ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 29 липня 2013 року № 826/8026/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм» простягнення заборгованості в розмірі 3762,12грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм» про стягнення боргу в сумі 3762,12грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/8026/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 20.06.2013. Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з огляду на доводи, викладені в адміністративному позові. Представник відповідача в судові засідання не прибув, заперечень на позов не надав, про дату час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біофарм» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду. Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України. На момент розгляду даної справи за Відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України в сумі 3762,12грн. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. У відповідності до вищенаведених норм, позивачем розрахована сума страхових внесків, що не сплачена відповідачем за період з січня 2010 по червень 2010, яка складає 3762,12грн. Наявність у Відповідача вказаної заборгованості підтверджується власними розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників копією вимоги від 01.02.2013 року № Ю-161/2436. Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 3 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відтак, заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги №Ю-161/2436 від 01.02.2013, станом на час розгляду даної справи складає 3762,12грн. Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою від 01.02.2013 відповідачем не сплачена, а вимога не оскаржена, зворотного судом не встановлено. Частиною 3 статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Беручи до уваги те, що сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 3762,12грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується, власними розрахунками, картками особового рахунку страхувальника, вимогою про сплату боргу №Ю-161/2436 від 01.02.2013 року, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості, станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а Відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем з Відповідача не стягуються. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біофарм» (код ЄДРПОУ 25634259, адреса: 04112, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ОРАНЖЕРЕЙНА, будинок 3) заборгованість (недоїмку) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3762 (три тисячі сімсот шістдесят дві)грн. 12коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва. Стягувач: Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 26087323, адреса: 01054, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ВОРОВСЬКОГО, будинок 29). Суддя П.О. Григорович Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2013 |
Оприлюднено | 05.08.2013 |
Номер документу | 32783226 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Григорович П.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні