Постанова

від 26.12.2006 по справі 2/516-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/516-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 грудня 2006 р.                                                                           Справа № 2/516-06

Суддя господарського суду Мельник П.А.

при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,м. Вінниця   

до:Приватного сільськогосподарського підприємства "Митківське", с. Митків, Гайсинський район, Вінницька область  

про стягнення 3561,86 грн.

Представники :

позивача     :   Бібік В.І.

відповідача :   не з"явився

Заявлено позов Вінницького обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Вінниця (далі –позивач ) до приватного сільськогосподарського підприємства «Митківське», с. Митків, Гайсинського району, Вінницької області (далі  - відповідач) про стягнення 3561,86 грн. штрафних санкцій за незабезпечення  встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідач  належно повідомлений  про дату,  час і місце судового засідання, однак, в судове засідання не з'явився. Ухвала  суду  відкриття провадження у адміністративній справі від 4.12.2006 р.. направлена відповідачеві за адресою, яка вказана в позові та за якою значиться підприємство відповідача. Конверт з ухвалою суду про призначення справи до розгляду на 26.12.2006р. до суду не повернувся.

Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства  України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка  доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Оскільки ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом   суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.  Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 112, ст. 128 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши наявні матеріали справи та додатково надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

   Згідно ст.  19  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вищевказаного Закону  Відповідачеві встановлено норматив робочих місць в 2005 році  для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що,  становить 5  робочих місць.

Зазначена кількість інвалідів, встановлена, виходячи з вимог  Інструкції із статистики чисельності працівників зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 р. № 171 (далі-Інструкція), відповідно до якої, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування  сереньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Разом з тим, позивачем в судовому засіданні надано  звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках,  які відповідачем направлялись до районного центу зайнятості .

Відповідно до п. 5.  Постанови Кабінету Міністрів України №314  “Про затвердження Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” підприємства розробляють  заходи  щодо  створення  робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач проінформував про вакантні місця для працевлаштування інвалідів, тому, не несе відповідальність за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а, отже, і не може нести відповідальність, що встановлена ст. 20 Закону. Таким чином, підстави для застосування   штрафних санкцій за незабезпечення  встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів відсутні.

Виходячи з викладеного,  в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Мельник П.А.