Постанова

від 24.09.2013 по справі 812/5497/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року справа №812/5497/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., Ястребової Л.В., при секретарі Полторацькій С.С., за участі представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013р. у справі № 812/5497/13-а, за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови №46 від 31 травня 2013 року про вчинення правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу у сумі 103230грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що 29.05.2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу у Західному регіоні Інспекційного управління №1 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Фроловим Є.П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками позапланової перевірки об'єкта будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з виявленням правопорушення у вигляді наведення недостовірних даних замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 в декларації №14311026667 про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області за номером №14311026667 від 24.01.2011 року.

Постанова є незаконною, так як штраф накладений за дії, які на час їх вчинення, відповідно до діючого законодавства, не були правопорушенням. На час подання декларації не існувало норм закону на підставі яких накладено стягнення і відповідачем не прийнято до уваги, що відповідно до норм Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент вчинення правопорушення, тобто на 09.08.2011 року, абзацу 4.п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" не існувало, а зазначена правова норма була введена в дію Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності" від 22.12.2011 року №4220, який набув чинності з 19.01.2012 року, на наступний день після публікації в газеті Голос України.

Позивач також вважав, що у нього відсутня вина щодо внесення в декларацію про готовність об'єкта недостовірних даних, оскільки зазначені відомості він вніс на підставі даних, внесених в "Журнал авторського нагляду за будівництвом" №105, ведення якого покладено на Луганський "Дорпроект".

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача скаргу підтримав, а представник відповідача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.04.2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області за участю ФОП ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва Автозаправочної станції малої потужності за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якої встановлено наведення недостовірних даних замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 в декларації про готовність об"єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 09.08.2011р. № 14311026667.

29.05.2013 року відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем складено протокол про порушення позивачем ч.10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

31 травня 2013р. постановою заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області № 46, ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" і на цю особу накладено штраф у сумі 103230 грн. (а.с.12-15).

Відповідно до ст. 39 ч.10 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката(Закон № 3038).

Згідно ст. 2 ч.2 п.6 абз. 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ( Закон № 208) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті

готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Але норма закону, що передбачає відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, викладена у новій редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, який набрав чинності з 19.01.2012 р., тобто частина 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", за якою позивача притягнуто до відповідальності, набула чинності лише з 19.01.2012 р.

Стаття 2 вказаного Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто реєстрації декларації( 09.08.2011р.), визначала органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування, та не передбачала відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.

За таких обставин до позивача не можуть бути застосовані положення статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в редакції Закону № 4220.

Суд не приймає за необґрунтованістю доводи відповідача щодо неправильного застосування до спірних правовідносин приписів ст. 58 Конституції України, оскільки вона стосуються лише людини і громадянина.

В Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 дійсно зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Разом з тим, в мотивувальній частині Рішення встановлено, що цей конституційний принцип не може не поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.

Тобто у відповідача не виникло правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка не була передбачена на час вчинення цих дій.

Таким чином постанова відповідача № 46 від 31.05.2013р. є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене судова колегія зазначає, що суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, а тому рішення належить скасувати.

Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 -ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013р. у справі № 812/5497/13-а - задовольнити і постанову суду скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області задовольнити і визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області № 46 від 31 травня 2013р. про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 103230 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 34, 41 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко

Судді: С.Ю. Чумак Л.В.Ястребова