Постанова

від 24.07.2013 по справі 902/307/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 902/307/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Заступник прокурора м. Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 14.05.13 р.

у справі № 902/307/13-г (суддя Кожухар М.С. )

позивач Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет"

про стягнення 101 215,05 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Богачука С.А., представника ,довіреність в справі

відповідача - Каленського І.В., представника , довіреність в справі

прокурора -Криворучко А.О.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

За клопотанням представника відповідача судом здійснювалась технічна фіксація судового процесу .

Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року у справі № 902/307/13-г (провадження № 12/902/28/13) ( суддя Кожухар М.С.) відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" про стягнення 101215,05 гривень збитків. Також, стягнуто з Вінницької міської ради до спеціального фонду Державного бюджету України 2024,30 гривень судового збору.

Відмовляючи у задоволенні позову з огляду на норми ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 82, 220, 639, 654, 1166, 1193 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» та положення договорів оренди земельних ділянок від 21.12.2005 року , місцевий господарський суд вважав, що :

- відповідач користується земельною ділянкою на підставі чинного договору оренди землі від 21.12.2005 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2006р. за № 040600200028 ;

- підписана сторонами угода про розірвання договору оренди землі являється нікчемною, оскільки не була посвідчена нотаріально;

- оскільки розірвання договору оренди землі у встановленому законодавством порядку не відбулося ,відповідач у період, за який нараховано збитки, сплачував орендну плату, у порядку, встановленому цим договором;

- позивачем не доведено факт користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючого документа та наявності у його діях складу цивільного правопорушення, що виключає стягнення 101 215,05 гривень збитків на користь Вінницької міської ради.

Заступником прокурора міста Вінниці подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим за неповного з»ясування усіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З покликанням на ст.ст. 209,215, 626, 654 Цивільного кодексу України, ст.14 Закону України «Про оренду землі», ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Вінницької міської ради № 1800 від 29.02.2008 року , розділу 3 «Порядок визначення, погодження та встановлення розміру орендної плати та посвідчення договорів оренди» додатку 1 до рішення Вінницької міської ради № 612 від 27.12.2011 року зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про нікчемність угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.12.2011, в зв'язку із недотриманням вимоги про її нотаріальне посвідчення, оскільки : сторони договору оренди не встановлювали обов»язковість нотаріального посвідчення угоди про розірвання договору оренди; саме з ініціативи відповідача був розірваний договір оренди шляхом укладення угоди про його розірвання.

Звертає увагу, що місцевим господарським судом помилково не надано належної оцінки тим обставинам, що відповідач сплачує орендну плату за земельну ділянку площею 2,2005га. по вул. К.Маркса, 11 у місті Вінниця, хоча у його фактичному користуванні перебуває земельна ділянка площею лише 1,8204га. Земельна ділянка площею 0,4713га., що була вилучена з користування ТОВ «Дніпровторстальмет» (за його згодою), передана в оренду новому власнику нерухомого майна ФОП Задворному В.М. на підставі договору оренди цієї земельної ділянки, який зареєстрований в книгах реєстрації договорів оренди землі за № 051010004000335 від 21.08.2012 року.

На переконання апелянта, небажання відповідача виконати вимоги рішення Вінницької міської ради № 407 від 19.08.2011 року щодо укладання договору оренди земельної ділянки площею 1,8204га. завдає Вінницькій міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки площею 1,8204га. по вул. К.Маркса, 11 в м. Вінниця , оскільки відповідач сплачує орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі п. 11.1. договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 № 040600200028, тоді як відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України - розмір орендної плати за рік не може бути меншим трикратного розміру земельного податку ,встановленого в ст. 274 Податкового кодексу України.

Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди земельної ділянки № 040600200028 у встановленому порядку не розірвано та зазначає, що угоди від 14.12.2011 року про розірвання договорів оренди земельних ділянок по вул. К.Маркса, 11 від 07.03.2006 року були скеровані для реєстрації та уповноваженим територіальним органом земельних ресурсів внесено до Державного земельного кадастру інформацію про державну реєстрацію угод від 14.11.2011 про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 2,2005га, по вул. К.Маркса, 11 та площею 0,0912га , по вул. К.Маркса, про що свідчить наявна у матеріалах справи відповідь управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області від 15.04.2013 року.

На думку апелянта, являється необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки саме відповідачем, в порушення вимог ст. 144 Конституції України (органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території) та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування (акти міської ради, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території), не виконано вимоги п. 5 та п. 10. рішення Вінницької міської ради № 407 від 19.08.2011р., щодо здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та відповідно сплати орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки (відповідно до вимог рішень Вінницької міської ради № 1800 від 29.02.2008 року та № 612 від 27.12.2011 року.

Просить рішення господарського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задовлення позову у повному обсязі.

У письмовому поясненні від 15.07.2013 року Вінницька міська рада погоджується із апеляційною скаргою , оскільки вважає, що судом першої інстанції було неповністю з"ясовано обставини, що мають значення для справи (про що зазначено в апеляційній скарзі прокуратури міста Вінниці від 27.05.2013 № 113/3296вих-13), неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, висновки суду не повно розкривають обставини справи, що і призвело до прийняття неправильного рішення від 14.05.2013 по справі № 902/307/13-г, яке, на їх думку, підлягає скасуванню. Також , Вінницька міська рада вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення незаконно стягнуто з них судовий збір, оскільки з позовом звертались органи прокуроратури,які відповідно до п.11 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір « звільнені від сплати судового збору.

У відзиві на апеляційну скаргу представик товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим та наводить свої міркування на спростування доводів апелянта. Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області та представник Вінницької міської ради апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які у ній викладені та просили рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Під час апеляційного перегляду справи представник товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, яке просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задовлення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення прокурора, представників Вінницької міської ради та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора м.Вінниці не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вінницької міської ради № 1620 від 02.12.2005 року «Про затвердження документації із землеустрою, передачу в оренду, надання у власність, постійне користування земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками» серед іншого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки по вул. К.Маркса, 11, розроблену ПП «Подільська земля» на замовлення ТОВ «Дніпровторстальмет» та передано ТОВ «Дніпровторстальмет» в оренду земельні ділянки, розташовані по вул. К.Маркса,11, площею 2,2005 га. - в довгострокову оренду терміном на 10 років для виробничих потреб (обслуговування нежитлових будівель і споруд) та площею 0,0912 га., що розташована в межах «червоних ліній», - в короткострокову оренду терміном на 5 років для виробничих потреб (обслуговування нежитлових будівель і споруд).

На виконання означеного рішення 21.12.2005 року між Вінницькою міською радою (Орендодавець) та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 3, 9, 10 якого Вінницька міська рада надає, а відповідач набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться в м. Вінниці, по вул. К. Маркса, 11 ділянка площею 2,2005 га. (кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:01:048:0007) з метою несільськогосподарського використання для виробничих потреб (обслуговування нежитлових будівель і споруд) терміном 10 років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою (т.1, а.с. 19-21).

Пунктом 31 договору оренди сторони погодили, що орендар зобов»язаний у разі розірвання договору оренди з ініціативи орендаря (в т.ч. і в зв»язку з переходом права власності на об»єкт нерухомого майна) сплатити оренду плату за рік, з моменту розірвання договору за умови, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозиції від інших осіб щодо укладення договору оренди і орендодавцем не видано правовстановлюючий документ на землю іншій особі, орендар в цьому разі сплачує орендну плату лише до місяця одержання правовстановлюючого документу іншою особою. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше, ніж за 2 місяці.

Відповідно до пункту 34 договору оренди будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. Сторони попереджуються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відбувало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору, спір розв'язується у судовому порядку .

Пунктом 41 договору оренди Вінницька міська рада та відповідач встановили, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації .

Також, означений договір оренди 21.12.2005 року посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу (реєстровий № 7171) та зареєстровано у Вінницькій регіональній Філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2006 року за № 040600200028.

Поряд з тим, 21.12.2005 року між Вінницькою міською радою (Орендодавець) та відповідачем укладено аналогічний за змістом договір оренди земельної ділянки по вул. К. Маркса, 11 у м. Вінниці у розмірі 0,0912 га для виробничих потреб строком на 5 років з моменту прийняття рішення - до 02.12.2010 року. Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:01:048:0008, який також був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ( реєстровий №1172) та зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2006 року за № 040600200027 (т.1, а.с. 23-25 ).

У зв'язку з відчуженням товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" частини нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Карла Маркса, 11 Хован Світлані Анатоліївні відповідач звернувся до міського голови з клопотанням від 20.06.2011 року № 71 про внесення зміни в договори оренди земельної ділянки від 21.12.2005 року та надання в оренду ТОВ «Дніпровторстальмет» земельну ділянку площею 1,8204 га. терміном на 10 років для виробничих потреб (т.1, а.с.27 ).

По результатах розгляду даного клопотання Вінницькою міською радою 19.08.2011 року ухвалено рішення № 407 «Про затвердження обґрунтування та проекту розподілу земельної ділянки, надання погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу в оренду земельних ділянок», яким, серед іншого, вирішено :

- укласти додаткові угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 07.03.2006р. № 040600200028 та № 040600200027 ;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет» в оренду земельну ділянку, що розташована на вул. К.Маркса, 11, на якій розташовані належні заявникові об'єкти нерухомого майна, орієнтовною площею 1,8204га. , для виробничих потреб (обслуговування нежитлових приміщень та споруд), терміном на 1 рік; орендарям у 120-денний термін з моменту прийняття рішення здійснити державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок (т.1,а.с. 28-29 ).

Рішенням Вінницької міської ради № 464 від 30.09.2011 року «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, постійне користування та зміну функціонального призначення, продовження терміну дії договорів оренди, внесення змін в п.3 рішення Вінницької міської ради від 29.10.2010 року №3023», в зв'язку з надходженням клопотання від ТОВ «Дніпровторстальмет» та гр. Хован С.А. внесено зміни до рішення Вінницької міської ради від 19.08.2011 року № 407 , яким термін « 1 рік » змінено на « 10 років» (т.1, а.с 30 ).

14.12.2011 року Вінницька міська рада та відповідач підписали угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до якої, в зв'язку з прийняттям рішення міською радою № 407 від 19.08.2011 року, сторони прийшли до згоди розірвати договір оренди земельної ділянки від 07.03.2006 року № 040600200028 (право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться в м. Вінниці, по вул. К. Маркса, 11 ділянка площею 2,2005 га.).

Колегія суддів звертає увагу, що наявна у матеріалах справи угода від 14.12.2011 року про розірвання договору оренди землі нотаріально не посвідчена та не містить відомостей про її реєстрацію у Вінницькій регіональній Філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України (відсутній відповідний запис на угоді про реєстрацію її у Державному реєстрі земель ).

Також, 14.12.2011 року Вінницька міська рада та відповідач склали акт прийому -передачі, зі змісту якого вбачається, що Орендар передав, в Орендодавець прийняв у відповідності з угодою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.12.2011 року, земельну ділянку загальною площею 0,02005 га., яка розташована у м. Вінниця, вул. К.Маркса, 11. (т. 1, а.с. 33).

По результатах проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. К.Маркса, 11 головним спеціалістом відділу контролю за використанням територій та сплати місцевих податків Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради Клименко Л.О. 07.06.2012 року складено акт № 160/9-04-11, у якому, серед іншого, зазначено, що :

- документи, що посвідчують право власності (користування) земельної ділянки (договір оренди земельної ділянки або державний акт) у ТОВ «Дніпровсторстальмет» відсутні, що є порушенням ст. 126 Земельного Кодексу України ,оскільки договір оренди не укладено ,

- не укладено договори на комплексне опорядження, утримання і зовнішній благоустрій на території, прилеглій до об'єкту або землекористування та на вивіз твердих побутових відходів;

-рекомендовано звернутись до Вінницької міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. К.Маркса, 11 та сплатити плату за фактичне використання земельної ділянки 1,8204га з дати прийняття рішення Вінницької міської ради від 19.08.2011 №407 у розмірі орендної плати для виробничих потреб та укласти договір на комплексне опорядження, утримання і зовнішній благоустрій на території з Департаментом комунального господарства ( т1, а.с. 12,13).

Відповідно до листа Вінницької ОДПІ № 36338/9/1505 від 17.09.2012 року, адресованого Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради, ТОВ "Дніпровторстальмет" сплачує орендну плату за земельну ділянку площею 2,205 га по вул К.Маркса,11, відповідно до договору оренди земельної ділянки № 040600200028 від 07.03.2006 р. Товариством сплачено орендної плати за 2011 рік - 59851,66 грн., за 2012 р. - 115297,32 грн. (т.1, а.с.40 ).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2367 від 27.09.2012 року затверджено акт визначення розміру збитків у розмірі 276364,03 гривень від використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" земельної ділянки площею 1,8204 га. по вул.К.Маркса,11 у м. Вінниці без правоустановлюючих документів (т.1, а.с.39, ). Згідно наданого позивачем розрахунку, збитки нараховані відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 - за один рік станом на 17.09.2012 року становлять 276364,03 грн. (т.1, а.с.41 ).

В силу статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами статті 124 вказаного Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі -продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України).

Статтями 13 та 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.6 цього закону( у нині діючій редакції) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Поряд з тим, до 01.01.2013 року у Законі України «Про оренду землі» існували норми, за якими укладений договір оренди землі підлягав державній реєстраці та набирав чинності після його державної реєстрації ( ст.18,20 Закону).

Статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пункту 12, 14, 16-5 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року ( який був чинним на час підписання угоди від 14.12.2011 року про розірвання договору оренди землі та який втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1051 від 17.10.2012 року), датою державної реєстрації договору про внесення змін до договору оренди (суборенди) землі, договору про його дострокове розірвання або поновлення є дата внесення запису до розділу Книги записів. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації з використанням автоматизованої системи, присвоюється реєстраційний номер. Державна реєстрація документів про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється у порядку, встановленому для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини).

У листі Управління Держземагентства у Вінницькому районі № 02-437, адресованому Господарському суду Вінницької області заначено, що інформація про реєстрацію Управлінням Держкомзему у м. Вінниці угоди про розірвання договору оренди землі від 14 грудня 2011 року, яка укладена між Вінницькою міською радою та ТОВ «Дніпровторстальмет», предметом якої є розірвання договору, в Управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області не виявлена.(т.1,а.с.191)

Поряд з тим, управлінням Держземагентства у Вінницькому районі у листі № 0007-2013 від 15.04.2013р. зазначено, що до управління надійшли угоди від 14.12.2011р. про розірвання договорів оренди земельних ділянок по вул. К.Маркса, 11, зареєстрованих в книгах реєстрації договорів оренди землі за № 040600200027 (площею 0,0912га) та № 040600200028 (площею 2,2005га) від 07.03.2006 р. (т.1,а.с. 172)

Аналізуючи зміст означених листів, колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять доказів, з яких можливо досторіно встановити дату державної реєстрації угод від 14.12.2011 року про розірвання договору оренди землі, але є очевидним ,що означена угода була подана на державну реєстрацію лише в ході розгляду даного спору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що на час пред»явлення позову угода від 14.12.2011 року про розірвання договору оренди землі, у встановленому порядку не була зареєстрована, оскільки з огляду на приписи законодавства, розірвання договору оренди від 07.03.2006 року № 040600200028 могло відбутися в тому ж порядку, що й укладення цього договору, а саме: в письмовій формі, за умови нотаріального посвідчення такого правочину із наступною його державною реєстрацією.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за актом прийому -передачі від 14.12.2011 року, відповідачем передано Вінницькій міській раді земельну ділянку загальною площею 0,02005 га., яка розташована у м. Вінниця, вул. К.Маркса, 11, хоча за договором оренди від 07.03.2006 року № 040600200028 у відповідача знаходиться в оренді земельна ділянка площею 2,2005 га.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що договір оренди земельної ділянки № 040600200028 розірвано у встановленому порядку та погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що Договір № 040600200028 на час пред»явлення позову являвся чинним стосовно земельної ділянки, яка залишилась у користуванні відповідача.

Пунктом «д» частини 1 статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до приписів частин 1, 2 статті 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 1 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку № 284 підлягають, зокрема збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Відповідно до п. 5 Порядку № 284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, зокрема, відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка завдала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов'язання з відшкодування збитків.

Крім того, вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Оскільки відповідачем орендні платежі сплачувалися відповідно до умов договору оренди, ані договором оренди земельної ділянки № 040600200028 від 07.03.2006 року, ані законодавством, що регулює земельні орендні правовідносини, на орендаря землі ( у даному випадку відповідача) не покладено обов»язок подачі на реєстрацію угоди про розірвання договору оренди, колегія суддів не вважає, що земельна ділянка використовувалася Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" без право встановлювальних документів або мали місце з боку відповідача порушення умов договору оренди , не знаходить його поведінку протиправною та констатує відсутність його вини у заподіянні збитків Вінницькій міській раді.

З огляду на викладене колегія суддів знаходить вірним висновок суду першої інстанції про те, що з матеріалів справи не вбачається наявність складу цивільного правопорушення у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет".

Відповідно до частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Колегія суддів вважає, що орган місцевого самоврядування своєчасно не вжив заходів щодо державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки № 040600200028 від 07.03.2006 року , що спричинило виникнення збитків.

Судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно проведено розподіл судових витрат у справі.

Так, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Разом з тим ,п 4.6 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 9 вказує, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки прокурором визначена у якості позивача Вінницька міська рада і остання не звільнена від сплати судового збору ,місцевий суд правомірно стягнув з неї до спеціального фонду Державного бюджету України 2024,30 грн. судового збору.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення прокурора та представника Вінницької міської ради не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги заст. прокурора м.Вінниці та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року у справі № 902/307/13-г (провадження № 12/902/28/13) .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року у справі № 902/307/13-г залишити без змін , а апеляційну скаргу заступника прокурора м.Вінниці залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.