюднено | 05.08.2013 |
Номер документу | 32782219 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.В. Смішлива
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні