Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а-5718/12/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

25 червня 2012 р. 16:50 Справа №2а-5718/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетової Г.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний центр"

до Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" м. Сімферополь, Державного реєстратора Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентарізації " Павлюкової Оксани Василівни

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Дюкар Є.С.

від відповідач (Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації») - представник за довіреністю Шипко В.В.

відповідач (реєстратор Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» Павлюкова Оксана Василівна) - не з'явилася.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичний центр» звернулося до суду з позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», реєстратора Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» Павлюкової Оксани Василівни та просить визнати недійсним та скасувати рішення відповідача від 22.05.2012 «Про зупинення розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний центр» про державну реєстрацію прав», зобов'язати відповідача провести дії щодо державної реєстрації прав ТОВ «Енергетичний центр» на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135 - 93/100 часток нежитлових будівель з господарсько-побутовими будівлями та житлового будинку, а саме - нежитлові будівлі літ. А, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, О, П, Р, С, Т,Й, загальною площею 4198,2 кв.м, господарсько-побутові будівлі літ. Н, У, X, Ц, Ш, Ф, Ю, Я.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником вказаних об'єктів нерухомості на підставі договору купівлі - продажу, який нотаріально посвідчений. Позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, яким зупинено розгляд заяви позивача про реєстрацію права власності на вказані об'єкти, оскільки на час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу та на час звернення позивача з заявою до відповідача в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна була відсутня будь - яка заборона відчуження вказаного майна, отже обмеження для проведення реєстрації права власності відсутні.

Відповідач (Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації») заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях (а.с.32).

Відповідач (реєстратор Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» Павлюкова О.В.) у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012 року між ТОВ «Кримська мехколона № 8» (продавець) та ТОВ «Енергетичний центр» (далі - ТОВ «Енергетичний центр») (покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки об'єкту нерухомого майна - 93/100 часток нежитлових будівель з господарсько-побутовими будівлями та житлового будинку, а саме - нежитлові будівлі літ. А, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, О, П, Р, С, Т, Й загальною площею 4198,2 кв.м, господарсько-побутові будівлі літ. Н, У, X, Ц, Ш, Ф, Ю, Я, споруди, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135 (а.с.23-24).

Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, в зв'язку з чим у реєстр був внесений запис під №1418.

21.05.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав, яка зареєстрована в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав під № 1779 від 21.05.2012.

22.05.2012 року реєстратором Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» Павлюковою О.В. було прийнято рішення №12/1196 «Про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав» (а.с.25).

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З оскаржуваного рішення вбачається, що воно мотивовано посилання на п. 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5. У рішенні вказано, що ним зупинено розгляд заяв позивача у зв'язку з тим, що постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління ДПІ у м. Сімферополі АР Крим майором податкової міліції Пікуліним С.В. від 16.05.12 накладений арешт на майно, що належить ТОВ «Кримська мехколона № 8», розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135.

Матеріали справи свідчать, що листом від 16.05.2012р. вих. №1280/10/09 (а.с.43) старший слідчий з ОВС слідчого управління ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Пікулін С.В. направив відповідачу для організації виконання в частині накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ «Кримська мехколона № 8», розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, постанову про накладення арешту.

З постанови про накладення арешту від 16.05.2012р. старшого слідчого з ОВС слідчого управління ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Пікуліна С.В. вбачається, що вона винесена по кримінальній справі №12012037080001 порушеної відносно директора ТОВ «Кримська мехколона № 8» Васильєва К.О. 1974 р.н. за фактом навмисного ухилення від сплати податків, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Кримська мехколона № 8» , ЄДРПОУ 35437796, юридична адреса: АР Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, Севастопольське шосе, б. 2/А, фактичне місцезнаходження: м. Сімферополь, вул. Крилова, 135, де би таке не знаходилося. Також постановою визначено направити її копію начальнику КРП СМ БРТІ, начальнику СР БТІ, начальнику УДАІ в АР Крим та начальнику Кримського Республіканського Управління міністерства юстиції України для організації виконання.

Постанова слідчого мотивована тим, що по кримінальній справі ДПІ в м. Сімферополі заявлений цивільний позов і з метою відшкодування у подальшому, шкоди, яка була завдана державі, забезпечення заявленого позову, а також можливих у майбутньому цивільних позовів, виникла необхідність у накладні арешту на майно ТОВ «Кримська мехколона № 8». Постанова слідчого прийнята на підставі ст. 125 КПК України.

Відповідно до положень ст. 125 КПК України, слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Частинами 1, 6 ст. 126 КПК України встановлено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Слід відзначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази про скасування постанови слідчого про накладення арешту.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. із змінами, внесеними згідно з Наказом №49/5 від 19.05. 2005 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення №7/5), яке визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 3.1. Положення встановлено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема, інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна.

Відповідно до пункту 3.5 Положення, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Пунктом 3.2 Порядку встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється реєстратором БТІ у разі: подання документів для державної реєстрації прав не в

повному обсязі; винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав; вилучення документів із реєстраційної справи у випадках, передбачених законом; подання заяви про державну реєстрацію права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном до проведення державної реєстрації права власності на таке майно.

З викладених пунктів Положення вбачається, що вони прямо не містять підстав для вчинення тієї чи іншої дії через винесення слідчим постанови про накладення арешту, але містять посилання на наявність, як підставу у відмові в реєстрації, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999, № 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 N 85/5), Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про:

- Обтяження нерухомого майна: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.

- Тимчасові застереження щодо нерухомого майна: внесені до Реєстру заборон тимчасові застереження щодо нерухомого майна; вилучення записів про тимчасові застереження.

- Видані витяги з Реєстру заборон.

Згідно до до п.п. 2.1.2 п.2.1.Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Слід вказати, що діюче законодавство, у тому числі КПК України, не містить приписів, які б вказували на те, що накладення арешту на об'єкти нерухомого майна за постановою слідчого набирає сили з моменту реєстрації відомостей про такий арешт у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна або потребує настання інших додаткових обставин та вчинення дій.

Таким чином вжиття слідчим, в порядку ст. 125 КПК України, заходів забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову шляхом складання постанови про накладення арешту є такими, що відбулися у день складання даної постанови та продовжують існувати до її скасування.

Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є, виходячи з викладеного, електронною базою даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, у тому числі про накладені арешти на нерухоме майно. Така база формується на підставі рішень (заяв) відповідних органів та посадових осіб.

Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт накладений на майно ТОВ «Кримська мехколона № 8» не може бути створений без відповідних підстав, у даному випадку такою підставою може бути постанова слідчого.

З викладеного суд дійшов висновку, що за наявності постанови слідчого про накладення арешту на майно, факт відсутності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про арешт накладений на майно ТОВ «Кримська мехколона №8», не може свідчити про відсутність існування такого арешту.

Отже, в даному випадку, єдиною підставою накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Кримська мехколона № 8» є постанова слідчого, яка була отримана відповідачем і не може бути ним проігнорована та повинна бути виконана.

Суд враховує те, що відповідач, за відсутністю в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно прямої вказівки на вчинення ним відповідних дій (прийняття рішення) за наявності постанови слідчого про накладення арешту на майно, обрав спосіб виконання постанови слідчого з найменшими негативними наслідками для позивача, а саме замість відмови у проведенні державної реєстрації, яка передбачена п.п.3.5.7 Тимчасового порядку у випадку наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладений арешт нерухомого майна, прийняв рішення про зупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності.

Оцінююче рішення відповідача відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його обґрунтованим, прийнятим неупереджено, добросовісно та розумно.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про відсутність фактичних даних, які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову в повному обсязі складено 02.07.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.