Постанова

від 25.07.2013 по справі 812/5497/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року Справа № 812/5497/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Грішіної О.Ю.

в присутності сторін:

позивач: ОСОБА_1;

представник позивача: ОСОБА_2;

представник відповідача: не прибув.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови №46 від 31 травня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови №46 від 31 травня 2013 року про вчинення правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у сумі 103230грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги та пояснили, що 29.05.2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу у Західному регіоні Інспекційного управління №1 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Фроловим Є.П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками позапланової перевірки об'єкта будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з виявленням правопорушення у вигляді наведення недостовірних даних замовником будівництва ФОП ОСОБА_1 в декларації №14311026667 про готовність об'єкта до експлуатації Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області за номером №14311026667 від 24.01.2011 року.

Позивач вважає цю постанову незаконною, а накладення адміністративно-господарського штрафу вчиненим за відсутності на час виникнення правовідносин діючих норм закону на підставі яких накладено стягнення, оскільки відповідачем не прийнято до уваги, що нормами Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент вчинення правопорушення, тобто на 09.08.2011 року, абзацу 4.п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не існувало, а зазначена правова норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 року №4220, який набув чинності з 19.01.2012 року, на наступний день після публікації в газеті Голос України.

Позивач вважає, що у нього відсутня вина щодо внесення в декларацію про готовність об'єкта недостовірних даних про те, що авторський нагляд за будівництвом здійснює Нестеренко Олександр Іванович на підставі наказу від 24.01.2011 №77, оскільки такі дані він вніс на підставі даних, внесених в «Журнал авторського нагляду за будівництвом» №105, ведення якого покладено на Луганський «Дорпроект».

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що 10.04.2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області за участю ФОП ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якої встановлені порушення:

1) порушення ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» відхилення від робочого проекту, а саме:

- відповідно до розділу «план організації дорожнього руху» робочого проекту найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині, позначеною 6 - 2008 - 0 - ГП, поданого для проведення перевірки замовником ФОП ОСОБА_1, згідно якого зі сторони дороги Т-13-21 від перехрестя розташування автозаправочної станції малої потужності в напрямку смт. Успенка, відсутній заїзд на автозаправочну станцію малої потужності з заїздом на об'єкт перевірки було встановлено наявність заїзду зі сторони дороги Т-13-21 від перехрестя розташування автозаправочної станції малої потужності в напрямку смт. Успенка;

- відсутність запроектованої перегородки між роздягальнею і тамбуром входу яка запроектована згідно до розділу «розріз 1 - 1 будівлі АЗС» робочого проекту (найменування розділу - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 1 - АС);

- невідповідність резервуарів зберігання нафтопродуктів загальною місткістю 40 куб.м. відповідно до розділу «загальний вигляд резервуарів» робочого проекту (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - 1…17 - ТХ) у вигляді відсутності резервуарних зондів (модель 613), люків ЛЗ-150, ЛЗ-50, труб дихальних діаметром 57 х 3,5, технологічних колодязів;

- невідповідність розташування паливних ємностей відповідно до розділу «технологічна схема» робочого проекту (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - 1 …17 - ТХ);

- відсутні запроектовані елементи дощової каналізації згідно розділу «зовнішні мережі» плану мереж дощової каналізації (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - СІ - НК), а саме: відсутня ємність для дощових стоків, колодязь відстійник з бензомаслоутримувачем, дощоприймальний лоток на в'їзді в астозаправочну станцію малої потужності.

2) відсутність журналу авторського нагляду, чим порушено ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядок здійснення авторського нагляду, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2008 №903;

3) відсутність журналу загальних робіт, відсутність журналу спеціальних робіт та актів на закриття прихованих робіт, чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5.2009 «Організація будівельного виробництва»;

4) розбіжність даних між наказом про відповідального за здійснення авторського нагляду від 24.01.2011 року №77 та п.8 (інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявності) поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації автозаправочної станції малої потужності, чим порушено ч.10 ст.39 Закону України 2Про регулювання містобудівної документації»;

5) порушення абз.4 ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність» - в ході будівництва застосовувались будівельні матеріали, які не відповідають нормам, стандартам і технічним умовам, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її;

6) порушено п.1 ч.6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, а саме заниження категорії складності об'єкта, замість V категорії визначено ІІІ. У зв'язку

29.05.2013 року, у зв'язку встановленими порушеннями, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» було складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким передбачений штраф у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, що складає 103230 грн.

Постановою №46 від 31 травня 2013 року заступником начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області ФОМ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 103230 грн.

У судове засідання 25 липня 2013 року представник відповідача не прибув, надав заяву про подальший розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований 26.05.1997 року Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області за адресою місце проживання: АДРЕСА_2. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суд також установив, що згідно до Договору №1/01-11 від 28.01.2011 року (а.с.26-27) на будівництво АЗС по АДРЕСА_1, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ПП «Антрацитрембуд» в особі директора Чекмарева С.А. (Підрядник) сторони домовились, що Замовник доручає, Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву АЗС по АДРЕСА_1. Ціна договору складає 105535 грн. у тому числі ПДВ 17589,40 грн. Фінансування будівництва здійснюється за кошти Замовника, початок робіт: лютий 2011 року, закінчення робіт червень 2011 року. Підрядник виконує роботи в об'ємі та у строки, передбачені договором та здає роботи Замовнику в об'ємах, відповідних кошторисної документації. Замовник приймає об'єми виконаних робіт в продовж 5 днів з дати отримання письмового повідомлення Підрядника. Договором передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих обов'язків(а.с.26-27).

Згідно Дозволу на виконання будівельних робіт від 04 березня 2011 року №07/2611 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, цей дозвіл надано ФОП ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт з будівництва АЗС автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до проектної документації, яка розроблена ЛДППДП Луганський «Дорпроект», ліцензія АБ №117380, та затверджена замовником розпорядженням №1 від 27.12.2010 року. Відповідльним виконавцем робіт є Щедрін С.Д. Авторський нагляд здійснює ЛДППЛД Луганський «Дорпроект», м. Луганськ, Лінія залізниці, 9, наказ №77 від 24.01.2011. Технічний нагляд здійснює ТОВ «Юнівер» м. Луганськ, вул. Совєтская, 40, код 217851234, сертифікат серія НОМЕР_3, інженер з технагляду ОСОБА_8, наказ №9 від 28.02.2011 року. Строк дії дозволу до 31.06.2011 року. (а.с.30).

Згідно узгодження договірної ціни на будівництво автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1, на 2011 рік, договірна ціна визначена у поточних цінах станом на 28 січня 2011 року і складає 105536 грн. (а.с.43).

Згідно наказу №77 від 24.01.2011 року Луганського дорожнього проектно-пошукового державного підприємства Луганський «Дорпроект», для проведення авторського нагляду за будівництвом автозаправочної станції по АДРЕСА_1 призначено головного інженера проекту Бондарчика Анатолія Вікторовича (а.с.80).

Згідно підписки виконавця робіт (виконроба) головний інженер ПП «Антрацитрембуд» Щедрін Сергій Дмитрович засвідчив, що згідно до своєї спеціальності промислове та цивільне будівництво, що посвідчується дипломом НОМЕР_2 від 20.06.1995 року ДГМІ, прийняв за наказом ПП «Антрацитрембуд» керівництво проведення будівельних робіт АЗС за адресою: АДРЕСА_1.

Але, зміст наданої підписки свідчить, що зазначена підписка не посвідчена керівником будівельної організації, та в ній відсутнє посвідчення про її прийняття інспекцією Держархбудконтроля (а.с.28).

Згідно журналу Авторського нагляду за будівництвом №105 інформація про повну кошторисну вартість будівництва об'єкту АЗС за адресою: АДРЕСА_1, - відсутня. У розділі «Склад спеціалісті, що здійснюють авторський нагляд» зазначений начальник відділу Нестеренко Олександр Іванович, з посиланням на наказ №77 від 24.01.2011 року, але не зазначено організацію, в якій він працює начальником відділу. Відсутні записи щодо результатів авторського нагляду за ходом будівництва об'єкта. (а.с. 22-23).

Згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.16-21): Автозаправочна станція малої потужності, 3 категорія, 1241.9, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Луганській області 09.08.2011 року №14311026667, замовник ФОП ОСОБА_1 задекларував наступну інформацію:

- про осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт: головного інженера ПП «Антрацитрембуд» Щедріна Сергія Дмитровича з посиланням на наказ №1/01-11 від 28.01.2011 року, та види виконаних робіт: будівництво операторної, укладання трубопроводів, установка обладнання колонки, цистерни;

- про генерального проектувальника Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство Луганський «Дорпроект»;

- про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника) - начальника відділу Нестеренко Олександра Івановича за наказом №77 від 24.01.2011 року;

- про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду ОСОБА_8 з посиланням на наказ №9 від 28.02.2011 року, серію та номер кваліфікаційного сертифіката НОМЕР_3;

- про генерального підрядника - ПП «Антрацитрембуд», 94613, Луганська область, м.Антрацит, вул. Петровського, буд. 22, офіс 5, код 33323659,

- кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 508,00 тис.грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 356,00тис.грн., витрати на машини та інвентар 43,00тис.грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 399,00тис.грн., у тому числі на будівельно-монтажні роботи 356,00тис.грн., витрати на машини та інвентар 43,00тис.грн.

- у графі «інформація про проектну документацію (будівельний паспорт) на АЗС за адресою: АДРЕСА_1, зазначені реквізити наказу №1 від 28.02.2011 року, висновок комплексної державної експертизи 08-№418 від 07.11.2008 рік, філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Луганській області;

- про дозвільні документи - дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.03.2011 року №67/2011;

- про адресу місцезнаходження - АДРЕСА_1, дату початку будівництва - 01.03.2011, тату закінчення будівництва - 31.06.2011;

- опис об'єкта та основні показники об'єкта.

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази суд не погоджується з доводами і вимогами позивача, як з такими, що не засновані на приписах чинного законодавства.

Разом з цим суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи даний спір суд виходить з того, що Порядок, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, запроваджений з метою реалізації державної політики в сфері містобудування та впорядкування містобудівної діяльності в Україні і підлягає виконанню всіма суб'єктами містобудівної діяльності, який затверджений постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року.

Контрольні функції щодо Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладені на Держархбудінспекцією та її територіальні органи, яким є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області.

Відповідно до п.7 Порядку, підставами для проведення позапланових перевірок, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб, за вимогами правоохоронних органів.

Суд установив, що 13.03.2013 року на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області надійшов лист Краснолуцького міського відділу Управління Служби безпеки України в Луганській області від 11.13.2013 року №63/33/394 (а.с.63), що стало обґрунтованою підставою для позапланової перевірки об'єкта будівництва автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, на підставі направлення №64ППБн/1 від 22.03.2013 року, з яким позивач був ознайомлений, що підтверджується його власним підписом. (а.с.64).

Згідно п.16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Суд установив, що за результатами контрольного заходу компетентним особами складений акт 10.04.2013 року за участю позивача щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1.

Актом перевірки встановлені порушення (а.с.65-66):

1) порушення ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» відхилення від робочого проекту, а саме:

- відповідно до розділу «план організації дорожнього руху» робочого проекту найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині, позначеною 6 - 2008 - 0 - ГП, поданого для проведення перевірки замовником ФОП ОСОБА_1, згідно якого зі сторони дороги Т-13-21 від перехрестя розташування автозаправочної станції малої потужності в напрямку смт. Успенка, відсутній заїзд на автозаправочну станцію малої потужності з заїздом на об'єкт перевірки було встановлено наявність заїзду зі сторони дороги Т-13-21 від перехрестя розташування автозаправочної станції малої потужності в напрямку смт. Успенка;

- відсутність запроектованої перегородки між роздягальнею і тамбуром входу яка запроектована згідно до розділу «розріз 1 - 1 будівлі АЗС» робочого проекту (найменування розділу - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 1 - АС);

- невідповідність резервуарів зберігання нафтопродуктів загальною місткістю 40 куб.м. відповідно до розділу «загальний вигляд резервуарів» робочого проекту (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - 1…17 - ТХ) у вигляді відсутності резервуарних зондів (модель 613), люків ЛЗ-150, ЛЗ-50, труб дихальних діаметром 57 х 3,5, технологічних колодязів;

- невідповідність розташування паливних ємностей відповідно до розділу «технологічна схема» робочого проекту (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - 1 …17 - ТХ);

- відсутні запроектовані елементи дощової каналізації згідно розділу «зовнішні мережі» плану мереж дощової каналізації (найменування розділу проекту - том 2, книга 2 в частині позначеної 6 - 2008 - СІ - НК), а саме: відсутня ємність для дощових стоків, колодязь відстійник з бензомаслоутримувачем, дощоприймальний лоток на в'їзді в астозаправочну станцію малої потужності.

2) відсутність журналу авторського нагляду, чим порушено ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядок здійснення авторського нагляду, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2008 №903;

3) відсутність журналу загальних робіт, відсутність журналу спеціальних робіт та актів на закриття прихованих робіт, чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5.2009 «Організація будівельного виробництва»;

4) розбіжність даних між наказом про відповідального за здійснення авторського нагляду від 24.01.2011 року №77 та п.8 (інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявності) поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації автозаправочної станції малої потужності, чим порушено ч.10 ст.39 Закону України 2Про регулювання містобудівної документації»;

5) порушення абз.4 ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність» - в ході будівництва застосовувались будівельні матеріали, які не відповідають нормам, стандартам і технічним умовам, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її;

6) порушено п.1 ч.6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, а саме заниження категорії складності об'єкта, замість V категорії визначено ІІІ. У зв'язку

29.05.2013 року, у зв'язку встановленими порушеннями, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» було складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким передбачений штраф у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, що складає 103230 грн. (а.с.67-68).

Постановою №46 від 31 травня 2013 року заступником начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області ФОМ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 103230 грн. (а.с.72-75).

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Дослідивши у судовому засіданні письмові докази надані сторонами суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав, які обґрунтовують доводи відповідача щодо недостовірності даних, вказаних в будівельній документації позивачем про готовність об'єкта до експлуатації.

Так, до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.16-21): Автозаправочна станція малої потужності, 3 категорія, 1241.9, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Луганській області 09.08.2011 року №14311026667, замовник ФОП ОСОБА_1 вніс наступні відомості:

- про осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт: головного інженера ПП «Антрацитрембуд» Щедріна Сергія Дмитровича з посиланням на наказ №1/01-11 від 28.01.2011 року, та види виконаних робіт: будівництво операторної, укладання трубопроводів, установка обладнання колонки, цистерни;

Але, згідно письмових пояснень, наданих позивачем 29.04.2013 року на ім'я начальника Інспекції ДАБК в Луганській області, позивач власноручно підтвердив, що будівельні роботи Підрядником ПП «Антрацитрембуд» виконані частково.

Незважаючи на це, позивач суду не надав письмових доказів, що підтверджують його взаєморозрахунки з Підрядником за начебто виконані будівельні роботи на об'єкті позивач (а.с.78).

Більше того, згідно відповіді директора ПП «Антрацитрембуд» Чекмарева С.А. №100 від 24.04.2013 року на запит Інспекції ДАБК в Луганській області від 18.04.2013 року №7/12-956 стосовно об'єкту будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, замовник ФОП ОСОБА_1 після укладення договору №1/01-11 від 28.01.2011 року більше до ПП «Антрацитрембуд» не звертався і будівництво об'єкту за цим договором не здійснювалося.

Таким чином суд погоджується з висновком відповідача про внесення позивачем до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації неправдивих відомостей, тобто таких відомостей, які не відповідають дійсності.

Суд погоджується і твердженням відповідача стосовно недостовірності внесеної позивачем в Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації інформації і про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника), а саме інформації про те, що авторський нагляд за будівництвом здійснює начальник відділу Нестеренко Олександра Івановича згідно з наказом №77 від 24.01.2011 року.

Суд установив, що згідно наказу №77 від 24.01.2011 року Луганського дорожнього проектно-пошукового державного підприємства Луганський «Дорпроект», для проведення авторського нагляду за будівництвом автозаправочної станції по АДРЕСА_1 призначено головного інженера проекту Бондарчика Анатолія Вікторовича (а.с.80).

За таких підстав доводи позивача, що він начебто не мав умислу на внесення неправдивих відомостей до Декларації про готовність об'єкта не приймаються, оскільки суд установив, що позивач не здійснював будівництво відповідності з порядком, встановленим чинним законодавством та у відповідності до проекту. Внаслідок цього позивач, як замовник будівництва не забезпечив додержання авторського нагляду, що і стало наслідком неправомірного внесення позивачем неправдивих відомостей до п.8 Декларації.

Згідно п.4 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1995 року №554, автозаправні станції є об'єктами, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою КМУ 27.04.2011 року №557, до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, зокрема об'єкти, які є об'єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» 18 січня 2001 року №2245 об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

З огляду на визначений чинним законодавством порядок позивач навів недостовірні відомості у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Луганській області 09.08.2011 року за номером №14311026667, чим порушив вимоги ч.2, 10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З урахуванням встановлених обставин суд також прийшов до висновку, що недостовірними є відомості і про кошторисну вартість будівництва, яка начебто за затвердженою проектною документацією складає 508,00 тис.грн., у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 356,00тис.грн., витрати на машини та інвентар 43,00тис.грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 399,00тис.грн., у тому числі на будівельно-монтажні роботи 356,00тис.грн., витрати на машини та інвентар 43,00тис.грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач не надав суду кошторису, який підтверджує заявлені ним показники, та інші документи, які підтверджують витрати, в той час як відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.49 ГК України законодавець зобов'язав підприємців не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Тому, законодавцем передбачено, що за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до п.31-1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 року №224, притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та наявних у справі доказів суд вважає, що застосування до позивача відповідальності, передбаченої абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Законом «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є обґрунтованим, а вимоги позивача про визнання незаконною та скасування постанови №46 від 31 травня 2013 року не відповідають чинному законодавству.

Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем, суб'єктом владних повноважень, зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови №46 від 31 травня 2013 року відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 30 липня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна